Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2042/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2042/23 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В Позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Черкаській області, в якому просила, з урахуванням змін: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Черкаської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з 01.06.2021; - зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаської області відновити нарахування та виплату, призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі заяви від 02.12 2020, починаючи з 01.06.2021. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи 01.06.2021. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, а також тим, що судом першої інстанції не обґрунтовано необхідності виходу за межі позовних вимог, в той же час, питання про призначення і виплату пенсії позивачу було вирішено в межах зобов`язань, покладених на ГУ ПФ України в Черкаській області судовими рішеннями у справах №580/158/21 та №580/5212/21, що свідчить про відсутність порушеного права, яке підлягає судовому захисту. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що припинення виплати пенсії відбулось на підставі повторного перегляду рішення про призначення пенсії, що не є законною підставою, передбаченою Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а чинність рішення №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії перешкоджало відновленню порушених прав, тому суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.12.2020 позивач заявою звернулася до відповідача про призначення їй пенсії за вислугу років, як лікарю-фтизіатру протитуберкульозного кабінету, із зарахуванням стажу роботи в подвійному розмірі, разом з якою подала довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_1 , трудову книжку НОМЕР_2 , диплом про навчання НОМЕР_3 , довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років 2 шт. №21 і №322, заяву про спосіб виплати пенсії, за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення від 04.12.2020 №231850001125 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років. Вказана відмова була оскаржена позивачем в судовому порядку та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/158/21 визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФ України в Черкаській області від 04.12.2020 №231850001125 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов`язано ГУ ПФ України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2020 про призначення їй пенсії за вислугу років. (а.с.10-13). На виконання вказаного судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивача та призначив з 02.12.2020 пенсію за вислугу років, що підтверджується формою РС-право по пенсійній справі позивача №231580001125 та довідкою про доходи від 01.06.2021 №5723425991779712 за травень 2021 року (а.с.26-27). 31.05.2021 відповідач прийняв розпорядження №231850001125, яким припинив позивачу виплату пенсії з 01.06.2021, яке було оскаржено позивачем в судовому порядку та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №580/5212/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Черкаській області щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії, визнано протиправним і скасовано розпорядження від 31.05.2021 №231850001125 щодо припинення такої виплати та стягнуто з ГУ ПФ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 20916,65 грн невиплаченої в період з 02.12.2020 до 30.04.2021 пенсії за вислугу років (а.с.14-16, 35-37). За результатами звернення позивача до ГУ ПФ України в Черкаській області щодо призначення їй пенсії за вислугу років на підставі поданої заяви від 02.12.2020, листом від 10.02.2023 №1279-454/М-03/8-2300/23 позивача повідомлено, що за результатами перевірки її пенсійної справи, проведеної у травні 2021 року, встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 не зобов`язано відповідача призначити пенсію за вислугу років, а лише зобов`язано Головне управління повторно розглянути її заяву від 02.12,2020 про призначення пенсії за вислугу років. Враховуючи те, що спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, за період роботи у Черкаській обласній лікарні із 01.08.1995 до 12.08.1996, у Черкаському обласному протитуберкульозному диспансері із 12.08.1996 до 29.07.1997 (враховано в подвійному розмірі) та в КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» із 29.07.1997 до 11.10.2017 (враховано в одинарному розмірі) становить 23 роки 1 місяць (необхідно 26 років 6 місяців), виплату пенсії за вислугу років із 01.06.2021 припинено (а.с.7-8). До вказаного листа було додано рішення від 31.05.2021 №231850001125 про відмову у призначенні пенсії, мотивоване тим, що право на пенсію за вислугу років мають особи незалежно від віку за наявності вислуги років у період на 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців та за результатами розгляду наданих заявницею документів встановлено, що її страховий стаж становить 26 років 2 місяці 19 днів, у тому числі 23 роки 1 місяць 29 днів - робота, що дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017. В той же час, оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 не зобов`язано призначити пенсію за вислугу років, а лише зобов`язано повторно розглянути заяву позивача, Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначення пенсії (а.с.9). Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення виплати пенсії позивач звернулася до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що визначена відповідачем підстава для припинення виплати позивачу пенсії не передбачена нормами законодавства, при цьому, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог шляхом скасування рішення №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає порядок нарахування та виплати пенсії. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст.49 наведеного Закону встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що виплата пенсії може бути припинена виключно за рішенням територіального органу Пенсійного фонду або суду у передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» випадках та в інших випадках, передбаченими законами України. В той же час, з листа ГУ ПФ України в Черкаській області від 10.02.2023 №1279-454/М-03/8-2300/23 та рішення від 31.05.2021 №231850001125 вбачається, що підставою для припинення позивачу виплати пенсії є перевірка пенсійної справи позивача, за результатами якої встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/158/21 не зобов`язано призначити позивачу пенсію за вислугу років, а лише зобов`язано повторно розглянути заяву позивача, внаслідок чого позивачу припинено виплату пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.05.2021 №231850001125. Враховуючи, що наведена відповідачем обставина не є законодавчо визначеною підставою для припинення виплати пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність з боку ГУ ПФ України в Черкаській області порушення прав позивача. Щодо твердження апелянта про необґрунтованість судом першої інстанції підстав для виходу за межі позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З мотивувальної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що в судовому порядку вже було визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФ України в Черкаській області від 04.12.2020 №231850001125 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визнано протиправним і скасовано розпорядження від 31.05.2021 №231850001125 щодо припинення такої виплати, визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Черкаській області щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії, однак залишилось нескасованим рішення ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про необхідність виходу за межі позовних вимог, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, з урахуванням положень ст.9 КАС України. З матеріалів справи вбачається, що в рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 580/158/21 встановлено обставину, що на дату звернення позивача до відповідача із заявою від 02.12.2020 про призначення пенсії позивач мала достатньо страхового стажу для призначення їй пенсії за вислугу років, а тому, відмовляючи у призначенні пенсії рішенням від 04.12.2020 №231850001125, відповідач допустив протиправне порушення права позивача на пенсійне забезпечення. При цьому, в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №580/5212/21 викладено висновок, що дії відповідача та рішення про припинення виплати пенсії позивачу протиправні. Вказані рішення набрали законної сили, а тому встановлені в них обставини є преюдиційними в силу ч.4 ст.78 КАС України і не підлягають доказуванню. Колегія суддів вважає, що незважаючи на наявність судових рішень, якими встановлено право позивача на отримання пенсії і протиправність припинення її виплати, відповідач продовжує порушувати права позивача на соціальний захист, які визначені у ст.46 Конституції України, обґрунтовуючи таке порушення наявністю чинного рішення ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача. Щодо строків звернення до суду з даним позовом, колегія суддів звертає увагу, що про чинність рішення ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , яким обґрунтовано не проведення виплати позивачу пенсії, ОСОБА_1 дізналась з листа від 10.02.2023 №1279-454/М-03/8-2300/23, а тому звертаючись із даним позовом до суду 18.03.2023 позивачем дотримано встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк з момент, коли вона дізналась про наявність відповідного рішення, як підставу, з якою вона пов`язує порушення своїх прав. Жодних обґрунтувань, або належних та допустимих доказів, що таке рішення було доведено до відома позивача до моменту отримання нею листа ГУ ПФ України в Черкаській області від 10.02.2023 №1279-454/М-03/8-2300/23, відповідачем до суду не надано. Стосовно твердження скаржника, що спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення у справі №580/5212/21, передбаченого ст.383 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що в рамках справи №580/5212/21 предметом судового розгляду було розпорядження ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про припинення виплати пенсії, в той час, як позовні вимоги в рамках даної справи обґрунтовані незгодою з рішенням ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії, тобто правовідносини у даній справі не підлягають вирішенню в порядку ст.382-383 КАС України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову із виходом за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ України в Черкаській області №231850001125 від 31.05.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 із зобов`язанням відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи 01.06.2021. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині незадоволених позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 383 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 15 січня 2024 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма