Постанова 4854 № 420/11414/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11414/23 Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В., повний текст судового рішення складено 10.08.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №420/11414/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В : 18.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4034 гривні 42 копійки в місяць у загальній сумі 78472 гривні 86 копійок за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в період з 01.03.2018 по 14.10.2019 йому виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення. Натомість, в порушення приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4034грн. 42коп. на місяць. Відповідач із позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи про наявність у межах спірних правовідносин рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет та і з тих самих підстав (справа №420/4453/22). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №420/11414/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4034 гривні 42 копійки в місяць у загальній сумі 78472 гривні 86 копійок за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення 4034 гривні 42 копійки в місяць у загальній сумі 78472 гривні 86 копійок за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати такий судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в нього не виникло обов`язку з нарахування позивачу спірної індексації-різниці грошового забезпечення. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 у період з 28.12.2010 по 14.10.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом № 36-РС від 11.10.2019 ОСОБА_1 звільнено з військової служби, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 15.10.2019 №252 з 14.10.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Натомість, при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не було виплачено індексацію грошового забезпечення. У зв`язку з чим, позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №420/8700/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. На виконання вказаного рішення суду 23.12.2021 відповідачем виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4798грн. 50коп., з урахуванням грудня 2015 року та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення. Не погодившись із застосованим відповідачем таких базових місяців та як наслідок сумою виплаченої індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі №420/4453/22, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі №420/4453/22, апеляційні скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 без змін. На виконання вищевказаних рішень суду у справі №420/4453/22 військовою частиною НОМЕР_1 01.05.2023 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року з урахуванням вже виплачених сум у розмірі 81056грн. 30коп. Сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258грн. 75коп. Як стверджує позивач, за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення. Однак, в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідачем не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 в сумі 4034грн. 42коп. в місяць на загальну суму 78472грн. 86коп. Означене власне й слугувало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). - у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Апеляційний суд відмічає, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Як установлено колегією суддів, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, збільшився посадовий оклад позивача. З урахуванням чого, саме березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Отже, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі. Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, необхідно встановити: - розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Повертаючись до фактичних обставин справи колегія суддів зауважує, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 428грн. 73коп. (9066грн. 22коп. грошове забезпечення за березень 2018 року відняти 8637грн. 49коп. грошове забезпечення за лютий 2018року). Величина прирості індексу споживчих цін становить 253,3% (353,3% - наростаючий індекс споживчих цін відняти 100%). У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762грн. У зв`язку з чим, сума індексації за березень 2018 року складає 4463грн. 15коп. (1762грн. х 253,30% / 100). Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 428грн. 73коп., що не перевищує суму можливої індексації, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про наявність у позивача права на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 у розмірі 4034грн. 42коп. (4463грн. 15коп відняти 428грн. 73коп.) щомісячно. У підсумку окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що за період з 01.03.2018 по 14.10.2019 повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказаний вид індексації у загальному розмірі 78472грн. 86коп. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 14.10.2019, як наслідок, застосував абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вищеозначене у повному обсязі спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №420/11414/23 в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб сторонами не оскаржується, а тому оцінка таким правовідносинам судом апеляційної інстанції не надається. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №420/11414/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян