Постанова 4824 № 755/8748/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 755/8748/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2593/2024Головуючий у суді першої інстанції - Савлук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Гуль В.В., судді Матвієнко Ю.О., Мельник Я.С., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Блажевського Петра Івановича на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив: - Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 111457 грн. 59 коп., з яких: 78 529 грн. 47 коп. - за кредитом; 20 181 грн. 06 коп. - по відсоткам; 12 747 грн. 06 коп. - по комісії; - Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.12.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання кредиту № 501221600, відповідно до умов якої банк зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 86 200 грн. 00 коп., а відповідач у свою чергу, зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Разом з тим, незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань за договором шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 86 200 грн. 00 коп., останній своїх обов'язків за договором не виконав та станом на 06.04.2021 року має заборгованість: за кредитом - 78 529 грн. 47 коп., за відсотками - 20 181 грн. 06 коп., по комісії - 12 747 грн. 06 коп. Заочним рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування на рахунки відповідача грошових коштів, обумовлених договором (а.с. 41-45). В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що правовідносини між сторонами виникли внаслідок виконання письмового договору, що складається із оферти та акцепту, а не на підставі публічної пропозиції банку, на яку погодився відповідач. При цьому, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволення позову через відсутність у матеріалах справи належних доказів надання кредитних коштів відповідачу, оскільки позивачем до позовної заяви було долучено банківські виписки про кредиту, з яких вбачається інформація про рух коштів по рахунку (а.с. 58-61). У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-банк» з пропозицією укласти угоду про надання кредиту, у зв`язу з чим ним було підписано Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501221600, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно з якою банк надає відповідачу кредит у розмірі 86200 грн. 00 коп. строком на 48 місяців з наступними процентними ставками: 33,00% - фіксована, 28,00% - за період з 12-го по 23-й місяць користування кредитом, 23,00% - за період з 24-го по 48-й місяць користування кредитом. За умовами п.п. 2, 3 Оферти дата повернення кредиту - 24.12.2023 року, для повернення заборгованості за угодою відповідач запропонував використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Кредит надається позичальнику для: власних потреб. Розмір - 24011 грн. 39 коп., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк»; повернення заборгованості за кредитним договором № 501177487 від 23.08.2019 року. Розмір - 62188 грн. 61 коп., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Альфа-Банк» Також, сторонами складено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчої кредиту та реальної процентної ставки. Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що, незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань за договором шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 86 200 грн. 00 коп., останній своїх обов'язків за договором не виконав та станом на 06.04.2021 року має заборгованість: за кредитом - 78 529 грн. 47 коп., за відсотками - 20 181 грн. 06 коп., по комісії - 12 747 грн. 06 коп. Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу вимог ст. 599 ЦК України, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з тим, що відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, зокрема, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. При цьому, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Тобто, виписки по особовому рахунку, що містяться в матеріалах справи, можуть бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції. Як вже зазначалося вище, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування на рахунки відповідача грошових коштів, обумовлених договором. При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що з наданих позивачем документів вбачається, що доказів переказу грошових коштів, які визначені умовами укладеного договору в сумі 24 011 грн. 39 коп. на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», та переказу грошових коштів в сумі 62 188 грн. 61 коп. для погашення заборгованості за кредитним договором № 501177487 від 23.08.2019 року на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», позивачем суду не надано. Водночас, колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, адже наявні у матеріалах справи виписки по рахунку містять як інформацію про перерахунок на вищенаведене рахунки відповідача кредитних коштів у сумах, визначених договором, так і інформацію щодо здійснення відповідачем часткового погашення своєї заборгованості за договором (а.с. 10-18). У свою чергу, згідно з розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту № 501221600 від 24.12.2019 року який є чітким, повним та розгорнутим по окремих категоріях, за відповідачем станом на 06.04.2021 року обліковується заборгованість за договором у загальному розмірі 111 457 грн. 59 коп., з яких: прострочена заборгованість становить 78 529 грн. 47 коп., прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 20 181 грн. 06 коп., заборгованість по комісії - 12 747 грн. 06 коп. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять. Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 111 457 грн. 59 коп. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України). Отже, ухвалене судом першої інстанції заочне рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, та, як наслідок, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то відповідно до положень ст. ст. 141, 382 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн. 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн. 00 коп. Також, слід зазначити, що з урахуванням положень п. 3 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Блажевського Петра Івановича - задовольнити. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 111 457 (сто одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 59 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. Учасники справи: Позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська,

100. Відповідач: ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Матвієнко