Ухвала ККС ВС № 591/5139/23

УХВАЛА 15 січня 2024 року м. Київ справа № 591/5139/23 провадження № 51-5436 впс 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні подання Сумського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (судова справа № 591/5139/23) за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року з Сумського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції, встановив: До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищезазначене подання, яке мотивовано тим, що до Сумського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 591/5139/23 за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року, якою відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також подання мотивовано тим, що за результатами проведення автоматизованого розподілу вказаної справи між суддями призначення не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи, оскільки судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймали участь у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що вбачається з ухвали колегії суддів Сумського апеляційного суду від 12 червня 2023 року (справа № 591/2572/23, провадження 11-сс/816/374/23). З огляду на зазначене, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а не у вигляді тримання під вартою, зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, голова Сумського апеляційного суду просить вирішити питання про направлення вказаного кримінального провадження до іншого суду апеляційної інстанції. Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали подання, перевіривши доводи, наведені у ньому, Суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду. Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Відповідно до пункту 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Сумському апеляційному суді (далі - Засад), затвердженими рішенням зборів суддів Сумського апеляційного суду № 10 від 12 грудня 2018 року (зі змінами), визначення судді-доповідача у справі здійснюється автоматизованою системою за принципом випадковості з урахуванням визначеної зборами суддів спеціалізації. Склад інших суддів при колегіальному розгляді справи визначається автоматизованою системою з основного складу колегії без урахування спеціалізації та складу судових палат. У разі якщо для визначення складу колегії автоматизованою системою не вистачає суддів з основного складу, склад колегії визначається з числа всіх суддів суду. Відповідно до пункту 4.6 Засад, для забезпечення визначення складу колегії та заміни судді-члена колегії в апеляційному суді утворюються колегії суддів. До складу колегії з розгляду кримінальних справ входять судді: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а до складу колегії з розгляду цивільних справ - ОСОБА_10 , ОСОБА_9 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, з чого вбачається, що запровадження спеціалізації не є обов`язковим. Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) (далі - Положення) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій. Єдиною умовою врахування спеціалізації, визначеною КПК, є визначення головуючого у складі суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи. Водночас, Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат. З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, до Сумського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження(судова справа № 591/5139/23) за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року. З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року вбачається, що розподіл справи не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу справи. Так, до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду входять 2 суддів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , при цьому до складу судової палати з розгляду цивільних справ цього суду також входять 2 суддів: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 . Однак, зі звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 8 вересня 2023 року вбачається, що: - суддю ОСОБА_10 виключено з автоматизованого розподілу для апеляційного розгляду вказаного провадження (відсутня спеціалізація); - суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 виключено з автоматизованого розподілу для апеляційного розгляду вказаного провадження (слухали поєднану справу, яка виключає розгляд поточної). За таких обставин, неможливо виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК, відповідно до яких кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів. Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Виходячи зі змісту положень статей 31, 32, 34 КПК та того, що у Сумському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Сумського апеляційного суду та направити матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року з Сумського апеляційного суду на розгляд до Харківського апеляційного суду, як до одного із найбільш територіально наближених. Враховуючи викладене та керуючись статтями 31, 32, 34 КПК, Суд постановив: Подання Сумського апеляційного суду - задовольнити. Кримінальне провадження (судова справа № 591/5139/23) за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року, направити з Сумського апеляційного суду до Харківського апеляційного суду для розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3