LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС759/19895/20

від 10.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року.

У Х В А Л А 10 січня 2024 року місто Київ справа № 759/19895/20 провадження № 61-18277ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Українська міська рада Обухівського району Київської області, про визнання заповіту недійсним та ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Українська міська рада Обухівського району Київської області, про визнання заповіту недійсним. 12 квітня 2023 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено. 02 листопада 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року залишено без змін. 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у цій справі. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду отримано 21 листопада 2023 року. Також заявниця вказує, що в період з 12 по 19 грудня 2023 року перебувала на амбулаторному лікуванні. На підтвердження зазначених обставин надано відповідні докази. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до листа Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року за №06.2-01/2336/2023 копію оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 759/19895/20 ОСОБА_1 отримала особисто 21 листопада 2023 року. З довідок Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Святошинського району м. Києва встановлено, що ОСОБА_1 з 12 грудня 2023 року по 19 грудня 2023 року перебувала на амбулаторному лікуванні. З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати його отримання, перебуванням заявниці на амбулаторному лікуванні, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що заявниця є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги. На підтвердження вказаного надає докази , а саме - копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , з якого вбачається інформація про призначення заявниці пенсії по інвалідності ІІ групи «Загальне захворювання»,. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Тому суд не вирішує клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявниця звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог закону. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 161/17119/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 136/576/16-ц, від 25 січня 2021 року у справі № 607/7223/18, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Обґрунтовуючи наявність підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування статті 40 Закону України «Про нотаріат» (в редакції від 04 червня 2017 року) щодо питання: чи є перелік посадових осіб, які не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє їм`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер) вичерпним, чи підлягає він розширеному тлумаченню, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано відхилили її клопотання про допит свідків, а також встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року. Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року. Витребувати із Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 759/19895/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Українська міська рада Обухівського району Київської області, про визнання заповіту недійсним. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік Є. В. Петров В. В. Пророк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»