Постанова 4818 № 619/4121/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 року м. Харків справа № 619/4121/23 провадження № 22-ц/818/203/24 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В. сторони справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Богодухівської РДА Харківської області, ОСОБА_3 розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2023 року постановлене у складі судді Овсяннікова В.С., за участі присяжних Єрмолович О.М., Лук`яненко Р.О.,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення дитей. В обґрунтування заяви зазначено, що 29.09.2022 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 , який зареєстрований Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №

825. У дружини від першого шлюбу є дві малолітні дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З дітьми у нього склалися дружні, сімейні та гармонійні взаємовідносини, він піклується про них, створює всі належні умови для їх розвитку, утримує та виховує, ставиться до них як рідних дітей. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вважають його своїм батьком, бажають носити його прізвище « ОСОБА_9 », по батькові « ОСОБА_10 », тобто вони не заперечують проти їх усиновлення ним. Позивач матеріально забезпечений, здоровий, має постійний дохід. Його дружина та біологічний батько дітей ОСОБА_3 надали свою згоду на ним усиновлення їхніх спільних неповнолітніх дітей. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 211 СК України усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Судом встановлено, що різниця у віці між позивачем та старшої дитини ОСОБА_5 становить 14 років 7 місяців. Зазначене унеможливлює усиновлення старшої дитини заявником. У задоволені молодшої дитини відмовлено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 210 СК України, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог процесуального закону його справу було розглянуто за його відсутності. Також судом першої інстанції не взято до уваги приписи ст. 224 СК України , оскільки заявником при зверненні до суду з заявою було дотримано всіх умов передбачених законом. Рішення суду не відповідає інтересам дітей. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Як встановлено судом та підтверджується матеріалми справи з 29.09.2022 року між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 укладено шлюб. Подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають разом з їх матір`ю ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_1 . Дружина заявника, рідна матір малолітніх дітей ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення ним її дітей від першого шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Біологічний батько дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , також не заперечує проти усиновлення заявником ОСОБА_1 його дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Він прохає суд про розгляд справи про усиновлення без його участі, що підтверджується його заявою від 17 квітня 2023 року, що зареєстрована в реєстрі під №300 та посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Назаренко В.П. (а.с. 93). Родина ОСОБА_1 проживає в будинку, що належить на праві приватної власності його батькам, де житлом повністю забезпечено потреби проживаючих в ньому усіх осіб. Для виховання та розвитку дітей створені належні умови (а.с. 23-27,38). Богодухівською районною військовою адміністрацією надано висновок, згідно якого усиновлення дітей визнано таким, що відповідає інтересам дітей. Малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважають заявника ОСОБА_1 своїм батьком, бажають носити його прізвище « ОСОБА_9 », а по батькові « ОСОБА_10 », та вони не заперечують проти їх усиновлення заявником ( а.с. 83-85). Біологічний батько дітей ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену заяву, в якій проти усиновлення не заперечує ( а.с. 93). Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець смт Золочів на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 22). Довідкою про доходи від 19 квітня 2023 року №416 підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та має дохід за останні шість місяців в сумі 562666,88 грн. За місцем служби характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою, наданою командуванням військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2023 року. За місцем проживання також характеризуюся позитивно, що підтверджується характеристикою, наданою місцевою радою від 24 квітня 2023 року (а.с. 37,43,45). Довідкою від 20 квітня 2023 року, що видана ОСОБА_12 - лікарем КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є здоровим (а.с. 40). Актом обстеження умов проживання, що підготовлений головою вуличного комітету ОСОБА_13 , підпис якої посвідчений секретарем виконкому Золочівської селищної ради Головань Є.О., підтверджується, що малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживають однією сім`єю разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 та заявником ОСОБА_1 , а також їх спільною дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , протягом останніх 5 років за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за місцем навчання КЗ «Золочівський ліцей № 2» , а їх матір ОСОБА_2 за місцем проживання характеризуються позитивно, що підтверджується характеристиками, які додаються (а.с. 16-17). Даними довідки від 20 квітня 2023 року, що видана лікарем КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради» ОСОБА_12 за місцем проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується, що дитина є цілком здоровою, хоча перебуває на «Д» обліку із діагнозом «кардіопатія» (а.с. 22,30). Дата народження заявника - ІНФОРМАЦІЯ_9 , а старшої дитини ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , молодшого ОСОБА_14 - 29.09.2011 Їх різниця у віці між старшою дитиною та усиновлювачем на час звернення до суду дорівнює 14 рокам 7 місяцям. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції посилався на недостатність різниці у віці, що унеможливлює усиновлення старшої дитини та як наслідок суперечить інтересам другої дитини Судова колегія не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Заявник ОСОБА_1 має переважне право на усиновлення дітей відповідно до норм ст. 213 Сімейного кодексу України, оскільки діти виховуються в його родині протягом тривалого часу, з їх матір`ю перебуває у зареєстрованому шлюбі, а також подружжя мають спільну дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3). Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Європейський суд з прав людини також надає особливого значення при вирішенні справ про усиновлення принципу пріоритету інтересів дитини (Рішення у справі «Піні і Бертані та Манера і Атрипальді проти Румунії» від 22 червня 2004 року). Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення. 15 лютого 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)» Вказана Конвенція підписана 27.11.2008та запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини. Відповідно до статті 4 Європейської Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами. Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону. Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Таким чином, суд звертає увагу на те, що основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів. Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини. Згідно з частиною 1 статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу). Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (частини 1-2 статті 211 Сімейного кодексу України). Відповідно до приписів ч.1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально. Згідно ч. 1 ст. 210 СК України, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні. Зважаючи на основний принцип інституту усиновлення щодо забезпечення стабільних та гармонійних умов життя дитини (ст. 207 СК України), встановлена заборона на роз`єднане усиновлення рідних братів та сестер. Не рекомендується роз`єднувати братів (сестер), які виховувались в одній установі або проживали спільно до їх влаштування у виховні заклади, а також знають про родинні відносини між ними. Згідно із ст.ст. 229 - 231 СК України ( 2947-14 ) особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини, змінити відомості про місце народження та дату народження дитини. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Статтею 9 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)» передбачений мінімальний вік усиновлювача. Згідно ч. 1 цієї статті дитина може бути усиновлена лише, якщо усиновлювач досягнув установленого законом із цією метою мінімального віку; такий мінімальний вік не може бути меншим за 18 років і більшим за 30 років. Між усиновлювачем і дитиною повинна бути відповідна різниця у віці, ураховуючи найвищі інтереси дитини, бажано, щоб різниця становила принаймні 16 років. Разом з тим ч. 2 передбачено, що у найвищих інтересах дитини закон може дозволити відступ від вимоги стосовно мінімального віку або різниці у віці: a) коли усиновлювач є другим з подружжя або зареєстрованим партнером батька чи матері дитини або b) у силу виняткових обставин. Проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновок органу опіки та піклування, те що заявник є другим подружжям матері дітей, виходячи із найвищих інтересів дітей та з метою забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, судова колегія вважає що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, із внесенням відповідних змін до актових записів про народження дітей. Керуючись ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини, Європейською Конвенцією про усиновлення дітей (переглянутої), ратифікованої Законом № 3017-VI ( 3017-17 ) від 15.02.2011 статтями 3, 4, 5, 7, 207-234 Сімейного кодексу України, статті 24 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2023 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , усиновлювачем малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 . Записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану батьком усиновлених дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 . Змінити прізвища усиновлених дітей з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_9 », а по батькові з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_10 ». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 16.01.2024 Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина