Ухвала КАС ВС № 620/3271/23

УХВАЛА 12 січня 2024 року м. Київ справа №620/3271/23 адміністративне провадження №К/990/41747/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та дві постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №620/3271/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії станом на 19.11.2019; зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії станом на 19.11.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позов задоволено повністю. Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у цій справі задоволено частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та стягнуто з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на правову допомогу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено у задоволені позовних вимог. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, додаткове рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю. 12.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та дві постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №620/3271/23, з підстави визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). В обґрунтування права на подання касаційної скарги скаржник, з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо права пенсіонера (колишнього працівника органів внутрішніх справ України) на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 (день набрання законної сили судового рішення у справі №826/12704/18, яким скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") для перерахунку пенсії за вислугу років. З огляду на такі доводи, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.04.2023 у справі №П/320/122/20 у правовідносинах щодо видачі пенсіонеру (колишньому працівнику органів внутрішніх справ) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 (день набрання законної сили судового рішення у справі №826/12704/18, яким скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") виклав висновки щодо застосування положень статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення за цією касаційною скаргою, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Водночас, колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України визначені й інші підстави касаційного оскарження, за умови наведення яких, Верховним Судом може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження у цій справі. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження. Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України). Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху). Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та дві постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №620/3271/23 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко, Судді Верховного Суду