Постанова 4852 № 160/12552/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12552/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ», на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя Верба І.О.) у справі № 160/12552/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ», до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, Державної служби України з безпеки на транспорті , про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004285 від 17.05.2023 про стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн за порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2023 позивач разом із супровідним листом отримав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004285 від 17.05.2023 щодо стягнення з ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн за порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезення позивач порушив вимогу пункту 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, водію надати пояснення у вигляді заперечень відмовлено, надано вибір про відмову від підпису або погодження з порушенням, якого він не вчиняв. На підставі акту отримано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з порушенням строків, так як повідомлення про розгляд справи на 17.05.2023 отримано поштою 19.05.2023, що підтверджується випискою з журналу реєстрації вхідних документів № 57 від 19.05.2023. Позивач також вказує, що ним надано усне пояснення про наявність карток, справність тахографу. Наявність особистих карток водія підтверджується роздруківкою фотокопій карток, що долучені до матеріалів справи. Що стосується внутрішніх автоперевезень вантажів позивач зазначив, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. В даному випадку МАN самоскид, державний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 здійснював внутрішні перевезення, тому підстави для застосування адміністративної відповідальності відсутні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. За висновком суду позивачем не наведено доводів або обґрунтувань, як і не надано доказів, які б спростовували висновки перевірки стосовно допущеного позивачем порушення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Позивач наголошує, що відповідачем порушено принцип законності, знівельовано законні очікування на справедливу процедуру розгляду, що вказує на протиправність спірної постанови. Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін через необґрунтованість доводів скаржника. Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» (код 37890581) зареєстроване 26.01.2012, основний вид діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. 01.05.2023 о 17 год. 50 хв. державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 28.04.2023 № 014515, 916 км + 897 м а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, проведено перевірку транспортного засобу марки MAN самоскид, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 , ТСЦ 1243 від 28.10.2020, що належить ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» (Дніпропетровська область, с. Златоустівка, вул. Підстепна, 65А, код 37890581). За результатами проведеного заходу 01.05.2023 складений акт № 003160 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевіркою виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчо-нормативних актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня особиста карта водія ОСОБА_1 , чим порушено вимоги пункту 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», частина третя абзац 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: відсутня особиста карта водія ОСОБА_1 , транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом. Пояснення водія про причини порушень: водій від підпису та пояснень відмовився. Відділом Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» (вул. Підстепна, буд. 65А, с. Златоустівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53073) направлено повідомлення від 08.05.2023 № 32038/23/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у якому зазначено, що 17.05.2023 у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, каб. 209 відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 003257, № 003160 від 01.05.2023, № 003307 від 02.05.2023. Відповідно до трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт направлено на адресу ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» 09.05.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано позивачем 17.05.2023. При цьому рекомендоване поштове відправленням, штриховий кодовий ідентифікатор № 0600026618662, доставлено у точку видачі (індекс 49477, м. Кривий Ріг) 14.05.2023. 17.05.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відношенні ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийнято постанову № 004285 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн., з тих підстав, що ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» 01.05.2023 о 17 год. 50 хв, а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 916 км + 897 м, допущено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Інструкції з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.10.2010 за № 946/18241, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 003160 від 01.05.2023. Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції. Як встановлено судом, не спростовується сторонами, позивач надавав послуги з перевезення вантажів як суб`єкт господарювання, використовуючи найману працю водія, вантажні перевезення здійснювались позивачем вантажними автомобілями в межах України. Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства. Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку). Пунктом 15 Порядку №1567 в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) , серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Як встановлено вище, підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу стало виявлене посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області в результаті порушення, суть якого полягає у відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: відсутня особиста карта водія до цифрового тахографа. Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в редакції на час виникнення спірних правовідносин за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, відповідно до ч.1, 2 ст.48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для внутрішніх перевезень вантажів. За правилами ч.2 ст.49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №

340. Згідно з п.1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення № 340 ). Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Отже, чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена. Зазначені висновки відповідають застосуванню норм матеріального права у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17. Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом. А для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №

385. Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). За приписами п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. В спірному випадку доказів того, що вантажний автомобіль позивача був з повною масою менше ніж 3,5 тони суду не надано. Обладнання належного позивачеві транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , цифровим тахографом підтверджується актом № 003160 від 01.05.2023, складеним за результатами перевірки, позивачем в установленому порядку не спростовано, а тому водій за приписами п. 3.3 Інструкції № 385 повинен був мати картку водія до цифрового тахографа. Твердження позивача, що транспортний засіб не здійснював міжнародні перевезення, а тільки внутрішні, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування адміністративної відповідальності, є помилковими. Суд першої інстанції надав належну оцінку цим доводам позивача, зазначивши, що пунктом 1.3 Положення № 340, який встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку, вимоги цього Положення поширюються саме на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Також з приводу того факту, що водієм під час перевірки було надано усне пояснення про наявність картки водія, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що картка водія мала бути надана під час перевірки і саме її відсутність під час здійснення вантажного перевезення зумовлює вчинення встановленого перевіркою порушення. В даному випадку позивачем не доведено, в тому числі суду апеляційної інстанції, що картка водія була в наявності під час перевезення. Як правильно вказано судом першої інстанції, у разі, якщо така картка була би наявною, з урахуванням того, що самоскид обладнаний цифровим тахографом, така картка, тобто картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеною для використання в цифровому тахографі, - мала використовуватись, і в такому випадку позивач мав би змогу надати роздруківку даних роботи тахографа. У разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не вставлення її у слот та не активування), тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок конкретного водія як протягом поточної, такі і попередніх поїздок. Отже, в даному випадку належним доказом наявності картки водія є роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водія, проте, такий доказ в матеріалах справи відсутній, позивачем в обґрунтування наведених ним доводів не наданий. Таким чином, встановлені судом обставини свідчить про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що спричиняє наслідки у вигляді відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Щодо доводів скаржника про недотримання відповідачем процедури розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд першої інстанції за наявних у справі доказів правильно встановив, що 09.05.2023 позивачу рекомендованим листом направлено повідомлення про розгляд 17.05.2023 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт і це повідомлення отримано позивачем згідно трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти 17.05.2023. При цьому вказане повідомлення про розгляд справи доставлено у точку видачі 14.05.2023. Твердження позивача про отримання повідомлення про розгляд справи 19.05.2023 суд вважає недоведеним, оскільки журнал реєстрації вхідної кореспонденції, на який посилається позивач, не є належним доказом отримання означеного вище повідомлення про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач виконав обов`язок повідомлення позивача про розгляд справи, несвоєчасне одержання позивачем такого повідомлення не може бути самостійною підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови у розглянутому випадку. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 160/125252/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко