Постанова 4851 № 440/3410/22

Головуючий І інстанції: С.С. Бойко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2024 р. Справа № 440/3410/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3410/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяця за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту " "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078; - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту " "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за час проходження військової служби за період з 01.12.2015 по 16.12.2020 ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у належному розмірі, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін, та обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Стверджує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року № 1078 у редакції від 15.12.2015 (далі - Порядок № 1078) базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 слід вважати січень 2008 року - місяць підвищення посадового окладу за посадою, яку займала позивачка та який був встановлений 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Вважає, що відповідачем протиправно ігнорується стала практика Верховного суду в аналогічних правовідносинах та листи директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 № 1725/з, від 16.11.2020 № 7159/з/3, відповідно до яких з грудня 2015 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. З огляду на вказане, стверджує, що ВЧ НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 має виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення у розмірі 85927,84 грн. Звернула увагу, що відповідачем в порушення абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 не було виплачено індексацію грошового забезпечення, в той час, як розмір щомісячної фіксованої індексації складає 4463,15 грн (розрахована позивачем відповідно до вказаних норм та з урахуванням висновків у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а), а відтак за вказаний період загальна сума заборгованості з фіксованої індексації складає 149587,51 грн. Також зазначила, що у спірних правовідносинах наявні підстави для виплати позивачці компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу». Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/3410/22 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивачка, не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023, подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року у справі № 440/3410/22 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що рішення суду у даній справі прийнято без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №400/9920/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 у яких визначено, що при розгляді справи суд зобов`язаний встановити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення та визначити суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати, що забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Зазначає, що на момент розгляду справи Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.03.2023 року) надано детальні роз`яснення щодо: 1) визначення січня 2008 року у якості базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; 2) права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; 3) необхідності розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; 4) необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за періоди 01.12.2015 - 28.02.2018 та 01.03.2018 - дата звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача. Стверджує, що враховуючи наведені Верховним Судом висновки при вирішенні даного спору має бути вирішено належну до виплати позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця та належну до виплати позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по дату виключення зі списків особового складу із визначенням розміру індексації-різниці. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 26.10.1995 по 16.12.2020 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу від 16 грудня 2020 року №298 ОСОБА_1 з 16 грудня 2020 року звільнено зі служби. При звільненні позивачці не було виплачено індексацію грошового забезпечення. Позивачка 29 жовтня 2021 року звернулася із заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі. Матеріали справи не містять відповіді на зазначене звернення та сторонами по справі не надані. Від так вважаючи порушеними свої права, позивачка, навівши власні розрахунки належних до виплати сум індексації, звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача на її користь індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85927,84 гривень та індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не врахувавши та не перевіривши наявність підстав, визначених Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 для виплати індексації грошового забезпечення, а саме не здійснив відповідних дій щодо нарахування та виплати такої індексації. Ефективним способом захисту прав позивача суд першої інстанції вважав зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат. Разом з тим, на підставі того, що для вирішення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.12.2020 включно із застосування щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 позивача має значення розмір індексації грошових доходів позивача, який обчислюється з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та міг би бути виплачений позивачу у березні 2018 року, за умови відсутності підвищення посадових окладів військовослужбовців, суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII). Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ). У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який, відповідно до пункту 1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078, колегія суддів зазначає наступне. За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078), що було вище розглянуто судом апеляційної інстанції. Водночас щодо «фіксованої» суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4). Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів дійшла висновку, що повноваження ВЧ 0501 щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. З системного тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 слідує, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивачки ВЧ НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Відповідачем не заперечується, що при здійсненні розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 ним було враховано лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, та встановлено підстави для нарахування поточної індексації у вказаний період, що позивачем не заперечується та не є предметом розгляду даної справи. Водночас з позовних вимог слідує, що позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем було проігноровано. Отже, вказані обставини також є спірними у даній справі. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивачки права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 16.12.2020, розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Пунктом 2 Порядку № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 відповідачем надано довідку про розмір грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 за лютий 2018 року та суму нарахованого грошового забезпечення, за березень 2018 року (без урахування складових, що мають разовий характер). Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до вказаної вище довідки ВЧ НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року позивачці нараховано грошове забезпечення у розмірі 7930,00 грн. Також, у березні 2018 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 7930,00 грн. Порівнюючи грошове забезпечення позивача за лютий 2018 та березень 2018 та враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що збільшення грошового доходу позивачки у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося та становить 0,00 грн. При цьому, колегія суддів, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078 зауважує, що зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача. Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розраховується наступним шляхом: лютий 2008 року - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 року - 103,8% = 1,038; квітень 2008 року - 103,1% - 1,031; травень 2008 року - 101,3% = 1,013; вересень 2008 року - 101,3% = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7% = 1,017; листопад 2008 року - 101,5% = 1,015; грудень 2008 року - 102,1% = 1,021; січень 2009 року - 102,9% = 1,029; лютий 2009 року - 101,5% = 1,015; березень 2009 року - 101,4% = 1,014; травень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009); червень 2009 року - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком - 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101.1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010); лютий 2010 року - 101.9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 1,035 ( розраховано за наростаючим підсумком - 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6% = 1,016 ( 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3%= 1,033 (101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3% = 1,013; червень 2011 року - 101,2% = 1,012 (100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011); березень 2014 року - 101,98% = 1,020 (98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014); квітень 2014 року - 103,3% = 1,033; травень 2014 року - 103,8 = 1,038; липень 2014 року - 101,4% = 1,014 (101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014); вересень 2014 року - 103,72%= 1,037 (100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014); жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року - 101,9% = 1,019; грудень 2014 року - 103,0% = 1,030; січень 2015 року - 103.1% = 1,031; лютий 2015 року - 105,3 %= 1,053; березень 2015 року - 110,8% = 1,108; квітень 2015 року - 1.14% = 1,140; травень 2015 року - 102,2% = 1,022; листопад 2015 року - 101,55% = 1,016 (100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015); квітень 2016 - 105,79% = 1,058 (100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016); жовтень 2016 року - 104,0% = 1,040 (100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016); січень 2017 року - 103,85% = 1,038 (101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017) ; квітень 2017 року - 103,74% = 1,037 (101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017); липень 2017 року - 103,1.3% = 1,031 (101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; жовтень 2017 року - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017); січень 2018 року - 103,44% = 1,034 (100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201.7) х. 101,5% (січень 2018). Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3%. Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня. Отже, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на

100. Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1762,00 грн. * 253,30%/ 100 = 4463,15 грн. Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (0,00 грн) порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання індексації різниці за період з 01.03.2018 по 16.12.2020. При цьому, сума індексації-різниці, що належить до виплати позивачці складає 4463,15 грн щомісячно (4463,15 грн 0,00 грн). А відтак розмір заборгованості за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 складає 149587,51 грн. Також, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу). Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо правозастосування, які викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 звернув увагу на те, що у справах про нарахування індексації суди повинні перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації та у судовому рішенні вказати конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Сам такий спонукаючий спосіб захисту, на думку суду касаційної інстанції, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. У справі, що розглядається, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Внаслідок цього застосований судом першої інстанції спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини. Враховуючи, що під час апеляційного перегляду справи підтвердилось безпідставне незастосування відповідачем норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів", що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині. Щодо способу захисту у цій частині, а саме "зобов`язання відповідача…", а не стягнення з останнього відповідних сум, колегія суддів зазначає, що обираючи належний спосіб захисту суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 560/13302/21 в частині того, що такий спонукаючий спосіб захисту як зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, є належним та ефективним. Колегія суддів звертає увагу, що стягнення з відповідача недоплаченої індексації грошового забезпечення можливе лише в разі, якщо такий розмір допомоги був нарахований, але протиправно не виплачений. Разом з тим, відповідачем не було проведено нарахування індексації грошового забезпечення в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в конкретній, розрахованій судом сумі. Враховуючи характер спірних правовідносин, саме такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, в якій також зверталося на необхідність обрання такого способу захисту як зобов`язання нарахувати та виплатити суму індексацію у визначеній судом сумі (а не стягнення, як помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі). Щодо вимог позову про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень, то колегія суддів також враховує зазначені вище висновки Верховного Суду та наданий представником позивача розрахунок індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, врахувавши коефіцієнт індексації та прожитковий мінімум, перевіривши наведений розрахунок на Калькуляторі розрахунку суми індексації заробітної плати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp) та на офіційному сайті Мінфіну України (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/), колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року в сумі 85 927,84 грн. Обираючи належний спосіб захисту у цій частині суд першої інстанції обрав саме зобов`язання відповідача нарахувати на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, однак без визначення конкретної суми. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме зобов`язання відповідача нарахувати вказану вище індексацію, а не стягнення, як просить позивач, є належними способом захисту, про що вже було зазначено вище при розгляді позовних вимог про стягнення індексації-різниці. Щодо не здійснення визначення конкретної суми судом першої інстанції поточної індексації позивачки за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, колегія суддів зазначає, що Верховним судом у постанові від 29.11.2023 по справі №420/14978/22 зазначено, що є обґрунтованими доводи позивача про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про наявність у відповідача дискреційних повноважень в частині визначення розміру суми індексації, з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходу, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, тому в цій частині оскаржувані судові рішення є незаконними й необґрунтованими. З наведеного вбачається, що відповідач повинен здійснити виплату на ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 85927,84 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Щодо встановлення судового контролю за виконання рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду. У спірних правовідносинах колегія суддів не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатися заходи з метою добровільного його виконання. Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення не підлягають задоволенню. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Положеннями частини 1 статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 440/3410/22 в частині відмови у задоволені вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині постанови про задоволення вказаних позовних вимог. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 440/3410/22 - скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум. Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 16.12.2020 включно в сумі 149587,51 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий