Ухвала КЦС ВС № 626/513/22

УХВАЛА 08 січня 2024 року м. Київ справа № 626/513/22 провадження № 61-17177ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 30 листопада 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року. Щодо строку на касаційне оскарження Касаційна скарга на вищевказані судові рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 30 листопада 2023 року, тобто після спливу строку на касаційне оскарження. Останній день подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних днів) - 19 листопада 2023 року. У касаційній скарзі заявник порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин з посиланням на те, що з повним текстом постанови Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року заявник ознайомився 02 листопада 2023 року. На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року надіслано судом до реєстру - 19 жовтня 2023 року; зареєстровано - 20 жовтня 2023 року; оприлюднено - 23 жовтня 2023 року. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник не надав. Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Щодо сплати судового збору Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З огляду на зміст судових рішень, у березні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки у розмірі 121 507,73 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року - 2 481 грн. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову (121 507,73 грн х 1 % = 1 215,07 грн), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн). Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми (1 215,07 грн х 200 % = 2 430,14 грн). Отже, ФОП ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 2 430,14 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; 2) подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Визнати наведені в клопотанні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне скарження підстави неповажними. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська