Постанова 4820 № 688/3595/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 року м. Хмельницький Справа № 688/3595/23 Провадження № 22-ц/4820/77/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «АКОРДБАНК» на заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року (суддя Цідик А.Ю.) за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «АКОРДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У серпні 2023 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «АКОРДБАНК» (далі ПАТ КБ «АКОРДБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16.11.2021 року між ним та ОСОБА_1 було підписано Заяву-пропозицію № СІК-161121/104-00, відповідно до умов якої відповідач отримав кредит в сумі 70 040 грн. зі сплатою 0,01% річних, щомісячної комісії - 2,85%. на загальні споживчі цілі строком на 48 місяців. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, з графіком платежів та повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, сумою комісійної винагороди та іншими платежами за договором, про що свідчить його підпис на зазначеній Заяві-анкеті та паспорті споживчого кредиту. Позивач зазначав, що позичальник у порушення умов кредитного договору свої зобов`язання не виконав, кредитні кошти вчасно не повертав, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією. Так станом на 19 червня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 97 067,90 грн., з яких 24 802,72 грн. прострочена сума заборгованості по кредиту; 6,87 грн. прострочена сума заборгованості по процентах; 29 940,87 грн. прострочена заборгованість за комісією; 42 317,24 грн. строкова сума заборгованості по кредиту. Посилаючись на викладене, ПАТ КБ «АКОРДБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 16.11.2021 року №СІК-161161121/104-00 у розмірі 97067,90 грн. Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року позов ПАТ КБ «АКОРДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «АКОРДБАНК» заборгованість за договором №СІК-161121/104-00 від 16.11.2021 в розмірі 67 127,03 грн., що складається з 24 802,72 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 6,87 грн. - заборгованість за процентами; строкова сума заборгованості 42317,24 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «АКОРДБАНК» судовий збір в розмірі 1857,33 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором у повній мірі не виконував, на користь банку підлягає стягненню невиплачена сума тіла кредиту та заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами. Оскільки комісія банком нараховується відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, що супроводжують кредит, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за простроченою комісією в розмірі 29940,87 грн. В апеляційній скарзі ПАТ КБ «АКОРДБАНК», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неповне дослідження доказів, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за комісією у розмірі 29 940,87 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі . В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано, що між ПАТ КБ «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву-пропозицію №СІК-161121/104-00, на підставі якої відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір, та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ КБ «АКОРДБАНК», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом з заявою-пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту. 2,85% щомісячної комісії зазначено у Паспорті споживчого кредиту, у п. 2.5. укладеного договору. Крім того, 2,85% щомісячної комісії зазначено у Додатку №1 до заяви-пропозиції №СІК-161121/104-00 від 16.11.2021 Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки. З вказаними документами ознайомився та особисто підписав ОСОБА_1 . Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації. Апелянт зазначає, що Законом «Про захист прав споживачів» прямо передбачено можливість одночасного встановлення як процентів за користування кредитом, так і комісії, в тому числі, комісії за розрахунково-касове обслуговування. Отже, чинним законодавством кредитору надано право встановлювати у договорі умову щодо комісії за розрахунково-касове обслуговування. Як зазначено в апеляційній скарзі не відповідають дійсності висновки суду про те, що банком не зазначено, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, не вказано про це і у позовній заяві. Так, у додатку №1 до заяви-пропозиції Графіку платежів чітко зазначається, що ПАТ КБ «АКОРДБАНК» встановлює щомісячну комісію у розмірі 2,85% від суми кредиту (1996,14 грн.) виключно та конкретно за розрахунково-касове обслуговування (а не за будь-які інші послуги, такі як ведення рахунку, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, надання інформації про стан кредитної заборгованості тощо). Апелянт звертає увагу суду на те, що розрахунково-касове обслуговування є платною послугою згідно ЗУ «Про споживче кредитування». Також у 8 стовбці Додатку №2 Правил №49 прямо передбачені такі платежі за супровідні послуги як за розрахунково-касове обслуговування. При цьому більш детальний опис послуги, ніж «розрахунково-касове обслуговування», не передбачено. Відповідач не висловив жодних заперечень щодо заборгованості за комісією, її розміру, не звертався до суду з вимогою про визнання положення договору щодо сплати щомісячної комісії недійсним, отже, не мав жодних зауважень щодо встановленої комісії за розрахунково-касове обслуговування. Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача до Хмельницького апеляційного суду не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог апелянтом не оскаржується, тому в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в цій частині не переглядається. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 4 вказаної статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Судом встановлено, що ПАТ «КБ АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 16.11.2021 року укладено кредитний договір (Заява-пропозиція № СІК-161121/104-00), відповідно до умов якої відповідач отримав кредит в сумі 70040 грн. зі сплатою 0,01% річних на загальні споживчі цілі строком на 48 місяців, щомісячною комісією 2,85%. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, з графіком платежів та повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за договором, про що свідчить його підпис на зазначеній Заяві-пропозиції. На виконання умов кредитного договору № СІК-161121/104-00 від 16.11.2021 року, позивач свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав, що підтверджується переказом коштів та меморіальним ордером № 4455715 від 16 листопада 2021 р. Позичальник, отримавши кредитні кошти, своїх зобов`язань по поверненню кредиту за кредитним договором належним чином не виконує. Відповідно до Додатку №1 до заяви-пропозиції № СІК-161121/104-00 від 16.11.2021 р. (графік платежів розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки) позичальник зобов`язався сплачувати щомісячно по 3456,60 грн., що складається з погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, у тому числі, платежі за додаткові та супутні послуги (розрахункове-касове обслуговування) ( а.с.16-зворот). Позивачем надано суду докази надсилання досудової вимоги позичальнику, який прострочив внесення платежів за договором, про дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати процентів та інших обов`язкових платежів. Станом на 19.06.2023 року заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 97067,90 грн., з яких 24802,72 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 6,87 грн. - заборгованість за процентами; 29940,87 грн. комісія, строкова сума заборгованості 42317,24 грн. Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). У справі, яка переглядається, суд установив, що 16 листопада 2021 року між ПАТ КБ «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умовами якого (пункт 2.5 частини 2) передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісію 2,85 %. Додатком до Заяви-Пропозиції є Графік платежів, яким передбачено, у тому числі, платежі за додаткові та супутні послуги щомісячну плату 1996,14 грн. за розрахунково-касове обслуговування. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 7 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7.2 графіка). Розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає 10 грудня 2021 року по 16 листопада 2025 року 1996,14 грн. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 2.5 частини 2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію 2,85% є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення. Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22). З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 29940,87 грн. є правильними. Разом з тим суд не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, зокрема положення статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також застосував постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», яка втратила чинність, тобто не підлягала застосуванню. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну судового рішення шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «АКОРДБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року в оскаржуваній частині змінити, викласти його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк