Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/6891/23

Справа № 303/6891/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 11.01.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І.В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Волошин Л.Я., в с т а н о в и в : Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536. 80 (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп). Відповідно до постанови, 22.07.2023, о 03 год 15 хв, по вулиці Мукачівській у с. В.Коропець Мукачівського району, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , з очевидними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння рук, при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокатка Волошин Л.В. вказує на те, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною, тому просить її скасувати. Зазначає, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , не були роз`яснені ОСОБА_1 права та обов`язки, процедура проходження огляду, наслідки проходження огляду та наслідки відмови від проходження огляду. На пропозицію про проходження огляду у медичному закладу ОСОБА_1 погоджувався, однак його згода неправильно була витлумачена. Просить оскаржувану постанову відносно ОСОБА_1 скасувати, ухвалити нову, якою провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисниці, адвокатки Волошин Л.Я., які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання 11.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку SMS- повідомлення від 08.11.2023, однак до суду вказані особи не з`явились, хоча обізнані з тим, що в суді розглядається подана адвокаткою Волошин Л.В. апеляційна скарга, при цьому відомостей про поважність причин своєї неявки до апеляційного суду та заяви про відкладення розгляду справи на інший день від вказаних осіб не надходило. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб апеляційним судом береться до уваги те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисниці, адвокатки Волошин Л.В., відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», у якому чітко зазначено, що сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно правових актів. Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Разом з тим, на суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема такими. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №045415,22.07.2023, о 03 год 15 хв, по вулиці Мукачівській у с. В.Коропець Мукачівського району, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , з очевидними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння рук, при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ВАБ №209329 від 22.07.2023, підтверджується той факт, що за порушення вимог ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП, зокрема водій не був пристебнутий паском безпеки та у темну пору доби на автомобілі не горіла права фара, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн (а. с. 3). Відповідно до Акту огляду та тимчасового затримання транспортних засобів від 22.07.2023 автомобіль марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , затримано для його примусового переміщення і доставлено на площадку для тримання ВП № 1 Мукачівського РУП (а. с. 4). На відеозаписі, що міститься на DVD - диску відображена подія, яка мала місце 22.07.2023, яка фіксувалася на бодікамери поліцейських у хронологічній послідовності. Так, із відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , за порушення правил дорожнього руху, відтак при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , у водія було виявлено очевидні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння рук. На пропозицію поліцейських пройти освідування на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер» або у закладі охорони здоров`я водій відмовився. (а. с. 5). Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Із вказаного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені передбачені ст. 268 КУпАП права та обов`язки, приписи ст. 63 Конституції України, у тому числі необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки проходження огляду та наслідки відмови від проходження огляду. Із вказаного відеозапису не вбачається, що на пропозицію про проходження огляду у медичному закладу ОСОБА_1 погоджувався. З огляду на наведене, доводи апелянтки у цій частині відхиляються. Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень під час їх збирання у ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що поліцейський Кохан М.В., який склав протокол про адміністративне правопорушення був упереджений під час спілкування та при направленні водія ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак при складанні протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що у нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість працівника поліції Кохана М.В. у результатах розгляду справи, - у підтвердження цього немає жодних доказів не лише у матеріалах справи, такі не додано до апеляційної скарги і таких не здобуто під час розгляду апеляційної скарги. При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції…, та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2. 5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних речовин чи лікарських препаратів. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, у тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція). Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Таким чином норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять. Відомості, які наявні у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Тому, доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які беззаперечно можуть слугувати підставою для висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, відтак апеляційним судом такі відхиляються. Факт вчинення водієм ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення, відеозаписом, що міститься на DVD диску, що у своїй сукупності повністю підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При оцінці тверджень апелянта про те, що ОСОБА_1 на пропозицію про проходження огляду у медичному закладу погоджувався, однак його згода неправильно була витлумачена, апеляційний суд такі відхиляє, оскільки такі спростовуються сукупністю наведених вище доказів, яким апеляційний суд надає перевагу. Приймаючи рішення апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не оспорюється. Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення на відповідність вимогам ст. 256 КУпАП, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про те, що вказаний процесуальний документ може бути неналежним доказом у справі, оскільки він містить необхідні відомості, передбачені приписами ст. 256 КУпАП. Крім того, з дослідженого відеозапису з бодікамери поліцейського, який повністю узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційним судом встановлено, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено що у них є підозра про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, при цьому, зазначив, що немає сенсу проходити освідування. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що жодних зауважень чи заперечень щодо порядку направлення на огляд чи оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не висловлював, із заявами про неправомірність дій поліцейських чи порушення його прав до правоохоронних органів не звертався, і матеріали справи таких не містять. При оцінці доводів апелянта в цій частині, апеляційний суд визнає, що такі спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме відеофіксацією, з якої убачається, що з поліцейськими ОСОБА_1 спілкувався українською мовою, на питання працівників поліції про те, чи проходитиме він освідування у зв`язку з очевидними ознаками алкогольного сп`яніння, чітко відповів «Ні, не буду». На інші доводи, які могли б слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, під час розгляду справи в апеляційному суді такі не встановлені. У своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачений законом порядок і спосіб. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд доходить висновку, що місцевим судом ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено згідно зі ст. ст.33-35 КУпАП, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Тому, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подану стороною захисту апеляційну скаргу, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, необхідно залишити без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 , та його захисниця, адвокатка Волошин Л.Я., не з`явившись на розгляд справи, позбавили себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Волошин Л.Я. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН