Постанова 4806 № 299/6328/23

Справа № 299/6328/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 грудня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Виноградівського районного суду від 26 вересня 2023 року (у складі судді Бак М.Д.) про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виноградівська міська рада, про встановлення юридичного факту, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту у вересні 2023 р. Просив: -заяву про встановлення юридичного факту задовольнити; -встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює постійний сторонній догляд за своїм племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. На обґрунтування заяви вказав, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є племінником заявника та згідно з довідкою серії 10 ААА № 085723 від 30.09.2011 р., виданою обласною МСЕК, є інвалідом першої «Б» групи по зору, з дитинства, видано безстроково, потребує постійного стороннього догляду. Заявник є єдиною особою, який на даний час здійснює догляд і піклується про свого племінника. Інших осіб, які можуть здійснювати догляд, немає. Заявник здійснює догляд добровільно, на безоплатній основі. Від установлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення прав та обов`язків щодо отримання соціальних пільг і виплат, визначених Законом України «Про соціальні послуги». Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 26 вересня 2023 р. у відкритті провадження відмовлено. ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявником наведено всі законні підстави для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. Суд виходив із того, що факт надання фізичною особою соціальної послуги з догляду підтверджується документами, передбаченими Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, облік таких осіб здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про соціальні послуги», а тому відповідний факт не підлягає установленню у судовому порядку. Відтак, на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження у справі належить відмовити. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції через його відповідність обставинами справи та нормам процесуального права. Частиною 1 статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом, який за змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України не є вичерпним, однак у судовому порядку можуть бути розглянуті тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно з преамбулою Закону України «Про соціальні послуги», цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, а отримувачі соціальних послуг - це особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги. Згідно з ч.6 ст. 13 указаного Закону, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України. Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою КМУ від 27.01.2021 р. №

99. Таким чином, діючим законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг. Пунктом 1 частини 1статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на вказані обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений факт не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність. Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено. Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Ухвалу судді Виноградівського районного суду від 26 вересня 2023 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 05 січня 2024 р. Судді: