LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд213/2846/22

від 09.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна, залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/562/24 Справа № 213/2846/22 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2024 року м.Кривий Ріг Справа № 213/2846/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: заявниця - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради; Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»; Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Металургійний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна, на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2023 року, яка постановлена суддею Мазуренком В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 16 серпня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд в свої інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Заява мотивована тим, що з січня 2019 року заявниця проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , вони мешкали в орендованій квартирі та мають спільну дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження доньки заявниця дізналась, що ОСОБА_4 , проживаючи з нею, перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , з якою з січня 2019 року не підтримував шлюбі стосунки. За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини та мав намір, після офіційного розірвання шлюбу із ОСОБА_3 , записатися батьком спільної дитини. 30 вересня 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований до лав ЗСУ, у зв`язку із збройною агресією РФ проти України та 08 листопада 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання. Встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу та факту батьківства останнього у відношенні дитини ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення та необхідне для соціального захисту її та дитини, як членів сім`ї загиблого військовослужбовця, оформлення соціальної допомоги у зв`язку із втратою годувальника та отримання пільг, установлених законодавством України. Посилаючись на викладене, просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також факт батьківства, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_2 , внести зміни до актового запису №131 від 13.05.2021 року про народження дитини, де зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , та змінити прізвище дитини. Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради; Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг; Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Металургійний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення - залишено без розгляду. Роз`яснено, що за результатами постановлення цієї ухвали, заявниця не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними в порядку позовного провадження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Васильченко Н.Г., ставить питання про скасування ухвали суду та направлення цивільної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми процесуального права, проігноровано заяву адвоката Васильченко Н.Г. про перенесення розгляду справи, в оскаржуваній ухвалі судом взято до уваги лише позицію заінтересованих осіб ОСОБА_3 та Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вказує, що встановлення у судовому порядку юридичного факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу та факту батьківства останнього у відношенні дитини ОСОБА_2 , має для заявниці юридичне значення та необхідне для соціального захисту її та дитини, як членів сім`ї загиблого військовослужбовця, оформлення соціальної допомоги у зв`язку із втратою годувальника та отримання пільг, установлених законодавством України. В іншому порядку вказані факти не можуть бути встановлені. Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Зазначає, що в ході розгляду справи не виникли підстави вважати про наявність подальшого спору про право при встановленні фактів, про які заявлено ОСОБА_1 , а тому дані факти можуть бути встановлені в окремому провадженні. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, від заявниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради; Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг; Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Металургійний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, та встановлення факту батьківства, із внесенням змін до актового запису №131 від 13.05.2021 року про народження дитини, де зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , та змінити прізвище дитини, суд першої інстанції виходив з того, що з заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи. При цьому, суд, розглядаючи заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не встановлює нових фактів, а лише підтверджує наявність або відсутність таких фактів у разі неможливості заявником одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення - заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, поняття «спір про право» пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України). Судом встановлено, що між учасниками справи фактично виник спір про право, наявності або відсутності правових передумов для визнання за заявницею ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 майнових та немайнових прав, як членів сім?ї померлого ОСОБА_4 , в той час коли заінтересована особа ОСОБА_3 заперечує такий факт, а тому вищенаведені обставини підлягають доказуванню саме під час розгляду справи в порядку позовного провадження, можуть бути встановлені на підставі наданих сторонами доказів, з дотриманням принципу змагальності і не можуть бути вирішені у порядку окремого провадження, шляхом вирішення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення заяви без розгляду із роз`ясненням заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна, залишити без задоволення. Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 січня 2024 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»