Постанова 4824 № 357/10257/22

Справа № 357/10257/22 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3040/2024 Головуючий у суді першої інстанції: Бондаренко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А. розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційні скарги адвоката Капустіна Віталія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , Білинової Анастасії Вікторівни , яка діє в інтересах Товариства з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2023 року, ухвалені у складі судді Бондаренко О.В., у цивільній справі № 357/10257/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування, стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та моральної шкоди за прострочення виплати страхового відшкодування, - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ СК «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування, стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, пені та моральної шкоди за прострочення виплати страхового відшкодування. Зазначала, що 29 травня 2022 року о 10:15 год. у м. Біла Церква Київської області по вул. Сквирське шосе, 37а, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 2.36, 8.7.3е, 8.7.3ґ ПДР України, під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на регульованому перехресті здійснив рух на червоний сигнал світлофора, де допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , під її керуванням. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-гарант». Після ДТП вона зателефонувала до колл-центру страховика і повідомила про страховий випадок. 31 травня 2022 року їй на мобільний телефон у застосунку Viber надійшло повідомлення від представника ТДВ СК «Альфа-Гарант», яким їй роз`яснили порядок дій для отримання страхового відшкодування, надали бланк заяв, які вона повинна направити страховику для цього, а також зазначили перелік документів, необхідних для отримання відшкодування. За ініціативи відповідача усе спілкування між нею і відповідачем відбувалось через мобільний застосунок Viber. 31 травня 2022 року вона заповнила бланки повідомлення про ДТП від потерпілого та заяви про страхове відшкодування і направила їх фото, а також фото документів, що додавались до заяви про страхове відшкодування, представнику відповідача. Датою отримання відповідачем її заяви про страхове відшкодування є 31 травня 2022 року. 20 червня 2022 року вона звернулась до ТОВ «ПРО СТО Сервіс», щоб дізнатись приблизну вартість відновлювального ремонту належного їй транспортного засобу, та відповідно до комерційної пропозиції вищезазначеного товариства від 20 червня 2022 року вартість кузовного ремонту належного їй автомобіля становила 263 236,34 грн. з ПДВ, згідно калькуляції, складеної за допомогою програми складання кошторису відновлювального ремонту «Audatex», саме тому вона розраховувала на отримання від страховика суми коштів в межах ліміту страхового відшкодування, який становить 130 000,00 грн. Відповідач зобов`язаний був виплатити страхове відшкодування не пізніше 29 серпня 2022 року, проте лише 05 вересня 2022 року виплатив їй страхове відшкодування у розмірі 57 126,00 грн., що більше ніж у 4,5 рази менше ніж вартість ремонту, визначена спеціалізованою станцією технічного обслуговування. У зв`язку із заниженням суми страхового відшкодування 05 вересня 2022 року вона звернулась до відповідача із проханням надати копію звіту експерта про розрахунок вартості грошового відшкодування та 06 вересня 2022 року відправила фото письмової заяви, в якій просила ознайомити її з аварійним сертифікатом з розрахунку вартості матеріального збитку та ремонтною калькуляцією щодо пошкоджень належного їй транспортного засобу. Представник відповідача надіслав фотокопію консультації 19-D/11/40 про вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 , від 30 серпня 2022 року, виконану аварійним комісаром Колядою В.В. , а також ремонтну калькуляцію, відповідно до якої вартість (розмір) матеріального збитку завданого власнику КТЗ, приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин і становить 59 626,00 грн. без урахування ПДВ. Для з`ясування розміру виплаченого їй страхового відшкодування, 08 вересня 2022 року вона знову звернулась до відповідача і попросила надати їй завірені копії повного експертного звіту, договору страхування, а також полісу страхування, у наданні яких представник відповідача їй відмовив. Для визначення дійсного розміру заподіяного їй матеріального збитку вона вирішила звернутись до судового експерта ОСОБА_8 Після огляду ТЗ судовий експерт ОСОБА_8 склав висновок експерта №126 з визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті ДТП, на дату оцінки склала 165 303,76 грн. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, за полісом ОСЦПВВНТЗ, укладеним до 01 липня 2022 року, становила 130 000,00 грн. Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності страховика і ймовірний розмір франшизи, відповідач занизив розмір страхового відшкодування, яке він повинен був сплатити на її користь, на: 130 000,00 грн. (ліміт страхової суми до 01 липня 2022 року) - 2 500,00 грн. (франшиза) - 57 126,00 грн. (фактично виплачена на мою користь сума страхового відшкодування) = 70 374,00 грн. При цьому, відповідач порушив строки виплати страхового відшкодування, виплативши занижену суму на 6 днів пізніше встановленого законодавством строку. Також, окрім виплати відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в межах ліміту відповідальності, відповідач зобов`язаний також сплатити на її користь пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за весь період прострочення виплати страхового відшкодування, а також моральну шкоду за прострочення виплати страхового відшкодування. В результаті страхового випадку їй заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої станом на 20 червня 2022 року становив 165 303,76 грн., страховик зобов`язаний був сплатити на її користь 127 500,00 грн. страхового відшкодування (ліміт відповідальності мінус франшиза) не пізніше 29 серпня 2022 року, однак, страховик частково виконав свої зобов`язання у розмірі 57 126,00 грн. 05 вересня 2022 року, тобто перший період прострочки з виплати страхового відшкодування в повному обсязі становив 6 днів (з 30 серпня 2022 року по 04 вересня 2022 року включно), з 06 вересня 2022 року почалась прострочка виплати решти суми страхового відшкодування у розмірі 70 374,00 грн., яка триває до цього часу. Розрахунок пені здійснено відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та станом на 01 листопада 2022 року становить 6 542,91 грн. Розмір 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України станом на 01 листопада 2022 року становить 392,58 грн. та розмір інфляційних втрат за вересень 2022 року становить 1 337,11 грн. Також, вона вимушена була звернутись до судового експерта та понесла додаткові витрати в розмірі 4 500,00 грн., які також підлягають відшкодуванню відповідачем. Крім того, ухиленням від виконання своїх зобов`язань в повному обсязі відповідач завдав їй моральної шкоди. З травня місяця вона не лише перебувала без засобу пересування, але і весь цей час зверталась до відповідача, до юристів, судових експертів для захисту своїх прав, її звичне життя змінилось через небажання відповідача виконувати свої обов`язки і всі її зусилля були направлені на отримання страхового відшкодування для ремонту автомобіля. Так і не дочекавшись виплати в повному обсязі страхового відшкодування, вона продала належний їй транспортний засіб у пошкодженому вигляді за вимушено зниженою ціною. Розмір моральної шкоди, заподіяної їй діями та бездіяльністю відповідача при здійсненні страхового відшкодування на її користь вона оцінює в 10 000,00 грн. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на її користь 70 374,00 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування, 6 542,91 грн. пені, 392,58 грн. 3% річних, а також 1 337,11 грн. інфляційних втрат за порушення строків виплати страхового відшкодування, 10 000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної затримкою виплати страхового відшкодування, 4 500,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення дослідження з визначення матеріального збитку та судові витрати у справі. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 70 374,00 грн. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 750,00 грн. та кошти за проведення судової експертизи в розмірі 2 266,56 грн., а всього 3 016,56 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. У липні 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просила стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500,00 грн. Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 7 177,43 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Капустін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, пені та моральної шкоди, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» зобов`язане було здійснити виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 до 29 серпня 2022 року, проте виплатило страхове відшкодування в розмірі 57 126,00 грн. замість 127 500,00 грн. лише 05 вересня 2022 року. Решта суми страхового відшкодування в розмірі 70 374,00 грн. добровільно не виплачена. Відтак, відповідно до положень чинного законодавства ТДВ СК «Альфа-Гарант» має виплатити ОСОБА_1 пеню в розмірі 6 542,91 грн., 3% річних в розмірі 392,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 337,11 грн. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені, суд, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року щодо підтвердження військової агресії Російської Федерації проти України як форс-мажорної обставини та інформаційне повідомлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» щодо виплати страхового відшкодування та страхових виплат після закінчення військового стану, вважав, що відсутні правові підстави для їх стягнення з огляду на приписи ст. 617 ЦК України та п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України. Разом з тим, такий висновок суду є помилковим, оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» не надано суду сертифікат ТПП України про настання саме для нього та ОСОБА_1 форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, як і не доведено зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання та воєнними діями в Україні з 30 серпня 2022 року по 01 листопада 2022 року. Сам лише лист ТПП України не є безумовним підтвердженням форс-мажорної обставини, а містить лише інформацію про те, що військова агресія проти України може вважатися форс-мажорною обставиною, якщо внаслідок неї стало неможливим виконання певного обов`язку. Крім того, положення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, оскільки їх дія поширюється лише на види кредитних (позикових) боргових зобов`язань. Також зазначає, що ухилення від виконання своїх обов`язків і тривала невиплата ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування завдало ОСОБА_1 моральної шкоди. Для отримання страхового відшкодування ОСОБА_1 вчинила необхідні і залежні від неї дії, тоді як ТДВ СК «Альфа-Гарант» безпідставно занизило розмір страхового відшкодування. Відтак, вважає, що ОСОБА_1 як потерпіла, яка не отримала в повному обсязі страхового відшкодування, має право на відшкодування страховиком не тільки майнової, а й моральної шкоди. Також, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Білинова А.В. , яка діє в інтересах ТДВ СК «Альфа-Гарант», подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність страховика є обмеженою, на страховика покладено обов`язок відшкодувати оцінену шкоду, а саме, витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законом. На виконання вимог вищевказаного Закону 02 червня 2022 року було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу про що складено відповідний протокол огляду транспортного засобу, який підписаний позивачкою. Заперечення щодо неправомірних дій представника страховика під час огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення розміру страхового відшкодування позивачкою не надавались. Також, товариство вчасно здійснило розрахунок страхового відшкодування в порядку передбаченому законом на підставі консультації експерта № 19-D/11/40 від 30 серпня 2022 року, відповідно до якої вартість матеріальної шкоди з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу без урахування ПДВ, становить 59 626,00 грн. з врахуванням ПДВ 71 551,20 грн. Оскільки, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Так як позивачкою не було надано належних доказів понесених витрат з оплати ПДВ, а саме актів виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень тощо, ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно вищевказаної норми Закону було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування і страховий акт та виплачене страхове відшкодування в розмірі 57 126,00 грн. за вирахуванням 20% ПДВ та франшизи (2 500,00 грн.), на рахунок вказаний заявником, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Відповідач перерахував страхове відшкодування на рахунок вказаний в заяві про виплату страхового відшкодування 05 вересня 2022 року, отже, страховик виконав свої зобов`язання перед позивачкою. Враховуючи те що у ТДВ СК «Альфа-Гарант» відсутнє зобов`язання перед позивачкою зі сплати страхового відшкодування, визначеного з урахуванням комерційної пропозиції ТОВ «Про СТО Сервіс» та звіту № 126 від 10 вересня 2022 року, виконаного на замовлення позивачки, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Не погоджуючись з додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2023 року, Білинова А.В., яка діє в інтересах ТДВ СК «Альфа-Гарант», подала апеляційну скаргу. Просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що стягнутий судом розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із ціною позову та обсягом роботи, здійсненої адвокатом. Адвокат Капустін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав відзив на апеляційні скарги ТДВ СК «Альфа-Гарант». Просив апеляційні скарги ТДВ СК «Альфа-Гарант» залишити без задоволення. Заперечує проти доводів відповідачка вважає їх необґрунтованими, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1, а.с. 12). 29 травня 2022 року о 10:15 год. у м. Біла Церква Київської області по вул. Сквирське шосе, 37а, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 2.36, 8.7.3е, 8.7.3ґ ПДР України, під час руху не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, на регульованому перехресті здійснив рух на червоний сигнал світлофора, де допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2022 року, яка набрала законної сили 11 липня 2022 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів, що становить 850,00 грн. (т.1, а.с. 13) Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 ,на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно із Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206201212, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн., франшизою - 2 500,00 грн. (т.1, а.с. 14). 31 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомила ТДВ СК «Альфа-Гарант» про дорожньо-транспортну пригоду та того ж дня звернулася до нього із заявою на виплату страхового відшкодування, що також визнається відповідачем (т.1, а.с. 15, 16, 21-25). 20 червня 2022 року ТОВ «ПРО СТО Сервіс» надало ОСОБА_1 комерційну пропозицію, згідно якої вартість кузовного ремонту ТЗ «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 263 236,34 грн. з ПДВ, що підтверджується ремонтною калькуляцією №71 (т.1, а.с. 17-20). 30 серпня 2022 року спеціалістом оцінювачем Колядою В.В. складено консультацію №19-D/11/40 про вартість матеріального збитку завданого ТЗ «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , згідно якої вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу складає 71 551,20 грн. з урахуванням ПДВ та 59 626,00 грн. без урахування ПДВ (т.1, а.с. 30-31). 05 вересня 2022 року ТДВ СК «Альфа-Гарант», на підставі страхового акту №ЦВ/22/2295, розрахунку страхового відшкодування, консультації №19-D/11/40 від 30 серпня 2022 року, враховуючи ліміт відповідальності - 130 000,00 грн., франшизу в розмірі 2 500,00 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу без урахування ПДВ в розмірі 59 626,00 грн., виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 57 126,00 грн.(т.1, а.с. 29, 79, 80). 10 вересня 2022 року судовим експертом ОСОБА_8, на замовлення позивачки ОСОБА_1 , складено висновок експерта №126, згідно з яким було визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, у розмірі 165 303,76 грн. (т.1, а.с. 34-42). 15 травня 2023 року судовим експертом ОСОБА_8, на виконання вимог ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2023 року, про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, складено висновок експерта №77, згідно з яким було визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, у розмірі 165 303,76 грн. (т.1, а.с. 120-141). З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнувши з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь останньої недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 70 374,00 грн., судовий збір у розмірі 750,00 грн. та кошти за проведення судової експертизи в розмірі 2 266,56 грн., а всього 3 016,56 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7177,43 грн. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вказаного рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. При цьому, ст. 12 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до змісту положень Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів несе обмежену відповідальність, та при настанні страхового випадку відшкодовує саме оцінену у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до лімітів відповідальності з урахуванням зносу автомобіля, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а також за вирахуванням франшизи, якщо вона була встановлена договором. Обов`язок щодо сплати всіх інших сум, якщо страхове відшкодування не покрило завданої шкоди, покладається на винну особу. Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТ3 внаслідок ДТП, відповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до спеціаліста (оцінювача) Коляди В.В. , який має кваліфікаційне свідоцтво про складення екзамену на відповідність знань кваліфікаційного мінімуму. Згідно консультації спеціаліста (оцінювача) Коляди В.В. № 19-D/11/40 від 30 серпня 2022 року вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , встановлена в розмірі 71 551,20 грн. з урахуванням ПДВ та 59 626,00 грн. без урахування ПДВ. ОСОБА_1 після виплати страхового відшкодування, не погоджуючись з його розміром, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого КТЗ внаслідок ДТП, звернулася до ФОП ОСОБА_8 , суб`єкта оціночної діяльності, який має свідоцтво № 996 та кваліфікацію судового експерта. Згідно висновку експертного дослідження №126 віл 10 вересня 2022 року, складеного ФОП ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 165 303,76 грн. (т.1, а.с. 34-42). З метою з`ясування обставин справи та на виконання вимог ст. 103 ЦПК України, судом першої інстанції за клопотанням позивачки ОСОБА_7 було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_8, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , унаслідок ДТП, яка сталась 29 травня 2022 року. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №77 від 15 травня 2023 року, складеного експертом ОСОБА_8 на виконання ухвали суду від 08 лютого 2023 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , унаслідок ДТП, яка сталась 29 травня 2022 року, складає 165 303,76 грн. (т.1, а.с. 120-141). ТДВ СК «Альфа-Гарант» будь-яких інших висновків судових експертів, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , та клопотань про призначення додаткової чи повторної експертизи до суду не подало, а також не надало інших доказів на спростування вказаного висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що визначення розміру страхового відшкодування при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» і Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395. Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. ТДВ СК «Альфа-Гарант» належних та достатніх доказів досягнення згоди з ОСОБА_7 про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, не надало, а позивач, у свою чергу, заперечила проти здійсненого розміру страхового відшкодування, звернувшись до суду. 05 вересня 2022 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі проведеної ним оцінки виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 57 126,00 грн. Таким чином, виходячи із висновку експертизи №77 від 15 травня 2023 року суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 70 374,00 грн. (130 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 2 500,00 грн. (франшиза) - 57 126,00 грн. (виплачена сума страхового відшкодування)). При цьому колегія суддів відхиляє посилання представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» на те, що товариство вчасно здійснило розрахунок страхового відшкодування в порядку, передбаченому законом на підставі консультації експерта № 19-D/11/40 від 30 серпня 2022 року, відповідно до якої вартість матеріальної шкоди з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу без урахування ПДВ становить 59 626,00 грн. та виплатило страхове відшкодування на підставі проведеної оцінки, оскільки проведення ТДВ СК «Альфа-Гарант» власної оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , не позбавляє права ОСОБА_1 на оспорення визначеного страховиком розміру збитків. Як було зазначено, судом першої інстанції було визначено розмір відшкодування на підставі висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №77 від 15 травня 2023 року, складеного експертом ОСОБА_8 на виконання ухвали суду від 08 лютого 2023 року. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» не навів посилань на докази, які б спростовували обґрунтованість такого висновку експертизи, а фактично наполягав на тому, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» було правильно розраховано та виплачено страхове відшкодування. Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 простягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення сплати страхового відшкодування, оскільки, як було встановлено, ТДВ СК «Альфа-Гарант» було виплачене відшкодування на підставі здійсненого ним розрахунку вартості матеріального збитку, після чого у сторін виник спір щодо дійсного розміру шкоди, з якого слід виходити при визначенні страхового відшкодування, який і був предметом розгляду в даній справі. Крім того, позивачка обраховувала суми пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, виходячи із повної суми відшкодування зазначеної нею у позовній заяві, не зважаючи на наявність у неї спору про розмір страхового відшкодування з відповідачем. Відтак, у суду були відсутні підстави для висновку про виникнення у ТДВ СК «Альфа-Гарант» обов`язку сплатити на користь позивачки суми пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України. Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Отже за змістом наведених правових норм обов`язковими умовами відповідальності за завдання майнової та моральної шкоди у деліктних зобов`язаннях є наявність таких складових: протиправна поведінка відповідача; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина завдавача шкоди (у формах умислу або необережності), наявність якої у правовідносинах щодо відшкодування майнової шкоди презюмується. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідок такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 не надала належних та достатніх доказів заподіяння їй моральних страждань поведінкою відповідача, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок дій відповідача, до суду не надала. Зокрема, відсутні будь-які докази, які б підтверджували пережитий позивачем стрес, порушення нормального ходу її життя, дискомфорту, погіршення психологічного стану здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 не надала жодних доказів на підтвердження розумності та співмірності зазначеного в позові розміру моральної шкоди з урахуванням приведених нею обґрунтувань та обставин її завдання. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано вирішено питання про розподіл судових витрат за заявою представника ОСОБА_1 . Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат. Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони. При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Представник ОСОБА_1 подав заяву про відшкодування судових витрат в розмірі 9 500,00 грн., з детальним розрахунком і доказами на їх підтвердження. На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано копію договору №300 про надання правничої допомоги від 10.09.2022, копію Додатку від 10.09.2022 до договору №300 про надання правничої допомоги від 10.09.2022, детальний опис робіт від 01.11.2022, виконаних адвокатом на підставі договору №300 про надання правничої допомоги від 10.09.2022, детальний опис робіт, виконаних адвокатом на підставі договору №300 про надання правничої допомоги від 10.09.2022 (з часу реєстрації позовної заяви до моменту ухвалення рішення), акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.11.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.07.2023, квитанцію №16 до прибуткового касового ордера від 01.11.2022 про оплату наданих послуг з правничої допомоги згідно договору №300 від 10.09.2022 на суму 2500,00 грн. та квитанцію №9 до прибуткового касового ордера від 05.07.2023 про оплату наданих послуг з правничої допомоги згідно договору №300 від 10.09.2022 на суму 7000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с. 46-51, 193-195). Судом встановлено, що в договорі про надання правничої допомоги №300 від 10.09.2022, укладеному між адвокатом Капустіним В.В. та ОСОБА_1, та додатку від 10.09.2022 до договору про надання правничої допомоги №300 від 10.09.2022 сторони належним чином узгодили порядок та умови надання правової допомоги ОСОБА_1 з питання захисту її прав та законних інтересів у всіх правовідносинах, що виникають з приводу ДТП, яка сталася за її участі 29.05.2022, визначили деталізацію видів правової допомоги, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків клієнта з адвокатом. Надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Капустіним В.В. підтверджується матеріалами справи. Згідно підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт від 01.11.2023 та 05.07.2023, сторони підтвердили, що послуги надані в обумовленому обсязі, зокрема: зустріч, усна консультація з вивчення документів, узгодження правової позиції - 500 грн., складання позовної заяви - 2000 грн., складання відповіді на відзив - 1000,00 грн. (500 грн.х2стор.), складання клопотання про призначення експертизи - 1000,00 грн., складання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням - 500,00 грн., участь у судовому засіданні в суді першої інстанції - 4000 грн., складання заяви про долучення доказу ви трат за проведення експертизи - 500,00 грн. При цьому, судом було обґрунтовано зменшено розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 7 177,43 грн., врахувавши вимоги пропорційності та розумності. У колегії суддів відсутні підстави вважати, що визначена судом сума витрат на правничу допомогу - 7 177,43 грн. є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних ним робіт. Такий розмір витрат на правничу допомогу відповідає вимогам розумності та справедливості. Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційні скарги адвоката Капустіна В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , Білинової А.В., яка діє в інтересах ТДВ СК «Альфа-Гарант», підлягають залишенню без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2023 року - без змін. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги адвоката Капустіна Віталія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , Білинової Анастасії Вікторівни , яка діє в інтересах Товариства з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Судді