Постанова 4856 № 560/11608/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11608/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 11 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі №348863 від 31.05.2023. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та товарно-транспортною накладною на вантаж відповідного до законодавства зразка, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (Закон №2344-III). Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 28.04.2023 №004378 проведена рейдова перевірка, зокрема, транспортного засобу MAN F 2000, реєстраційний номер НОМЕР_1 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Водій - ОСОБА_2 . За результатами перевірки складено акт №АР027302 від 04.05.2023, в якому зазначено, що транспортний засіб MAN F 2000, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 . В акті перевірки зафіксовано виявлене порушення, а саме: водій здійснював вантажні перевезення згідно видаткової накладної №462 від 04.05.2023. Під час перевірки виявлено: ТЗ обладнаний аналоговим тахографом, однак відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, відсутня товаро-транспортна накладна на вантаж відповідного зразка. Водій з актом ознайомлений. В пояснення про причини порушень водій зазначив, що вантаж перевозив для власних потреб. На підставі висновків акту перевірки, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено 31.05.2023 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №348863, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення вимог статі 48 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 вказаного Закону. Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому за встановлених обставин притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 1 Закону №2344-III визначає, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно із ст. 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників. За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (статті 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України). Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Згідно з частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III є надання суб`єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому за встановлених обставин притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.