LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856240/23091/23

від 10.01.2024 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/23091/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурян Д.М. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 10 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (ухвалене в . Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 27 грудня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 19 серпня 2013 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист по справі № 2-1631/2012 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ "ФК "Форінг" 2314162,80 грн. боргу. 10.02.2023 відкрито виконавче провадження ВП №71002608 з примусового виконання виконавчого листа №279/3316/14-ц від 01.09.2021. Також 10.02.2023 Коростенським ВДВС прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 231416,28 грн. та постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 189,00 грн. Позивач не погодився з відкриттям Коростенським ВДВС виконавчого провадження, оскільки строк на пред`явлення виконавчого документа на його думку сплив, і виконавче провадження не могло бути відкрите за таким виконавчим документом, у зв`язку з чим ОСОБА_1 подав скаргу до Коростенського ВДВС та лист до ТОВ "ФК "Форінт"" з вимогою відкликати виконавчий лист, оскільки борг був частково сплачений. 28.03.2023 на підставі заяви стягувача виконавче провадження припинене, а виконавчий лист повернуто стягувачу та прийнято рішення про виділення постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 231416,28 грн. в окреме виконавче провадження. 29.03.2023 Коростенським ВДВС відкрито виконавче провадження ВП №71418520 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Позивач вважаючи протиправною вказану постанову, звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. Отже, постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом. Згідно з положеннями частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Отже, виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору відкривається не пізніше наступного дня після її надходження на виконання. З матеріалів справи встановлено, що постанова Коростенського ВДВС від 10.02.2023 про стягнення виконавчого збору не була оскаржена позивачем, не визнана у судовому порядку неправомірною та не скасована, то Коростенський ВДВС правомірно прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом. Отже, постанова Коростенського ВДВС від 29.03.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №№71418520 з примусового виконання постанови від 10.02.2023 про стягнення виконавчого збору є правомірною та не може бути скасована судом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для надання оцінки правомірності постанови Коростенського ВДВС від 10.02.2023 про стягнення виконавчого збору, оскільки вона не оскаржувалась позивачем, та відповідно її правомірність не була предметом розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»