Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/900/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/900/23 Головуючий І інстанції: Фульга А.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення суду - 28.03.2023р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: 08.02.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області та ГУ ПФУ в Харківській області, в якому, з урахуванням виправлень, внесеним судовим рішенням, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.01.2023р. №143150013894 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати йому до загального та пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи: з 24.12.1992р. по 01.05.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 1-го розряду в цеху №2; з 01.05.1993р. по 01.10.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 2-го розряду в цеху №2; з 01.10.1993р. по 08.02.2001р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 3-го розряду в цеху №2; з 08.02.2001р. по 01.07.2002р. включно на посаді «електрозварювальника ручної сварки 4-го розряду» в цеху №2; з 01.07.2002р. по 01.01.2007р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.01.2007р. по 01.01.2009р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №4700; з 01.01.2009р. по 01.03.2010р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.03.2010р. по 04.02.2014р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №12; з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера» і призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.03.2022р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Однак, 17.01.2023р. отримав рішення ГУ ПФУ в Харківській області №143150013894 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи за вищевказані періоди. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, а своє право на соціальний захист порушеним та таким, що підлягає відновленню, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідачі надали до суду 1-ї інстанції письмові відзиви, в якому позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.03.2023р. (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.01.2023р. №143150013894 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального та пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи: з 24.12.1992р. по 01.05.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 1-го розряду в цеху №2; з 01.05.1993р. по 01.10.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 2- го розряду в цеху №2; з 01.10.1993р. по 08.02.2001р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 3-го розряду в цеху №2; з 08.02.2001р. по 01.07.2002р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 4-го розряду в цеху №2; з 01.07.2002р. по 01.01.2007р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.01.2007р. по 01.01.2009р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №4700; з 01.01.2009р. по 01.03.2010р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.03.2010р. по 04.02.2014р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №12; з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера» та призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 12.03.2022р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147,20 грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2023р. внесено виправлення до мотивувальної та резолютивної частини судового рішення від 28.03.2023р. у справі №400/900/23, а саме зазначено, що ОСОБА_1 працював, зокрема, з 24.12.1994р. по 04.02.2014р. на Суднобудівному заводі «Океан» (згодом ВАТ Суднобудівний завод «Океан», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», ВАТ «Вадан Ярдс Океан», ПАТ «Вадан Ярдс Океан» та ПАТ «Миколаївській суднобудівний завод «Океан»). Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «МСП Ніка-Тера» 29.09.2023р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просило скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.03.2023р. в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи 24.12.1992р. по 01.05.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 1-го розряду в цеху №2; з 01.05.1993р. по 01.10.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 2-го розряду в цеху №2; з 01.10.1993р. по 08.02.2001р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 3-го розряду в цеху №2; з 08.02.2001р. по 01.07.2002р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 4-го розряду в цеху №2; з 01.07.2002р. по 01.01.2007р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.01.2007р. по 01.01.2009р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряд в цеху №4700; з 01.01.2009р. по 01.03.2010р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.03.2010р. по 02.04.2014р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №12; з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряд в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера», та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині - відмовити в повному обсязі. 17.10.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд даної справи, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «МСП Ніка-Тера» не скористалися. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою від 10.01.2023р. про призначення пенсії, де просив зарахувати до пільгового стажу період роботи з 24.12.1992р. по 01.05.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 1-го розряду в цеху №2; з 01.05.1993р. по 01.10.1993р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 2-го розряду в цеху №2; з 01.10.1993р. по 08.02.2001р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 3-го розряду в цеху №2; з 08.02.2001р. по 01.07.2002р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 4-го розряду в цеху №2; з 01.07.2002р. по 01.01.2007р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.01.2007р. по 01.01.2009р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №4700; з 01.01.2009р. по 01.03.2010р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2; з 01.03.2010р. по 02.04.2014р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряд в цеху №12; з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера» та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 12.03.2022р. Однак, рішенням ГУ ПФУ Харківській області від 17.01.2023р. №14350013894 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи за вищевказані періоди. Позивач не погодившись з такими діями відповідачів, звернувся до суду із даним адміністративним позовом. Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить усі необхідні записи про роботу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, що у сукупності з іншими поданими позивачем документами свідчить про те, що вказані вище періоди роботи ОСОБА_1 (у тому числі період роботи 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера») належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за Списком №1. У той же час, суд 1-ї інстанції, під час внесення змін у судове рішення, уточнив, що за записами трудової книжки ОСОБА_1 працював, зокрема, з 24.12.1994р. по 04.02.2014р. в Суднобудівному заводі «Океан», а згодом - ВАТ Суднобудівний завод «Океан», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», ВАТ «Вадан Ярдс Океан», ПАТ «Вадан Ярдс Океан» та ПАТ «Миколаївській суднобудівний завод «Океан». Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не в повній мірі може погодитися із наведеними висновками суду першої інстанції та вважає їх частково необґрунтованими, з огляду на наступне. При цьому, оскільки рішення суду першої інстанції в частині висновків щодо наявності підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу періодів роботи до 22.04.2015р. оскаржується лише з тих підстав, що позивач до вказаної дати не працював у ТОВ «МСП Ніка-Тера», що власне, було виправлено ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2023р., а тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «МСП Ніка-Тера», тобто в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. включно в цьому Товаристві на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. У силу положень ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. Пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV регламентовано те, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абз.1 цього пункту, у період до 01.04.2024р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз.1 та 3 - 13 цього пункту, страхового стажу з 01.04.2021р. по 31.03.2022р. - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок. Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «МСП Ніка-Тера», суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються з ст.62 Закону №1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Вказаним нормам відповідає також п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637), за приписами якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або навчання, а також архівними установами. Пунктами 3 та 20 зазначеного Порядку регламентовано, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи чи містяться неправильні або ж неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або ж за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (Додаток №5). У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У свою чергу, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж за відсутності необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.05.2019р. у справі №592/7130/17. Так, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, у період з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. (включно) позивач ОСОБА_1 працював на посаді «електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду» в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера», що підтверджується наказами начальника порту про прийняття на роботу від 20.04.2015р. №202-К та про звільнення від 30.10.2020р. №502-К. Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог «Положення про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (затв. постановою КМУ від 01.08.1992р. №442), ТОВ «МСП Ніка-Тера» було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, результати якої затверджено наказом начальника порту від 01.09.2015р. №853 «Про результати первинної атестації робочих місць за умовами праці». Крім того, за результатами вказаної атестації також було затверджено і Переліки робочих місць, професій та посад, яким: - не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, але підтверджено право на інші компенсації за шкідливі і важкі умови праці; - підтверджено право на компенсації за шкідливі і важкі умови праці; - не підтверджено будь-яких пільг і компенсацій за шкідливі і важкі умови праці. Згідно з наявним у справі висновком Державної експертизи умов праці Миколаївської області від 01.10.2015р. №3262/10, матеріали атестації розглянуто та погоджено Державною експертизою умов праці Миколаївської області, про що в книзі реєстрації результатів атестації зроблений відповідний запис від 30.09.2015р. за №4290-07/3980. Запропоновано подавати органам ПФУ за місцем призначення пільгових пенсій працівникам підприємства витяг з наказу від 01.09.2015р. за №853 «Про результати первинної атестації робочих місць за умовами праці» та копію висновку у відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 16.12.1999р. №01-3/2586-02-6 «Про висновки та порядок вжиття заходів за результатами експертизи проведення атестації робочих місць за умовами праці» та п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №497. Втім, судом 1-ї інстанції не надано належної оцінки наказу начальника порту від 01.09.2015р. №853 «Про результати первинної атестації робочих місць за умовами праці» із переліком робочих місць, професій та посад, яким не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, а тому помилково зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. у ТОВ «МСП Ніка-Тера» на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці. Отже, за таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 22.04.2015р. по 30.10.2020р. (включно) на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в службі механізації порту на монтажній ділянці в ТОВ «МСП Ніка-Тера», слід відмовити. Жодного спростування вказаних обставин учасниками справи під час розгляду справи як у суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не наведено та відповідних доказів не надано. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд 1-ї інстанції не надав належної правової оцінки викладеним обставинам справи та не застосував норми Закону і нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, які виникли між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень. У свою чергу, з огляду на заявлені позивачем вимоги та встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, належним та ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання ГУ ПФУ у Миколаївській області розглянути питання щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV починаючи з 12.03.2022р. До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з положеннями ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, варто звернути увагу і на те, що твердження позивача щодо порушення його прав також мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та суб`єктивній думці останнього. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Частинами 1, 3 та 6 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або ж якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти і розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.3 ч.2 вказаної статті). Станом на 01.01.2023р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2684 грн. Як передбачено ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, враховуючи характер позовних вимог (основна вимога та похідна), за подання позову до суду першої інстанції (в електронній формі) позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн. (2684 грн. х 0,4), а не - 2147,20 грн., як вважав позивач і з чим помилково погодився суд 1-ї інстанції. З огляду на викладене, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі - 1073,60 грн. на підставі ст.139 КАС України, Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» - задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року - скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.01.2023 року №143150013894 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального та пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи в Суднобудівному заводі «Океан» (згодом ВАТ Суднобудівний завод «Океан», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», ВАТ «Вадан Ярдс Океан», ПАТ «Вадан Ярдс Океан», ПАТ «Миколаївській суднобудівний завод «Океан»): з 24.12.1992 року по 01.05.1993 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 1-го розряду в цеху №2, з 01.05.1993 року по 01.10.1993 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 2-го розряду в цеху №2, з 01.10.1993 року по 08.02.2001 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 3-го розряду в цеху №2, з 08.02.2001 року по 01.07.2002 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 4-го розряду в цеху №2, з 01.07.2002 року по 01.01.2007 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2, з 01.01.2007 року по 01.01.2009 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №4700, з 01.01.2009 року по 01.03.2010 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №2, з 01.03.2010 року по 04.02.2014 року включно на посаді електрозварювальника ручної сварки 5-го розряду в цеху №12. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області з 10.01.2023 року розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено: 09.01.2024р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: М.П. Коваль В.О. Скрипченко