Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/23/24

Справа № 991/23/24 Провадження № 1-кс/991/24/24 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2024 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2023 року за № 42023000000001415, В С Т А Н О В И Л А : І. Суть скарги та заперечень прокурора 1.1. 03 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій захисник просив скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 21 грудня 2023 року про відмову у задоволенні його клопотання про проведення слідчої дії та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України за участю адвоката ОСОБА_3 провести огляд матеріалів кримінальних проваджень № 42023000000000292 та № 42023000000001295, зокрема: витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, процесуальних рішень щодо складу слідчих та процесуальних керівників, постанов про контроль за вчиненням злочину, протоколів негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них, протоколів слідчих та процесуальних дій, клопотань про надання дозволу на проведення НСРД та ухвал за результатами їх розгляду. Захисник зазначив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001415, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції та наданні службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди. За твердженням адвоката, сторона обвинувачення залучила ОСОБА_6 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народних депутатів України у межах кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР 24 лютого 2023 року за № 42023000000000292 та 04 серпня 2023 року за № 42023000000001295. При цьому, на думку захисника, ОСОБА_6 за вказівкою детективів НАБУ провокував народних депутатів до надання йому неправомірної вигоди з метою подальшого викриття. Як зазначив скаржник, з метою приховання незаконних методів досудового розслідування сторона обвинувачення одержала у слідчого судді дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 42023000000001415 протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися у межах згаданих кримінальних проваджень. Втім, до матеріалів досудового розслідування не долучені жодні документи, якими підтверджується законність їх проведення. З метою з`ясування законності проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій адвокат ОСОБА_3 звернувся до сторони обвинувачення з клопотанням про проведення огляду цих кримінальних проваджень. Постановою прокурора від 21 грудня 2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_4 та його захисника відповідного статусу у зазначених провадженнях. Зазначена відмова, за твердженням адвоката, є незаконною та порушує право ОСОБА_4 на захист. 1.2. 03 січня 2024 року до суду надійшли письмові заперечення прокурора ОСОБА_5 , у яких вона просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки клопотання адвоката ОСОБА_3 за своєю суттю передбачало ознайомлення його з матеріалами кримінальних проваджень, у яких він не є учасником. Також клопотання не містило відомостей щодо мети, яка могла бути досягнута проведенням зазначеної слідчої дії. ІІ. Позиція учасників судового засідання 2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів та наголосив на тому, що відмова прокурора у проведенні огляду зазначених у клопотанні кримінальних проваджень порушує право сторони захисту на збирання доказів. Також захисник звернув увагу, що відмова прокурора не стосується додержання таємниці досудового розслідування, а у випадку ненадання для огляду матеріалів з цієї підстави, сторона захисту має намір звернутися з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів. 2.2. Прокурор ОСОБА_5 просила розглянути скаргу без її участі. Відсутність прокурора, рішення якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України). ІІІ. Мотиви слідчого судді 3.1. Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, а також заперечення прокурора, заслухавши думку скаржника, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях. Пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право підозрюваного та його захисника на оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. Під час оцінки наявності підстав для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання про їх проведення слідчому судді належить проаналізувати як формальну складову цього рішення, так і його обґрунтованість, тобто відповідність цього рішення фактичним обставинам, за яких його ухвалено, а також законність наявність для його ухвалення відповідних правових підстав. 3.2. Формальна сторона рішення передбачає дотримання встановлених вимог до його форми, а також наявність у особи, яка його ухвалила, відповідних повноважень. Перелік вимог до форми постанови прокурора встановлений ч. 5 ст. 110 КПК України, і у слідчого судді відсутні приводи констатувати їх недотримання, адже постанова містить всі передбачені зазначеною нормою реквізити та відомості, зокрема, зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, якими керувався прокурор, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, на підставі яких її винесено. Також у слідчого судді відсутні приводи ставити під сумнів наявність у прокурора ОСОБА_5 повноважень щодо ухвалення цього рішення, адже адвокат ОСОБА_3 не навів відповідних доводів у скарзі, а згідно з наданим ним витягом з ЄРДР ОСОБА_5 входить в групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. 3.3.Аналізуючи змістовну складову оскаржуваної постанови та її обґрунтованість, слідчий суддя виходить з правової природи засади змагальності, яка передбачена ст. 22 КПК України та передбачає, серед іншого, дві ключові складові: сторона обвинувачення і сторона захисту самостійно обстоюють свої правові позиції, права, свободи і законні інтереси засобами, передбаченими КПК України; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Отже, ця засада передбачає змагання конкуруючих позицій сторін, доведення перед судом їх переконливості та свободу у використанні з цією метою процесуальних засобів, коло яких окреслене кримінальним процесуальним законом. Зокрема, сторони мають рівні права у збиранні доказів (речей, документів, експертних досліджень тощо) та поданні їх суду з метою доведення чи спростування тих чи інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом покладення на протилежну сторону обов`язку збирати докази не відповідатиме змісту цієї засади. Разом з тим, рівність прав у збиранні доказів не тотожна рівності реальних можливостей їх одержання. Зокрема, ч. 2, 3 ст. 93 КПК України визначає суттєві відмінності у таких можливостях. В той час як сторона обвинувачення не обмежена у можливостях проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, сторона захисту має право лише їх ініціювати. Враховуючи, що певні обставини можуть бути встановлені виключно шляхом проведення слідчих дій, а сторона захисту фактично позбавлена можливості безпосередньо їх проводити, така відмінність у правах може створити передумови для порушення засади змагальності. Процесуальний інститут ініціювання проведення слідчих дій шляхом звернення з відповідним клопотанням спрямований нівелювати дисбаланс у процесуальних можливостях сторін в частині збирання доказів. Механізм його використання визначений ч. 3 ст. 93 КПК України, яка передбачає, що ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. Отже, підставою використання цього інституту є (1) відсутність у сторони захисту реальної можливості одержати докази з використанням наявних у її розпорядженні процесуальних засобів та (2) наявність такої можливості у сторони обвинувачення шляхом проведення слідчих дій. Зазначений інститут не передбачає покладення на сторону обвинувачення обов`язку збирати докази замість сторони захисту, якщо це не обумовлене існуванням реальних перешкод в їх одержанні, адже це суперечитиме засаді змагальності. 3.4. Метою звернення адвоката ОСОБА_3 з клопотанням про проведення огляду кримінальних проваджень було ознайомлення (дослідження їх змісту та його фіксація у протоколі) з документами, які свідчать про законність проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_4 та можуть мати значення в контексті допустимості протоколів, складених за їх результатами. Також адвокат послався на необхідність ознайомлення з відомостями про зміст висловів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зафіксованих в ході проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій, що може мати значення для встановлення ознак провокації вчинення злочину з їх боку. Таким чином, клопотання захисника стосується доступу до конкретного переліку документів (ознайомлення з ними, одержання їх копій), місцезнаходження яких відоме, як і особа, у володінні якої вони перебувають. Доступ до таких документів не передбачає їх відшукання чи використання інших повноважень, наданих лише стороні обвинувачення, а отже відсутні підстави стверджувати, що одержання зазначеної інформації можливе виключно за результатом проведення слідчих (розшукових) дій. Кримінальний процесуальний закон визначає механізм одержання документів, у тому числі згаданих у клопотанні адвоката ОСОБА_3 , а саме одержання їх за запитом сторони в порядку ст. 93 КПК України або одержання тимчасового доступу до них, який, як зазначено у ч. 1 ст. 159 КПК України, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Правом використання цього механізму наділені як сторона обвинувачення, так і сторона захисту (ч. 1 ст. 160 КПК України). Отже, за відсутності будь-яких перешкод самостійно ініціювати перед слідчим суддею питання тимчасового доступу до згаданих матеріалів, обґрунтувати його необхідність та після отримання відповідного дозволу безпосередньо одержати такий доступ, адвокат ОСОБА_3 ініціював проведення слідчої дії. За таких обставин клопотання захисника передбачає перекладення обов`язку збирати докази на іншу сторону. Вочевидь, це не відповідає змісту засади змагальності та її складовій рівності сторін у збиранні доказів та поданні їх суду. Враховуючи, що ініціювання адвокатом ОСОБА_3 проведення слідчої дії не обумовлене перешкодами у самостійному одержанні доказів, і сторона обвинувачення не має жодних переваг в їх одержанні, слідчий суддя констатує відсутність підстав для задоволення скарги. За таких обставин відсутня необхідність оцінювати значення наведених у скарзі документів для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, адже ці доводи не спростовують висновок слідчого судді щодо неналежного способу реалізації стороною захисту своїх прав. На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И Л А : У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1