LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873927/558/23

від 09.01.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" січня 2024 р. Справа№ 927/558/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Суліма В.В. Владимиренко С.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 (суддя Демидова М.О.) за позовом Комунального підприємства "Оренда комунального майна" Ніжинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області про стягнення 158 793,07 грн,- За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 про стягнення 158 793,07 грн заборгованості за фактичне користування майном комунальної форми власності у розмірі орендної плати за період з червня 2022 року по березень 2023 року. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015 з додатками та додатковими угодами до нього. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13", на користь Комунального підприємства Оренда комунального майна Ніжинської міської ради 158793,07 грн. заборгованості за фактичне користування майном комунальної власності у розмірі орендної плати за період з 01.06.2022 до 31.03.2023 та 2684,00 грн. судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог КП "Оренда комунального майна" до ТОВ "Аптека № 13". Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. Скаржник вказує на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі орендної плати за договором № 13, після закінчення його дії за період: з червня 2022р. по березень 2023р., послався на те, що вказане у договорі оренди нежитлове приміщення належить йому на праві господарського відання, при цьому, позивачем не було надано до суду жодного правовстановлюючого документу, який би у відповідності з Законом підтвердив вказаний ним факт виникнення у нього відповідного речового права на вказаний ним об`єкт нерухомості, подібного від права власності, на період спірних відносин, з червня 2022р. по березня 2023р. На думку скаржника, висновок суду про закріплення власником, Ніжинською міською радою, за позивачем права господарського відання на вказане у позовній заяві приміщення є хибним та необґрунтованим. Вказана судом у своєму рішення календарна дата 02.06.2005, коли на думку суду, Ніжинською міською радою було прийняте рішення про закріплення за позивачем на праві господарського відання нежитлового приміщення, насправді є календарною датою проведення державної реєстрації позивача у ЄДРПОУ, як юридичної особи, з якої у нього виникла цивільна дієздатність, але не дата виникнення у позивача законного речового права на об`єкт нерухомого майна приміщення. Також на думку скаржника, обставини справи свідчать про те, що право власності на вказане у позові майно, виникло у територіальній громади у грудні 2002р. на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 771 від 12.12.2002 "Про оформлення права власності на підприємства та організації різних форм власності". Крім того, рішеннями власника, неодноразово закріплювались за іншими, ніж позивач, суб`єктами комунальної власності і воно на період спірних відносин знаходилось у їхньому володінні на правах господарського відання та оперативного управління, отже у суду, який розглядав справу, не існувало жодних, належно аргументованих та обґрунтованих підстав для висновку про те, що власник своїм рішенням закріпив за позивачем, право господарського відання на вказане приміщення, і на момент спору воно весь час залишалось за ним і не передавалось іншим суб`єктам. Скаржник зазначає, що відсутність акту прийому-передачі майна за відсутності жодних належних доказів порушення права господарського відання у позивача, не може вважатись обґрунтованою підставою для стягнення на користь позивача з відповідача грошових коштів у розмірі орендної плати. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що рішенням Виконавчого комітету Ніжинською міської ради від 04.12.2000 № 283 "Про створення комісії по передачі нерухомого майна на баланс Відділу орендних відносин" було передане на баланс Відділу орендних відносин нежитлове приміщення, яке орендував відповідач, КП "Оренда комунального майна" утворено шляхом реорганізації відділу орендних відносин міського комунального майна при службі з управління комунальним майном та приватизації Ніжинського міськвиконкому, є правонаступником зазначеної юридичної особи, про що наявна інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач зазначив про те, що згідно із умовами договору № 13 позивач був балансоутримувачем нерухомого майна, яке було предметом договору №13, одночасно у договорі було зазначено, що майно перебуває у господарському віданні позивача, про що достовірно відомо скаржнику. Крім того, відповідач користувався приміщенням площею 318,1 кв.м, яке є лише частиною нежитлового приміщення загальною площею 740,2 кв.м, та не було повернуто скаржником після закінчення строку дії договору № 13 за актом приймання-передачі орендодавцю та балансоутримувачу, а тому у господарське відання/оперативне управління будь-якій іншій особі, оскільки станом на сьогодні приміщення займає скаржник та використовує його у своїй господарській діяльності. Оскільки право господарського відання за позивачем на спірне нежитлове приміщення площею 318,1 кв.м, яке у період стягнення використовував відповідач у своїй господарській діяльності, було закріплено за позивачем згідно із Статутом підприємства, затвердженого рішенням виконкому Ніжинської міської ради від 21.02.2005 № 122 та не потребувало обов`язкової реєстрації у 2005р., то відсутність станом на 31.03.2023 реєстрації права господарського відання позивача не підтверджує факт його відсутності та відповідно не спростовує права позивача вимагати плати за користування комунальним майном у судовому порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу передачі судової справи, справу № 927/558/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, для розгляду справи № 927/558/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 прийнято справу № 927/558/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Владимиренко С.В. Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасові непрацездатності суддів, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/558/23 розглядалась протягом розумного строку. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 18.08.2015 між Ніжинською міською радою, як орендодавцем, позивачем, як балансоутримувачем та відповідачем, як орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13, відповідно до п. п.1.1.-1.3 якого, Ніжинська міська рада та позивач передають, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 кв.м.,розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває у господарському віданні позивача. Фактичну передачу майна здійснює позивач. Акт приймання-передачі підписується орендодавцем, позивачем та відповідачем. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 02.06.2015 і становить за незалежною оцінкою 1 034 518,46 грн. (без ПДВ). Майно передається в оренду з метою розміщення аптеки на підставі п.6 рішення 70 сесії Ніжинської міської ради шостого скликання від 18.08.2015 №23-70/2015. Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору оренди відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на це майно. Майно залишається у комунальній власності територіальної громади міста Ніжина, а відповідач користується ним протягом всього строку оренди. Факт передачі майна в оренду підтверджується Актом приймання-передачі від 18.08.2015 (додаток №1 до Договору оренди №13 від 18.08.2015) і сторонами у справі не спростовується. Пунктами 3.1.-3.6. Договору оренди визначено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який відповідач вносить на рахунок позивача незалежно від наслідків діяльності відповідача. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість, плата за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, затвердженою рішенням Ніжинської міської ради від 23.04.2015 (66 сесія 6 скликання) №21-66/2015, або за результатами конкурсу на право оренди майна. Розмір орендної плати становить за базовий місяць розрахунку липень (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 7005,95 грн., в т.ч. ПДВ. Орендна плата за перший (серпень 2015 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень 2015 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування орендної плати починається із дати підписання цього договору та акту приймання-передачі. Орендну плату відповідач зобов`язаний перераховувати щомісячно на рахунок позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків позивача. У пункті 3.11. Договору оренди сторони визначили, що в разі закінчення строку дії цього договору орендна плата, комунальні платежі та видатки на утримання орендованого майна сплачуються відповідачем по день фактичної здачі майна позивачу по акту приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції. Нарахування орендної плати та контроль за її надходженням здійснює позивач (п.3.12. Договору оренди). Пунктами 10.1., 10.6, 10.8., 10.09. Договору оренди передбачено, що договір діє з 18.08.2015 до 30.01.2018 включно. Після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано позивачу за Актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за Актом, відповідач зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати та сплатити вартість комунальних послуг. Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається відповідачем позивачу. Акт приймання-передачі підписується орендодавцем, позивачем та відповідачем. Як вбачається із матеріалів справи, майно, що передається в оренду, належить до комунальної власності територіальної громади в особі Ніжинської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 14.03.2023 за №325680179. 30.01.2018, між виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (орендодавцем), позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до Договору оренди №13 від 18.08.2015, з протоколом розбіжностей від 22.02.2018 щодо пункту 2 (строк дії Договору №13). Пунктом 1 Додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди №13 від 18.08.2015 змінено сторону орендодавця з Ніжинської міської ради на Виконавчий комітет Ніжинської міської ради відповідно до рішення Ніжинської міської ради №9-17/2016 від 12.10.2016. Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №927/855/18 за позовом ТОВ Аптека №13 до відповідача: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області, Комунальне підприємство Оренда комунального майна, про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 у справі № 927/855/18 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Натомість постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18, яка набрала законної сили, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 у справі № 927/855/18 скасовано. Позов задоволено частково. Внесено зміни до укладеного між Ніжинською міською радою Чернігівської області, Комунальним підприємством Оренда комунального майна та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин № 13 від 18.08.2015 шляхом викладення п. 10.1. в такій редакції: Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 927/855/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Ніжинська міська рада Чернігівської області, 2) Комунальне підприємство Оренда комунального майна про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору, погодився з позицією Північного апеляційного господарського суду, викладеній у постанові від 29.05.2019 у справі №927/855/18, яка набрала законної сили, згідно з якою внесено зміни до укладеного між Ніжинською міською радою Чернігівської області, Комунальним підприємством Оренда комунального майна та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015, шляхом викладення п. 10.1. в такій редакції: Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року. Таким чином, строк дії спірного Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015 закінчився 31.12.2020, і за доводами позивача на новий строк не продовжувався. Як зазначає позивач, станом на 13.04.2023 відповідач не повернув за актом приймання-передачі позивачу та орендодавцю, нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 м2, розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та продовжує використовувати комунальне майно у своїй господарській діяльності, що також підтверджується фіскальними чеками про придбання лікарських засобів у ТОВ "Аптека №13 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська,

5. У листі №14-01/21 від 14.01.2021, адресованому позивачу, відповідач зазначив про повернення актів приймання-передачі до договору оренди №13, без підписання у зв`язку з неналежним оформленням та зазначенням сторони, яка не є учасником правовідносин за договором (а.с.27). Як вбачається із матеріалів справи, за період з червня 2022 року до березня 2023 року, відповідач не сплачував плату за користування комунальним майном, згідно із виставленими позивачем рахунками на оплату: № 1992 від 30.06.2022 на суму 14 772,08 грн, № 2130 від 29.07.2022 на суму 15 230,02 грн, № 2599 від 31.08.2022 на суму 15 336,62 грн, № 2913 від 30.09.2022 на суму 15 505,32 грн, № 3051 від 31.10.2022 на суму 15 799,92 грн, № 3372 від 30.11.2022 на суму 16 194,91 грн, № 3802 від 31.12.2022 на суму 16 308,28 грн., № 135 від 31.01.2023 на суму 16 422,43 грн, № 630 від 28.02.2023 на суму 16 553,81 грн, № 948 від 31.03.2023 на суму 16 699,68 грн та актів наданих послуг № 1992 від 30.06.2022, № 2130 від 29.07.2022, № 2599 від 31.08.2022, № 2913 від 30.09.2022, № 3051 від 31.10.2022, № 3372 від 30.11.2022, № 3802 від 31.12.2022, № 135 від 31.01.2023, № 630 від 28.02.2023, №948 від 31.03.2023, всього на загальну суму 158 793,07 грн (а.с.29-63). Вказані акти наданих послуг відповідачем не підписані. Згідно з довідкою-розрахунком №73 від 13.04.2023 щодо заборгованості відповідача за фактичне користування майном комунальної власності Ніжинської територіальної громади, яке розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, що було передано в орендне користування Товариству з обмеженою відповідальністю Аптека № 13, відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015, станом на 01.06.2022 заборгованість за фактичне користування майном відсутня, натомість вже станом на 31.03.2023 заборгованість за фактичне користування майном складає суму у розмірі 158 793,07 грн. (а.с.68). Із матеріалів справи вбачається, що позивачем рекомендованим листом з описом вкладення направлено відповідачу претензію вих. №38 від 14.03.2023 про неналежне виконання умов договору оренди майна, що належить до комунальної власності громади міста Ніжина про сплату заборгованості за фактичне користування майном комунальної власності, розташованим за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, яке було передано в орендне користування відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015. Відправлення отримано за довіреністю 15.03.2023 (а.с.57-59). Таким чином, наявність заборгованості відповідача за фактичне користування майном комунальної власності, розташованим за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, яке було передано в орендне користування відповідачу відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015, за період з червня 2022 року до березня 2023 року у розмірі 158 793,07 грн, стала підставою для звернення з позовом до суду. Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно із ч. 2,3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі. За змістом ч.1,2 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 м2, розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 належить до комунальної власності територіальної громади в особі Ніжинської міської ради та закріплено за позивачем на праві господарського відання з 02.06.2005, і станом на 31.03.2023 не вилучалося Ніжинською міською радою з господарського відання та балансового обліку позивача. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відсутність станом на 31.03.2023 реєстрації права господарського відання за позивачем на спірне нерухоме майно, з огляду на те, що на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації в силу ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не спростовує право позивача вимагати плати за користування комунальним майном в судовому порядку, що спростовує заперечення відповідача в цій частині. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі № 927/288/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 та постановою Верховного Суду від 02.02.2022 у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Ніжинської міської ради VІІІ скликання від 27.11.2020 № 8-2/220 Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 № 13 відмовлено повністю та встановлено: - строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 13 від 18.08.2015: з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року; - факт звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 до міського голови з листом від 28.09.2020 за № 28-09/20 з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах відповідно до положень ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та з листом від 29.09.2020 за № 29-09/20 з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна; - згідно з протоколом 2 сесії VІІІ скликання Ніжинської міської ради від 27.11.2020 на сесії було прийняте рішення про відмову у продовженні Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 № 13, рішення щодо оголошення аукціону не було прийняте. У рішенні від 23.07.2021 у справі № 927/288/21 надано правову оцінку встановленим судом фактам, зокрема, щодо правомірності прийняття Ніжинською міською радою: 1) рішення № 8-2/2020 від 27.11.2020 Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 № 13, яким відмовлено у продовженні Договору на підставі абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна; 2) рішення № 9-2/2020 від 27.11.2020 Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13, яким відмовлено у продовженні Договору на підставі абз. 2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень, п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 15, ч. 2 ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2022 у справі № 927/141/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 13 до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Ніжинська міська рада,

2. Комунальне підприємство Оренда комунального майна про визнання поновленим договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 13 від 18.08.2015 на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, загальною площею 318,1 кв.м, у позові відмовлено з огляду на те, що рішення Ніжинської міської ради 2 сесії VІІІ скликання №8-2/2020 від 27.11.2020 Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та Законами України. Так, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 927/141/21 зазначено таке: "Щодо доводів апелянта про те, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не є орендодавцем за спірним договором оренди нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне. У судових рішеннях у господарських справах № 927/195/18 та № 927/855/18, які набрали законної сили, судами було встановлено, що орендодавцем за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015, на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, загальною площею 318,1 кв.м з 22.02.2018 є Виконавчий орган Ніжинської міської ради. Вищенаведене не підлягає доказуванню у даній справі № 927/141/21 згідно з приписами частини 4 статті 75 ГПК України. Оскільки позивачем подано позов про поновлення договору оренди, то належним відповідачем у справі є орендодавець за договором. Як зазначено вище, орендодавцем за спірним договором є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради (зазначений факт встановлено у судових рішеннях у справах № 927/195/18 та № 927/855/18). Таким чином, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради є належним відповідачем у справі № 927/141/21. Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що Виконавчий комітет Ніжинської ради не є стороною спірного договору оренди, що апелянт не може висувати відносно останнього будь-яких вимог стосовно поновлення такого договору, а рівно між сторонами відсутній предмет спору відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки є безпідставними та суперечать діям самого скаржника, який у 2018 році подав позов у справі № 927/855/18 до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради щодо визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до спірного договору оренди". Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, враховуючи викладене та те, що у справах № 927/288/21, 927/141/21 та у даній справі № 927/558/23 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі № 927/288/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 та постановою Верховного Суду від 02.02.2022, а також рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2022 у справі № 927/141/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та входять до предмету доказування в межах даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що встановлені обставини у зазначених справах є преюдиціальними та не підлягають доведенню в межах даної справи. Як вбачається зі змісту п. 10.6., 10.9. Договору оренди за час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за Актом, відповідач зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати та сплатити вартість комунальних послуг. У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається відповідачем позивачу. Акт приймання-передачі підписується орендодавцем, позивачем та відповідачем. Як вбачається із матеріалів справи, що строк дії спірного Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015 закінчився 31.12.2020, проте відповідач не звільнив орендоване приміщення та за актом приймання-передачі його позивачу не повернув. Натомість у листі №14-01/21 від 14.01.2021 відповідач зазначив про повернення актів приймання-передачі до договору оренди №13 без підписання, у зв`язку з неналежним оформленням та зазначенням сторони, яка не є учасником правовідносин за договором. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із відхиленням судом першої інстанції твердження відповідача про те, що сторони Договору оренди не змінювали особу орендодавця, і станом на 31.12.2020 орендодавцем була Ніжинська міська рада, яка, як власник майна, має право вимагати сплату грошових коштів, оскільки п. 1 Додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди №13 від 18.08.2015 змінено сторону орендодавця з Ніжинської міської ради на Виконавчий комітет Ніжинської міської ради відповідно до рішення Ніжинської міської ради №9-17/2016 від 12.10.2016, що також встановлено під час розгляду судових справ № 927/195/18, 927/855/18 та 927/141/21. Також колегія суддів апеляційного господарського суду критично оцінює посилання відповідача на те, що акт прийому-передачі орендованого майна після закінчення дії Договору оренди нерухомого майна №13 від 18.08.2015 повинна була скласти на надати комісія, утворена розпорядженням міського голови №346 від 30.12.2020, оскільки пунктом 10.9. Договору оренди сторони погодили повернення майна відповідачем позивачу у разі припинення або розірвання цього Договору протягом трьох робочих днів за Актом приймання-передачі, який підписується орендодавцем, позивачем та відповідачем. Проте, такі умови відповідачем виконані не були. Як вже зазначалось, за період з червня 2022 року до березня 2023 року відповідач не сплачував плату за користування комунальним майном, згідно із виставленими позивачем рахунками на оплату, які з урахуванням приписів п. 3.6. Договору оренди повинні були оплачені відповідачем не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків позивача, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 158 793,07 грн. Вказані акти наданих послуг відповідачем не підписані, проте відповідачем не надано належних доказів того, що він не користувався спірним комунальним майном після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015 та не використовував спірне майно у своїй господарській діяльності. Матеріали справи містять докази направлення відповідачу рахунків на оплату № 3372 від 30.11.2022 на суму 16 194,91 грн, № 3802 від 31.12.2022 на суму 16 308,28 грн, № 135 від 31.01.2023 на суму 16 422,43 грн, № 630 від 28.02.2023 на суму 16 553,81 грн, № 948 від 31.03.2023 на суму 16 699,68 грн та актів надання послуг № 3372 від 30.11.2022, № 3802 від 31.12.2022, № 135 від 31.01.2023, № 630 від 28.02.2023, № 948 від 31.03.2023 з актами звірки розрахунків, рекомендованою кореспонденцією, листом з описом вкладення, натомість описи вкладення до рекомендованого листа на підтвердження факту направлення відповідачу рахунків на оплату: № 1992 від 30.06.2022 на суму 14 772,08 грн, № 2130 від 29.07.2022 на суму 15 230,02 грн, № 2599 від 31.08.2022 на суму 15 336,62 грн, № 2913 від 30.09.2022 на суму 15 505,32 грн, № 3051 від 31.10.2022 на суму 15 799,92 грн та актів наданих послуг № 1992 від 30.06.2022, № 2130 від 29.07.2022, № 2599 від 31.08.2022, № 2913 від 30.09.2022, № 3051 від 31.10.2022 в матеріалах справи відсутні. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відсутність рахунків не є перешкодою для оплати за фактичне користування майном та не змінює обов`язок і строк виконання такого грошового зобов`язання. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо внесення плати за користування приміщенням в розмірі орендної плати за час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, своєчасно та в повному обсязі не виконав. Здійснивши перерахунок, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем орендної плати за час фактичного користування об`єктом оренди, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відповідність розрахунку, здійсненого позивачем, умовам п. 3.4., 3.5. Договору оренди та правомірність нарахування за користування приміщенням в розмірі орендної плати за час фактичного користування об`єктом оренди за період з червня 2022 року по березень 2023 у розмірі 158 793,07 грн. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що відповідачем не повернуто за актом приймання-передачі позивачу та орендодавцю, нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 м2, розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та продовжує використовувати комунальне майно у своїй господарській діяльності, відповідачем не спростовано наявність заборгованості перед позивачем за договором, як не надано доказів оплати наявної заборгованості, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 158 793,07 грн заборгованості за фактичне користування майном комунальної власності у розмірі орендної плати за період з 01.06.2022 до 31.03.2023 є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23, відсутні. Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23. З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2023 у справі № 927/558/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 927/558/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді В.В. Сулім С.В. Владимиренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»