Постанова 4823 № 734/4286/23

Справа № 734/4286/23 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М. Провадження № 33/4823/14/24 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 січня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2023 року,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканка АДРЕСА_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн. Як встановив суд, 10 вересня 2023 року, о 20 год. 28 хв. по вул. Муромця, буд. 69 в с. Морівськ, Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керувала автомобілем Dodge Journey д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, процедура проходження її огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, оскільки підставою для зупинки були інші дані, ніж фабула правопорушення, а подальші дії працівників поліції такими, що не заслуговували на довіру. Не заперечує, що відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, проте неодноразово наголошувала, про бажання пройти огляд в медичному закладі. Попри, це відповідне направлення виписане не було, а направлення, яке знаходиться в матеріалах справи, виписано за її відсутності, що підтверджується відсутністю підпису на цьому документі. Звертає увагу, що долучене до матеріалів справи відео не є не безперервним, як цього вимагає чинне законодавство, а здійснена на боді камеру відеофіксація без зазначення номеру боді камери інспектора, який складав протокол, що свідчить про недопустимість та неналежність цього доказу. Просить врахувати, що без уваги суду залишені обставини щодо невиконання при складанні протоколу вимог ст. 256 КУпАП. Крім того, судом не було встановлено, а отже і враховано наявність обставин, які пом`якшують покарання, хоча такі факти повідомлялися захисником, а саме те, що особа є багатодітною матір`ю на утриманні якої перебуває троє неповнолітніх дітей, також вона на даний час вагітна, має на утриманні ще бабусю похилого віку, яка не має інших родичів, а тому потребує догляду, а також те, що автомобіль, яким керувала водій належав її рідному брату, який загинув. Всі ці обставини та наведені аргументи є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження, на підставі п.1 ч.1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/73 (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №185380 від 10.09.2023 року, ОСОБА_1 10 вересня 2023 року, о 20 год. 28 хв. по вул. Муромця, буд. 69 в с. Морівськ Чернігівського району Чернігівської області керувала автомобілем Dodge Journey д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. При цьому, ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення, поставити свій підпис, а також отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.9), що працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «Dodge Journey», під керуванням ОСОБА_1 , останній було озвучено причину зупинки транспортного засобу, а саме - повідомлення від небайдужого громадянина на лінію 102, який зазначив, що водій даного автомобіля перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що також убачається із телеграми № 5881 від 10.09.2023 року, яка має місце на а.с.7. У подальшому, при спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у неї явні ознаки алкогольного сп`яніння і їй було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 будь-яким чином уникала відповіді на питання поліцейських про те, чи згодна пройти огляд на стан сп`яніння, комусь телефонувала, тягнула час, перебивала поліцейських, тобто не зробила жодних дій, які б свідчили про дійсність її намірів пройти на вимогу працівника поліції відповідний огляд на стан сп`яніння. При цьому, посилання апелянта на те, що вона не відмовлялась від проходження огляду, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме, про те, що вона будь-яким чином намагалась уникнути огляду, що вірно розцінено працівниками поліції - як відмова від проведення огляду. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.09.2023 року, яке не вручалося останній, у зв`язку з її відмовою від проведення такого огляду, що також зафіксованою на відеозаписах працівників поліції (а.с.6;7). Більш того направлення, яке має місце у матеріалах справи, у даному випадку, судом не може бути взято до уваги, оскільки відносно ОСОБА_1 було складено адмінматеріали саме за її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно, є непереконливими, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Також, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Також, доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ст. 256 КУпАП та інші норми Закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Посилання апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані. Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо неї, ОСОБА_1 не зазначала, із заявами про неправильність дій чи порушення її процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не зверталась і матеріали справи таких не містять. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути нею встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів є невід`ємною частиною стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. В зв`язку з цим, санкція даної норми Закону з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативною та суворою. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, у зв`язку з чим, доводи останньої, в цій частині, також не заслуговують на увагу. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач