Постанова Одеський апеляційний суд № 495/9195/23

Номер провадження: 33/813/275/24 Номер справи місцевого суду: 495/9195/23 Головуючий у першій інстанції Анісімова Н. Д. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.01.2024 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 495/9195/23 Номер провадження: 33/813/275/24 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Долгової В.І., Особи, які прийняли участь у розгляді справи: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Пірог Сергій Васильович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пірога Сергія Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. на користь держави.Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 02.09.2023 року о 17 годині 00 хвилин прикордонним нарядом «Контрольний пост» (Одеська область, Білгород-Дністровський район, в районі прикордонного знаку № 0613 км 59 + 600) було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України у складі групи осіб з території України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України та без дозволу відповідних органів влади, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України», ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль». На підставі викладених обставин, інспектором прикордонної служби 3-ої категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне порушення серії ПдРУ № 310013 від 02.09.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Пірог С.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови не вбачається, в чому полягає суб`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Жодних доказів, якими б підтверджувався факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскаржувана постанова не містить. Посилаючись на такі доводи, адвокат Пірог С.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що в свою чергу підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення; - поясненнями ОСОБА_1 ; -рапортом інспектора прикордонної служби 3-ої категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » солдата ОСОБА_2 . Проте вказаний висновок зроблено передчасно без встановлення всіх обставин справи. За результатами дослідження апеляційним судом у судовому засіданні наявних у матеріалах справи доказів встановлені наступні обставини. У протоколі про адміністративне правопорушення серіїПдРУ № 310013 від 02.09.2023 року зазначається, що 02 вересня 2023 року о 17 годині 00 хвилин прикордонним нарядом «Контрольний пост» (Одеська область, Білгород-Дністровський район, в районі прикордонного знаку № 0613 км 59 + 600) було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України у складі групи осіб з території України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України та без дозволу відповідних органів влади, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України», ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль». Відповідно до виписаних у ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі. Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю. З матеріалів справи вбачається, що доказами вчинення правопорушення є - протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 310013 від 02.09.2023 року, пояснення ОСОБА_1 та рапорт інспектора прикордонної служби 3-ої категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » солдата ОСОБА_2 . Разом з тим, приймаючи рішення, районний суд залишив поза увагою, що із протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону. Згідно з наявними у справі матеріалами, ОСОБА_1 , який знаходився як пасажир в автомобілі «Hundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було зупиненов Одеській області, Білгород-Дністровський район в районі прикордонного знаку № 0613 км 59 + 600, тобто на транзитній дорозі України Одеса-Рені. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника разом із групою осіб та лінію державного кордону, а також фото- чи відео- фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано. Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, як і рапорт інспектора прикордонної служби, самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій». З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні діяння, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. У п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), сформовано висновок згідно з яким «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Виходячи зі змісту ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості особи полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, передчасним та ґрунтується лише не припущеннях, а тому постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, то постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Пірога Сергія Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, скасувати. Прийняти нову постанову. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, - закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін