Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/17893/23

Справа № 127/17893/23 Провадження № 33/801/25/2024 Категорія: 287 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Сопрун В.В., з участю секретаря судового засідання Кахно О.А., за участю прокурора Грушковського В.Ю., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Калачик Наталії Михайлівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-4 КпАП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1, статті 172-4 КпАП України, який зафіксовано у протоколі №372, від 16 червня 2023 року та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн (п`ять тисяч сто гривень). Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. Не погодившись із зазначеною постановою, представник ОСОБА_1 адвокат Калачик Н.М подала апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанова суду ухвалена після закінчення шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення, оскільки на думку апелянта днем виявлення начебто вчиненого правопорушення є 21 квітня 2023 року. Крім того, просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та адвокат КалачикН.М. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі. Прокурор Грушковський В.Ю., заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову судді першої інстанції залишити без змін. Апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2023 року слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови. Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга була подана 04 грудня 2023 року в межах строку на її оскарження. Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року подану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не долученням витягу з договору про надання правничої допомоги (ст.271 КУпАП). Вдруге апеляційна скарга подана 12 грудня 2023 року, тобто відразу після ознайомлення з постановою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, з долученими документами. Враховуючи зазначені вище обставини, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню. Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Вважаю, що судом першої інстанції не дотримано цих вимог закону та належним чином не з`ясовано обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Так з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією №372, від 16 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він будучи заступником начальника відділу інформатизації Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради, являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в силу п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», в період 28.08.2021 31.10.2022 займався іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю з організовування відпочинку та розваг (КВЕД 93.29) за адресою: м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 36, в підвальному приміщенні та отримував систематично за це кошти в сумі: 28.08.2021 2000 гривень, 30.09.2021 1700 гривень, 24.01.2022 2000 гривень, 27.01.2022 1000 гривень, 11.02.2022 2500 гривень, 13.08.2022 800 гривень, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП. Положеннями частини першої статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією Українита законами України. Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачено відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Разом з тим, розглянувши справу по суті та зробивши висновок про наявність підстав для накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-4 КУпАП, суд першої інстанції не дотримався вимог статті 38 КУпАП, зокрема щодо строку накладення адміністративного стягнення. Так, частиною четвертою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. З даної норми слідує, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП. Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами (посадовою особою чи органом державної влади). При цьому складання протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Якщо до уповноваженого органу чи посадової особи надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов`язаного з корупцією, то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи). Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Крім того, відповідно, висновку викладеному у постанові КАС ВС від 28 лютого 2019 року у справі 149/2498/17, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. 30 березня 2023 року за вих. №161с/55/101/01-2023 Вінницьким управлінням ДСР НП України ініційовано перед Вінницьким міським головою збір доказів про можливе порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» посадовими особами департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради. 20 квітня 2023 року за вих. №01/00/011/22847 на адресу Вінницького управління ДСР НП України, заступником міського голови надано копії документів відповідно до опису. Таким чином, датою виявлення адміністративного правопорушення слід вважати 20 квітня 2023 року, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Помилковим є висновок суду першої інстанції, про те, що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складення протоколу про адміністративне правопорушення, так як він спростовується вищевикладеним. З огляду на положення п. 4 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, сплинув 20 жовтня 2023 року. У свою чергу, постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення, винесена судом 24 листопада 2023 року, тобто через один місяць і чотири дні після закінчення шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення надійшли до суду першої інстанції 19 червня 2023 року, тобто в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Згідно частини четвертої статті 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Відтак, суд першої інстанції у передбаченому законом порядку мав право зупинити строк розгляду даної адміністративної справи, однак таких дій зроблено не було, внаслідок чого адміністративне стягнення було накладене поза межами строку, визначеного ч. 4 ст. 38 КУпАП. В даному випадку, апеляційний суд зазначає, що дане положення стосується саме строку розгляду справи в суді і жодним чином не впливає на строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, який передбачений ст. 38 КУпАП і в даному випадку не може перевищувати 6 місяців з моменту виявлення правопорушення. Закінчення строків накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року та науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі підлягало закриттю. Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. На підставі наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.38, ст.247, ст.277, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Калачик Наталії Михайлівни про поновлення строку задовольнити. Поновити строк. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Калачик Наталії Михайлівни задовольнити частково. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун