Постанова 4856 № 240/7465/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7465/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 09 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради про визнання бездіяльність протиправною, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у виплаті одноразової компенсації по смерті чоловіка ОСОБА_2 , як учасника ліквідації наслідків ЧАЕС; - зобов`язати відповідача виплатити одноразову компенсацію у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 03.01.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила надати висновок щодо відмови у видачі одноразової компенсації померлого ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно поданих документів. На вказану заяву відповідачем надіслано лист від 13.01.2023 №133, у якому повідомлено, що відповідно до п.3 Порядку виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника. Оскільки чоловік позивача помер у вересні 2021 року, для отримання вищевказаної компенсації необхідно було звернутись не пізніше березня 2022 року, чого не було зроблено так як, експертний висновок був надісланий у травні Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796) встановлено компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення. За приписами статті 48 Закону №796 визначено, що одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №760 (далі - Порядок №760) регулює питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян. В силу пункту 2 Порядку №760 визначено, що одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян. Пунктом 3 Порядку №760 передбачено, що виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника. За змістом положень п.7 Порядку №760, одноразова компенсація у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті. Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі: свідоцтва про смерть; документа, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, складення ядерних зарядів та здійснення на них регламентних робіт, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; свідоцтва про шлюб; експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони. Тобто, дружина чи чоловік в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім`я померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті, мають право на отримання одноразову компенсацію у зв`язку з втратою годувальника, виплата якої здійснюється за заявою, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника, до якої надається вичерпний перелік документів, на підставі яких виплачується така одноразова компенсація. У межах розгляду даної справи спірним є питання чи звертався позивач до відповідача із заявою встановленої форми та необхідним переліком документів у шестимісячний строк з дня смерті чоловіка саме про виплату одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Відповідач зазначений факт заперечує. Разом з тим, позивач наголошує на тому, що зверталася до відповідача із відповідною заявою. Такі доводи позивача є безпідставними, з огляду на таке. Згідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 27.09.2021, ОСОБА_2 - чоловік позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, шість місяців для звернення до відповідач із заявою про виплату компенсації завершились 25.03.2022. Доказів звернення в межах вказаного строку до відповідача з відповідною заявою встановленої форми та необхідним переліком документів матеріали справи не містять. 25.01.2022 Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України складено експертний висновок №93, в якому зазначено про те що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Як зазначає позивач, що оскільки для отримання виплати необхідним був експертний висновок міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, отримавши такий висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31.01.2022 у травні 2022 року звернулася до відповідача із заявою про виплату соціальної допомоги, на яку лише у січні 2023 отримала відмову. Водночас, в матеріалах справи міститься заява позивача від 03.01.2023, у якій вона просила надати висновок щодо відмови у видачі одноразової компенсації померлого ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно поданих документів. На вказану заяву відповідачем надіслано лист від 13.01.2023 №133, у якому повідомлено, що відповідно до п.3 Порядку виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника. Оскільки чоловік позивач помер у вересні 2021, для отримання вищевказаної компенсації необхідно було звернутись не пізніше березня 2022. Відтак, відповідач повідомив позивача, що для отримання відповідної доплата подається заява встановленої форми з конкретно визначеним переліком документів. Однак, доводи позивача про те, що остання одразу ж після отримання у травні 2022 року експертного висновку звернулася до відповідача із відповідною заявою є безпідставними, оскільки доказів такого звернення матеріали справи не містять. При цьому, слід зазначити, що подана позивачем заява від 03.01.2023 не відповідає встановленій формі та не містить визначеного Порядком переліку документів, які до неї долучені. Судом першої інстанції вживалися заходи для витребування як у відповідача, так і позивача доказів подання заяви про виплату одноразової компенсації, у зв`язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації на ЧАЕС, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою з доданими до неї документами. На виконання вказаних вимог відповідач повідомив про неможливість надання такої заяви, оскільки позивач такої заяви у травні 2022 також не подавала. В той же час, у травні 2022 позивач зверталася лише із заявою для отримання статусу дружини померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. В свою чергу, слід зазначити, що така заява не є заявою про виплату одноразової компенсації, у зв`язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації на ЧАЕС, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. На пропозицію суду надати докази на підтвердження звернення до Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради із заявою встановленої форми та долученням необхідного переліку документів, визначених Постановою КМУ №760, позивач надіслала заяву-пояснення, в якій зазначила про те, що при звернення з позовом першою вимогою було і є поновлення строків на звернення до суду за захистом прав. Зазначає, що усно зверталася до відповідача про виплату компенсації, але кошти не приходили. Потім на її вимогу надати письмову відповідь, отримала листа від 13.01.2023, в якому повідомили про пропуск строку звернення. У відповіді відсутнє посилання на те, що вона не подавала заяву. Поряд з цим, позивач у позовній заяві не ставив питання дотримання строків звернення до суду за захистом своїх прав. Посилання на усне звернення до відповідача про виплату компенсації суд першої інстанції вірно не взяв до уваги не приймає, оскільки у відповідача відсутній обов`язок самостійно без звернення особи у встановленому порядку з відповідною заявою та переліком документів призначати зазначений вид виплати. Підставою для вирішення питання про призначення особі будь-якого виду допомоги є відповідна письмова заява. Щодо посилання позивача на адвокатський запит, то слід зазначити наступне. Так, на адвокатський запит з приводу того, чи зверталася позивач із заявою про виплату компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по смерті її чоловіка ОСОБА_2 , відповідач у листі від 23.02.2023 №371 повідомив, що оскільки чоловік позивач помер у вересні 2021, для отримання вищевказаної компенсації необхідно було звернутись не пізніше березня 2022. Заявниця не зверталась, так як, експертний висновок був надісланий у травні центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України. Тобто, адвокату відповідач повідомив про те, що позивач не зверталася із заявою встановленої форми у 2022 році про виплату компенсації. З викладеного слідує, що позивач до відповідача зверталася лише із заявою довільної форми 03.01.2023, в якій просила надати відповідь про відмову у призначенні одноразової компенсації. При цьому, заяву про її виплату не подавала, що відповідачем було їй роз`яснено. Слід наголосити, що заява позивача від 03.01.2023 не є заявою про виплату одноразової компенсації, у зв`язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації на ЧАЕС, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Також, слід відмітити, що ні Закон №796, ні Порядок №760 не передбачають можливість поновлення строків на звернення про виплату компенсації, у зв`язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації на ЧАЕС, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, у разі такого пропуску. Встановлені судом обставини та досліджені докази свідчать про відсутність у відповідача обов`язку на призначення позивачу одноразової компенсації у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки вимогу закону він не порушив. Протилежного позивачем в ході розгляду справи не доведено та свої вимоги не підтверджено належним доказами. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.