Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/4818/23

09.01.24 22-ц/812/87/24 Провадження № 22-ц/812/87/24 Суддя першої інстанції Маржина Т.В. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 09 січня 2024 року м. Миколаїв Справа № 484/4818/23 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Царюк Л.М., суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., при секретарі судового засідання - Стрілець К.О., за участі відповідача - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Маржиної Т.В., в залі судового засідання в м. Первомайськ, повний текст якого складено 06 листопада 2023 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про стягнення аліментів на доньку, яка продовжує навчання, В С Т А Н О В И В: 06 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на доньку, яка продовжує навчання. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2023 року залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 . Доводи позову обґрунтовано тим, що 07 липня 1998 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір`ю. На сьогоднішній день вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 років. Із доходів отримує одноразову допомогу при народженні щомісячно в розмірі 860 грн. З 01 вересня 2023 року донька навчається на денному відділенні в Первомайському навчально-науковому інституті Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю «Облік і оподаткування» IV рівня акредитації. Строк закінчення навчання 30 червня 2027 року. Відповідач працює на посаді начальника штаба-перший заступник командира 1 підрозділу в/ч НОМЕР_1 . Також відповідач є військовим пенсіонером та отримує пенсію та має дохід від оренди державного паю. Добровільно надавати матеріальну допомогу дитині відповідач не бажає. Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі частки від усіх видів заробітку відповідача, починаючи з моменту звернення до суду з позовом і до закінчення дитиною навчання - 30 червня 2027 року. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 06 вересня 2023 року, до закінчення навчання ОСОБА_1 , тобто до 30 червня 2027 року. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1 073.60 грн. Рішення суду мотивовано тим, що той факт, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу своїй доньці, не позбавляє матір або саму доньку права вимагати стягнення аліментів в судовому порядку, адже з викладених письмово позицій сторін вбачається, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку та розміру аліментів. Враховуючи, що ОСОБА_1 має стабільний дохід, та що відповідач не надав суду доказів неможливості сплати аліментів у частці від свого доходу, суд вважає, що аліменти можуть бути стягнуті у частці від його доходу. Розмір аліментів, у якому позивач просить стягнути аліменти, на думку суду є справедливим, адже наявності інших осіб, які перебувають на утриманні відповідача, судом не встановлено. Не погодившись з рішенням суду в частині визначеного розміру аліментів, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив рішення суду в цій частині змінити та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на дочку у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку. Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції не взяв до уваги що позивачем не надано належних та беззаперечних доказів з чого складаються витрати і того, що донька потребує допомоги саме у розмірі, зазначеному у позовній заяві. Донька проживає разом із матір`ю в квартирі, де має свою частку, яку він їй подарував. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення повністю позовних вимог взявши до уваги тільки його сукупний дохід. Суд першої інстанції не врахував принцип рівності обов`язків обох батьків щодо утримання дітей, засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, тому відповідач вважає, що розмір аліментів визначений судом є явно завищеним та несправедливим із врахуванням цих обставин підлягає зміні до 1/8 частки щомісячно. Він ніколи не ухилявся від утримання доньки, але ця сума повинна бути реальною, достатньою для задоволення потреб доньки, однак не потреб всієї сім`ї позивача. Ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить насамперед позивачу, але спосіб визначення аліментів залежить від різних обставин, які належить оцінити суду. Позивачем відповідно до вимог статті 81 ЦПК України не було надано доказів витрат, які вона несе у зв`язку із проїздом до місця навчання, витрат на підручники крім плати за навчання. Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач зазначала, що оскаржуване відповідачем рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з повним з`ясуванням всіх обставин, які мають суттєве значення для справи, з вірним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права. Відповідач посилаючись на обставини, які необхідно врахувати при визначенні розміру аліментів, не надає інформацію про свої доходи, що позбавляє можливості оцінити його матеріальне становище на сьогоднішній день. ОСОБА_1 також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023 року вважає його таким, що відповідає вимогам закону. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року. Сторони є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27 липня 2005 року відділом РАЦС по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 № 4019 від 29 серпня 2019 року і № 3047 від 07 липня 2021 року. Як вбачається з довідки № 2 від 01 вересня 2023 року та договору про надання освітніх послуг від 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 навчається в Первомайському навчально-науковому інституті Національного університету кораблебудування імені Макарова на 1 курсі інженерно-економічного факультету за спеціальністю «Облік і оподаткування» на контрактній основі денної форми навчання, термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 102 560 грн, а за навчальний рік відповідно 25 640 грн. Позивач з квітня 2021 року перебуває у шлюбі з іншою особою, від якого у серпні 2021 року народилася донька, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про народження. За даними довідки управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області позивач з 01 вересня 2021 року по 31 липня 2023 року отримувала допомогу при народженні дитини у розмірі 860 грн щомісячно. Відповідач ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України і має статус учасника бойових дій, проте перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою цієї частини від 16 вересня 2023 року № 350/174/308/563/пс. Наданими суду медичними документами підтверджено, що відповідач має захворювання хребта, що підтверджено відповідним медичним обстеженням та призначеним лікуванням лікаря. З копії пенсійних посвідчень батьків відповідача, вбачається, що вони пенсіонери, які відповідно до довідок про доходи № 5176571173170809 та № 5186371133140479 від 18 жовтня 2023 року отримують пенсію в розмірі 3 305.90 грн та 3 775.81 грн щомісячно. З наданих відповідачем доказів до суду апеляційної інстанції встановлено, що за місцем проходження служби за період з липня по грудень 2023 року грошове забезпечення відповідача складало 363 530.54 грн, а розмір пенсії за вислугу років за період з липня по грудень 2023 року складав 73 118.24 грн. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. У справі, яка переглядається, судом установлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_1 , на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, у шлюбі не перебуває. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_1 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Суд першої інстанції, установивши, що дочка відповідача - ОСОБА_1 продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який має достатній дохід, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки реальним потребам повнолітньої дитини та обов`язку матері брати участь в утриманні повнолітньої дочки не заслуговують на увагу, оскільки факт проживання позивача з матір`ю та перебування на утриманні останньої, крім тверджень позивача також підтверджено й третьою особою. Аргументи скарги про ненадання доказів реальних витрат повнолітньої дитини не в повній мірі відповідає самій суті таких аліментів, оскільки у даному випадку аліменти мають загальний характер, забезпечують щоденне задоволення життєвих потреб дочки і залежать від всіх факторів, наявних навколо дитини, яка потребує матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. В той же час утримання дитини складається не лише з наведених витрат, які за своєю суттю є нерегулярними та направленими на задоволення конкретно визначених потреб дитини. В той же час поряд з такими витратами батьки мають забезпечувати можливість задоволення постійних, повсякденних потреб дитини, що пов`язані (але не вичерпуються) необхідністю забезпечення її харчування, проживання, придбання одягу, тощо. Відповідач, ставлячи в апеляційній скарзі під сумнів зазначені факти, будь-яких доказів на їх спростування не надав ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду. За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повнолітня дочка сторін проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні у зв`язку з продовженням навчання. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції стосовно тих обставин, що повнолітня дочка відповідача - ОСОБА_1 продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який має достатній дохід, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку. Між тим при обрахуванні розміру аліментів судом першої інстанції безпідставно не було враховано стан здоров`я відповідача. Зокрема, відповідно до наданих медичних документів відповідач ОСОБА_1 має хронічне захворювання хребта, лікування якого потребує певних витрат, а тому ці обставини безпідставно не були взяті судом першої інстанції до уваги. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд першої інстанції помилково не врахував зазначені обставини та з огляду на обов`язок обох батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів слід визначити у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) відповідача. Визначений розмір аліментів відповідає потребам повнолітньої ОСОБА_1 у допомозі батька та можливостям останнього, з урахуванням доказів про розмір його доходів, надавати таку допомогу. Ураховуючи те, що в частині визначення судом першої інстанції розміру аліментів фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та норма матеріального права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судом першої інстанції враховані не належним чином, не досліджено в повній мірі доводів відповідача, якими він обґрунтовував свої заперечення, оскаржуване судове рішення в цій частині не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції слід змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 вересня 2023 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до приписів Закону «Про судовий збір», то відповідачу слід компенсувати за рахунок держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 610 грн 40 коп. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023 року в частині визначення розміру аліментів змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 вересня 2023 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років. Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави 1 610 грн 40 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повний текст постанови складено 09 січня 2024 року.