Постанова 4818 № 619/2556/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 09 січня 2024 року м.Харків справа № 619/2556/23 провадження № 22-ц/818/792/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Тичкової О.Ю., Яцина В.Б. учасники справи: позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», відповідач ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст.369ЦПК України в м.Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості безпідставно спожитої теплової енергії, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року, постановлене суддею Овсянніковим В.С. в с т а н о в и в: У червні 2023 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01.11.2020 по 01.05.2023 у розмірі 28 323,93 грн. Вирішити питання щодо судових витрат. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 суму заборгованості - вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 28323, 93 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 684 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що доказів підключення опалення не має, також не надано доказів укладення між сторонами договору про надання послуг. Позивачем не надано розрахунку вартості спожитої енергії, рахунку-фактуру та доказів його направлення, відомостей обліку споживання теплової енергії. Апелянт наголошує, що позивач не довів надання та отримання відповідачем послуг, що надані КП «ХТМ». Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/ тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Внаслідок невиконання відповідачем обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі. Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно договору купівлі-продажу від 28 серпня 2009 року, ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 1-4 в літ. «А-1» загальною площею 143,77 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.41-45) 04.10.2010 року між КП «Харківські теплові мережі та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії та гарячої води № 13729 для утримання нежитлового приміщення (спортивного клубу), загальною площею 143,77 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , з автоматичною пролонгацією дії договору кожного року. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення/відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії від 26.10.2018 за № 177/8641, від 09.04.2019р. 3 177/9350, від 28.10.2019 № 177/10144, від 08.04.2020 № 177/11185, від 23.10.2020 № 177/12246, від 12.04.2021 № 177/13071, від 15.10.2021 № 177/14123, від 22.10.2022 № 177/15042, де їй надаються послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Правил користування приміщеннями житлових будинків. Позивач зазначає, що внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг, за період з 01.11.2020 по 01.05.2023 вартість безпідставно спожитої теплової енергії складає 28 323 (двадцять вісім тисяч триста двадцять три) гривні 93 копійки. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». За положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 04 жовтня 2010 року між фізичною особою ОСОБА_1 та КП «Харківські теплові мережі» укладено договір № 13729 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. (а.с. 34-37) Згідно умов договору КП ХТМ бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року; кондиціювання повітря по мірі необхідності та наявності технічної можливості. Приєднання об`єктів до систем теплопостачання проводиться у встановленому законодавством порядку. Підключення споживачів в опалювальному сезоні здійснюється: для об`єктів з індивідуальним тепловим вводом на підставі письмового замовлення споживача в установленому порядку теплопостачальною організацією; для об`єктів з єдиною системою теплопостачання на підставі рішення органів місцевого самоврядування про початок опалювального сезону, згідно з затвердженим графіком. Самовільне підключення об`єктів теплоспоживання не припустимо. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень. Крім оплати теплової енергії за тарифом, споживач відшкодовує теплопостачальній організації витрати, пов`язані з неповерненням теплоносія (витоку), виходячи з планової собівартості одержаної води від постачальника та її хімочищення, або знесолення, яка приймається як собівартість в середньому по всім джерелам теплової енергії теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Цей договір набув чинності з дня його підписання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Договір є діючим, що відповідачем не спростовано. Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту наявності між сторонами правовідносин та надання позивачем послуг з опалення спростовується матеріалами справи. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення; розрахунками нарахувань по належному відповідачці приміщенню та іншими наявними у справі доказами. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина