LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Тернопільський апеляційний суд607/12880/23

від 08.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/12880/23Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р. Провадження № 22-ц/817/135/24 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 січня 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2023 року, ухвалене суддею Кунець Н.Р. у цивільній справі №607/12880/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ВСТАНОВИВ: В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що вона разом із ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час перебуває на утриманні позивачки. ОСОБА_3 навчається в Ягеллонському університеті в Кракові Республіка Польща на стаціонарній (денній) формі навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює в Тернопільському національному технічному університеті, має постійний дохід та на праві приватної власності нерухоме майно, тому може надавати матеріальну допомогу сину. У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 01.10.2023 року і до завершення ОСОБА_3 навчання, але не довше як до досягнення ним 23 річного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки суд не врахував того, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання та проживає у Республіці Польща, тому аліменти повинні визначатись у розмірі, необхідному для задоволення його потреб в місті Краків, Польща, де прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1681,64 злотих на місяць. В той же час, середньомісячний дохід ОСОБА_2 становить 27433,454 грн, тобто 1/8 його доходу становить 3 429,18 грн на місяць, що є надзвичайно малою сумою у порівняні з прожитковим мінімумом у Польщі. Крім цього, суд не взяв до уваги стан здоров`я ОСОБА_3 , в якого вроджена вада серця, у зв`язку із чим він потребує постійних лікарських оглядів та лікування. Також суд невірно визначив дату, з якої повинні стягуватись аліменти. У відзиві ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу не обґрунтовані. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2010 року у справі № 2-6415/2010 розірвано. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 24.11.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України. Як вбачається з довідок №604 від 07.05.2021 та № 5209 від 03.11.2021, виданих Виконавчим комітетом Козівської селищної ради Тернопільської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2011 року у справі № 2-2378/11, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 03 березня 2011 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Відповідно до довідки про зарахування іноземця на стаціонарне (денне) навчання від 26.07.2023 перекладеної з польської на українську мову, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований в Ягеллонський університет в Кракові на період з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2026 року на стаціонарне навчання першого ступеню, за напрямом «Інформатика», на безоплатній основі. Стаціонарне навчання розпочинається з 01 жовтня 2023 року. Згідно акту дослідження стану здоров`я № 32 від 02 грудня 2022 року, виданого поліклінічним відділенням КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, за результатами обстеження ОСОБА_3 постановлено діагноз: вроджена вада серця двостулковий аортальний клапан з мінімальною недостатністю і помірним стенозом. Як слідує з карти медичного візиту у лікаря ортопеда № 000000261003 від 10 липня 2023 року, перекладеного з польської на українську мову, ОСОБА_3 постановлено діагноз: інші уточнені системні захворювання сполучної тканини (М35.8) (Синдром дисплазії сполучної тканини. Лівосторонній сколіоз грудного відділу хребта 1-2 ступеня. Гіпермобільність суглобів.). Вроджена аортальна регургітація (Q23.1) (Вроджені вади розвитку аорти та мітрального клапана. Вроджена недостатність аортального клапана, аортальний клапан. Двустолковий клапан. Аневризма висхідного відділу аорти) інші форми сколіозу (М41.8). Відповідно до чеку від 10 липня 2023 року, консультація ортопеда - травматолога була оплачена у сумі 190,00 пол. злотих. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Тернополі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції 05.02.2014. Як вбачається з відомостей із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 3 кварталу 2022 року по 2 квартал 2023 року та Індивідуальної відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_2 одержував стабільний (постійний) дохід у вигляді заробітної плати від Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, загальний розмір доходу ОСОБА_2 за вказаний період становить 327 362,50 грн. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін ОСОБА_3 навчається на денній формі у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, а його батько - ОСОБА_2 має можливість таку допомогу надавати. Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд врахував вимоги ст. 182 СК України та дійшов обгрунтованого висновку, що розмір аліментів має становити 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. Доказів на підтвердження вартості витрат, пов`язаних з навчанням сина (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу, вартості проживання в гуртожитку, тощо) позивачка не надала. Доводи апеляційної скарги щодо необхідності стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини колегія суддів оцінює критично, так як належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме в такому розмірі та недостатній їх розмір, визначений судом, позивачем представлено не було. Доводи апеляційної скарги про те, що розмір аліментів повинен визначатись з врахуванням прожиткового мінімуму у Польщі (14 966, 60 грн), колегія суддів також оцінює критично, оскільки обираючи навчальний заклад поза межами України, ОСОБА_3 повинен був враховувати фінансові можливості нести такі витрати та враховувати матеріальне становище обох батьків та наявність у останніх можливості надавати таку допомогу. Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому колегією суддів враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської област/ від 17 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 8 січня 2024 року. Головуюча Хома М.В. Судді Гірський Б.О. Костів О.З.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»