Постанова 4857 № 380/8082/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8082/23 пров. № А/857/18715/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М. суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівський окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №380/8082/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- суддя у І інстанції Братичак У.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце винесення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ГУ ПФУ у Вінницькій області) в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.03.2023 №134250007572; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 21.03.2023 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і зарахувати до його стажу періоди роботи: -03.05.1998 рік по 23.09.1999 рік Стрийська Нафтогазорозвідувальна експедиція; -06.10.1999 по 03.05.2001 ТзОВ «Сібнефть-Ноябрськнєфтєгаз»; -04.05.2001 по 31.10.2009 ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»; -01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.2011 по 07.08.2014 ТзОВ «Сервісная буровая компанія»; -14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016 ТзОВ «Отрадное»; -14.03.2017 по 19.06.2017 ТзОВ «Газпромбурєніє»; -11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.01.2021 по січень 2022 року в ТзОВ «Нафтогаз-Бурєніє». На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.03.2023 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та необхідними документами. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.03.2023 №134250007572 йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії, з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації після 31.12.1991, оскільки починаючи з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Окрім цього, не враховано період роботи позивача з 03.05.1988 по 23.09.1999 у Стрийській нафтогазорозвідувальній експедиції, оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не відповідає додатку 5 Порядку №637. Позивач стверджує, що його страховий та пільговий стаж підтверджується трудовою книжкою, а тому вважає таке рішення пенсійного органу протиправним та просить позов задовольнити в повному обсязі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 28.03.2023 №134250007572. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2 періоди роботи з 03.05.1988 по 23.09.1999 у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія», з 06.10.1999 по 03.05.2001 у ТзОВ «Ноябрськнєфтєгаз», з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.2011 по 07.08.2014 у ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»/«Сервісна бурова компанія», з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016 у ТзОВ «Отрадноє», з 14.03.2017 по 19.06.2017 у ТзОВ «Газпром бурєніє», з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року у ТзОВ «Нафтогаз-Бурєніє». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог, покликається на те, що до стажу позивача не зараховані періоди роботи на території російської федерації, оскільки з 11.06.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Крім того, апелянт вказує, що період роботи позивача на територій російської федерації зараховується до пільгового стажу тільки до 31.12.1991, та не зараховується період роботи, згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 30.03.2022 №24, оскільки така не відповідає додатку 5 Порядку №637. Таким чином, зазначає, що судом не взято до уваги те, що зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, оскільки, тільки підприємство на підставі первинних документів визначає умови і характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період роботи. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України. Позивач, подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним, прийнятим з дотриманням всіх норм чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач в межах спірного періоду працював: з 03.05.1988 по 23.09.1999 у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія» на посаді моториста бурових установок; з 06.10.1999 по 03.05.2001 у ТзОВ «Ноябрськнєфтєгаз» помічником бурильника; з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.2011 по 07.08.2014 у ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»/«Сервісна бурова компанія» помічником бурильника та бурильником; з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016 у ТзОВ «Отрадноє» бурильщиком; з 14.03.2017 по 19.06.2017 у ТзОВ «Газпром бурєніє» бурильником; з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року у ТзОВ «Нафтогаз-Бурєніє» бурильщиком. 21.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські й області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вказана заява відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.03.2023 №134250007572 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтоване тим, що за доданими документами до страхового стажу та пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача в російській федерації з 06.10.1999 по теперішній час згідно з його трудовою книжкою, оскільки починаючи з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території рф по 31.12.1991. Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 03.05.1988 по 23.09.1999 у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія» згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.03.2022 №24, виданої Стрийською нафтогазорозвідувальною експедицією, оскільки довідка посвідчена підписом начальника експедиції, що не відповідає додатку 5 Порядку №637. Не погоджуючи з рішенням про відмову у призначенні пенсії позивач з вернувся до суду із цим позовом. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи, записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях №162 від 20.06.1974, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993. Зокрема, згідно з записами в трудовій книжці, в межах спірного періоду з 03.05.1988 по 23.09.1999 у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія» на посаді моториста бурових установок. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновок, що записами у трудовій книжці підтверджено період роботи позивача, з 03.05.1988 по 23.09.1999 на посаді моториста бурових установок у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія». Отже, орган Пенсійного фонду України протиправно не зарахував такий до пільгового стажу позивача. Щодо спірного періоду роботи позивача на території російської федерації з 06.10.1999 по 03.05.2001, з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.20011 по 07.08.2014, з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016, з 14.03.2017 по 19.06.2017, з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року та зарахування таких періодів до його страхового і пільгового стажу суд заначив наступне. Виходячи, із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація. Суд відмітив, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угоди були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин. Отже, суд першої інстанції зробив висновок, що вищевказані періоди роботи позивача на території російської федерації є повністю підтвердженими, та підлягають зарахуванню до його страхового та пільгового стажу. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV). Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок. Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок. В силу приписів пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності: - зайнятість повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; - атестація робочих місць; - досягнення 55 років для чоловіків і при стажі роботи 28 років 6 місяців у період з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року. Статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність. Отже на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За змістом частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Позивач в обґрунтування необхідності зарахування до страхового стажу спірні періоди роботи посилається на норми міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією. Разом з цим, підставою для відмови у зарахування до стажу роботи є те, що починаючи з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Відповідно до вимог ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають. Статтею 6 цієї Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Згідно абз.2, 3 ст.6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Відповідно до п.3 ст.6 Міжнародної Угоди від 15.04.1994 «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» (дата набрання чинності для України: 22.08.1995) встановлено, що працівники користуються правами і виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування. Згідно ст.7 цієї Угоди оподаткування трудових доходів працівників Сторони працевлаштування здійснюється в порядку і розмірах, встановлених законодавством Сторони працевлаштування. Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію та її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. В контексті статті 62 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правовим регулюванням пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Колегія суддів вважає, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу позивача за період з 03.05.1988 по 23.09.1999 з підстави, не врахування довідки про підтвердження наявного стажу протиправною, оскільки записами у трудовій книжці підтверджено, що у спірний період позивач займав посаду моториста бурових установок у Самбірській Нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія». Вказана посада, передбачена Списком №2 розділом ХІІ підрозділу 1, позиція 2130100а-14713, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 №

162. Щодо зобов`язання відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи позивача на території російської федерації з 06.10.1999 по 03.05.2001, з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.20011 по 07.08.2014, з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016, з 14.03.2017 по 19.06.2017, з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року до його страхового і пільгового стажу, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Як колегією суддів встановлено під час розгляду даної справи та підтверджуються матеріалів справи, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , що належить позивачу, містить записи про спірні періоди роботи позивача на території російської федерації, зокрема з 06.10.1999 по 03.05.2001 у ТзОВ «Ноябрськнєфтєгаз» помічником бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ; з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.2011 по 07.08.2014 у ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»/«Сервісна бурова компанія» помічником бурильника та бурильником експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ; з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016 у ТзОВ «Отрадноє» бурильником; з 14.03.2017 по 19.06.2017 у ТзОВ «Газпром бурєніє» бурильником експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ; з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року у ТзОВ «Нафтогаз-Бурєніє» бурильником експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ. Достовірність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється та судом не встановлено протилежного. Окрім цього, вказані посади також передбачені розділом ХІІ підрозділу 1 Списків №2, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461, що не заперечується відповідачем. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про відмови позивачу в зарахуванні до пільгового та страхового стажу періоду з 13 квітня 2014 року колегія суддів вважає те, що з 13 квітня 2014 року на підставі рішення Ради нацбезпеки та оборони України розпочалася антитерористична операція (АТО) із залученням Збройних Сил України, у зв`язку з прямою військової агресії з боку РФ, яка на даний момент переросла в широкомасштабну війну. Позивач свідомо тривалий час, а саме до січня 2022 року працював в країні-агресора, відповідно відраховувались кошти в бюджет ворожої країни на підтримку її збройних сил, і за даних обставин позивач бажає отримати пенсію на пільгових умовах вже від України, що колегія суддів, вважає, об`єктивно недопустимим, а відтак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід зобов`язати зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи: з 06.10.1999 по 03.05.2001 у ТзОВ «Ноябрськнєфтєгаз» помічником бурильщика експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ; з 04.05.2001 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 10.05.2010, з 01.12.2010 по 17.11.2011, з 09.12.2011 по 12.04.2014 у ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»/«Сервісна бурова компанія» помічником бурильника та бурильником експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ. Враховуючи наведене вище, у спірних правовідносинах колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах від 21.03.2023 року, з врахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо зарахування до страхового і пільгового стажу описаних спірних періодів роботи позивача та прийняти відповідно рішення. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №380/8082/23 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахування страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2 періоди роботи з 13.04.2014 у ТзОВ «Сібнефть-Бурєніє»/«Сервісна бурова компанія», з 14.04.2015 по 02.06.2015, з 15.07.2015 по 23.06.2016 у ТзОВ «Отрадноє», з 14.03.2017 по 19.06.2017 у ТзОВ «Газпром урєніє», з 11.07.2017 по 16.03.2019, з 30.03.2019 по 16.06.2020, з 24.09.2020 по 18.12.2020, з 14.04.2021 по 22.10.2021, з 16.11.2021 по січень 2022 року у ТзОВ «Нафтогаз-Бурєніє» скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 08 січня 2024 року