Постанова 4857 № 140/7012/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7012/23 пров. № А/857/14811/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Затолочного В.С., Ніколіна В.В., за участю секретаря судових засідань - Хомича О.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року (головуючий суддя: Каленюк Ж.В. місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - встановив: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через засоби поштового зв`язку, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року № 0040060705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 701911,05 грн. Обґрунтовує позов тим, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку господарської одиниці «Скай Бар Фемелі», де він здійснює свою господарську діяльність та за результатами перевірки складено акт від 16 березня 2023 року № 03/3645/09-01/3391904573, за висновками якого мало місце порушення порядку проведення розрахунків із споживачами, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР), а саме ненадання особам, які отримали товар, розрахункового документа (чека) встановленої форми (без зазначення обов`язкового реквізиту марки акцизного податку). На підставі висновків акта перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року № 0040060705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за яким штрафна санкція за вказане порушення становить 701911,05 грн. Позивач вважає це рішення в оскаржуваній частині протиправним, оскільки не враховано його пояснення під час перевірки про те, що можливість вносити до фіскального документа штрих-код марки акцизного податку відсутня, так як на багатьох товарах у залишку наявні старі марки акцизного податку, на яких відсутній штрих-код, а за роз`ясненням Державної податкової служби України від 06 вересня 2021 року № 3347/ІПК/99-00-07-05-01-06 алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка (без наявності штрихового коду), реалізуються без відображення штрихового коду, в межах придатності такого напою до споживання. Тому реалізація алкогольних напоїв, маркованими марками акцизного податку попереднього зразка, що не скануються за штрих-кодом, в межах терміну придатності до споживання не суперечить вимогам чинного законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, що виключає наявність складу податкового правопорушення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій перша розрахункова операція з порушенням проведена позивачем 01 січня 2022 року о 23:41 на суму 237,00 грн (чек № 2595); застосована штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості товарів (позивач штраф у цьому розмірі не оскаржує). Усі наступні розрахункові операції з ідентичними порушеннями проведені на загальну суму 467940,70 грн; застосований розмір штрафних санкцій - 150 відсотків вартості товарів, проданих з порушеннями (тобто, 701911,05 грн). Таким чином, сукупний розмір застосованих до позивача санкцій становить 702148,05 грн, що відповідає обставинам справи та пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 07 березня 2023 року № 397-п (а. с. 47) з метою перевірки дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів з питань дотримання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законів України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР), від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального призначено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження підприємницької діяльності у барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі наказу на проведення перевірки від 07 березня 2023 року № 397-п, направлень від 07 березня 2023 року № 594, № 595, від 09 березня 2023 року № 615 (а. с. 47-50) ГУ ДПС у Волинській області у період з 07 по 16 березня 2023 року провело фактичну перевірку зі складанням акту перевірки від 07 березня 2023 року № 03/645/09-01/ НОМЕР_1 (а. с. 31-34). За висновками акта перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону № 481/95-ВР, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР. В акті перевірки, під час аналізу інформації, що міститься в СОД РРО, яка підтверджена стрічками РРО (вибірковим порядком) встановлено, що у барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01 січня 2022 року при проведенні розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв через зареєстрований РРО (фіскальний номер 3000861155) створювалися та надавалися покупцям розрахункові документи невстановленої форми та змісту, а саме фіскальні касові чеки не містили обов`язкових реквізитів «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер)» на загальну суму 468177,70 грн. На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року № 0040060705 про застосування до ФОП ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 1, 7 статті 17, статті 20 Закону № 265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у сумі 708448,05 грн (а. с. 6). Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 701911,05 грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, позивач звернувся до суду із цим позовом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року № 0040060705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 701911,05 грн., а тому предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду лише у цій частині. Так, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України. Згідно зі статтею 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). З аналізу наведеної норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону № 265/95-ВР). За змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених, зокрема, пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства фінансів України під 08 червня 2021 року № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за № 832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року, надалі - Наказ № 329) розділ II, ІІІ Положення № 13 викладено у новій редакції. Положення № 13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9). Також, пунктом 2 Наказу № 329 установлено, що: до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року № 1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код. Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пункт14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України). Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року. У свою чергу, марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Проаналізувавши вищенаведене норми на дату початку дії змін до Положення № 13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом). Разом з тим, обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №

265. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту. Аналогічні висновки викладено у подібних спірних правовідносинах у постановах Верховного Суду 02 лютого 2023 року справа № 500/6845/21, від 27 листопада 2023 року справа № 420/11790/22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР (видача покупцям розрахункових документів (фіскальних чеків) невстановленої форми та змісту), встановлене виключно за даними системи СОД РРО з посиланням на підтвердження цих відомостей контрольними стрічками (вибірковим порядком). Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про її реквізити, якою такі напої марковані. Реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номера і мають бути відображені в розрахунковому документі (фіскальному чеку), який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об`ємом алкогольного напою. Натомість, суд апеляційної інстанції зауважує, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки, оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, так як при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду), що відповідає вимогам абз. 4, 6 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону. Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, у разі встановлення в ході перевірки факту: - проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; - невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Тобто, розрахунок фінансових санкцій здійснюється від вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом товарів повторно. Згідно зі ст. 111.4. ПК України, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР надає підстави для висновку, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторного є його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування до позивача санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно є протиправним, оскільки позивач до цього не притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року № 0040060705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 701911,05 грн є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, судовий збір за подання позову (платіжна інструкція № 1885 від 14.04.2023 на суму 7019,11 грн) та апеляційної скарги (платіжна інструкція № 2066 від 24.07.2023 на суму 10528,66 грн) необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивач в сумі 17547,77 грн. Керуючись ст. ст. 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 140/7012/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05 квітня 2023 року № 0040060705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 701 911,05 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ - 44106679) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 17547 грн 77 коп (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок сім гривень сімдесят сім копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін В. С. Затолочний У зв`язку з перебуванням судді Ніколіна В.В. у відпустці з 12.12.2023 та його тимчасовою непрацездатністю з 13.12.2023 по 29.12.2023, перебуванням судді Затолочного В.С. у відрядженні з 02.12.2023 по 11.12.2023 та у відпустці з 27.12.2023 по 07.01.2024, повний текст судового рішення складено та підписано 08.01.2024.