Ухвала КЦС ВС № 761/319/22

У х в а л а 5 січня 2024 року м. Київ Справа № 761/319/22 Провадження № 61-17707ск23 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Ляшенко Ігор Ігорович (далі - адвокат), на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом скаржника до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління Національної поліції України в м. Києві за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_2 - про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, і в с т а н о в и в: 1. 11 грудня 2023 року скаржник через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 37617/0/220-23 від 13 грудня 2023 року). Просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху.

3. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. 3.1. 18 жовтня 2023 року Закон № 3200-IX введений в дію. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів. 3.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 3.3. З огляду на вказане адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. 3.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 3.5. За змістом цього припису про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат має повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві. 3.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 3.7. Адвокат у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у нього та скаржника електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність такого кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.

4. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України); документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 4.1. Адвокат додав до касаційної скарги для суду й інших учасників справи не всі визначені ним у переліку додатки. Так, у переліку додатків, крім копії «апеляційної скарги» для суду й інших учасників справи, вказані «візитівки», ордер і копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як для інших учасників справи є лише один додаток - копія візитівки адвоката. 4.2. Адвокат стверджує, що «предметом судового розгляду є завдання матеріальної шкоди особі органами державної влади під час здійснення досудового розслідування» через втрату автомобіля, вилученого у скаржника під час проведення обшуку. Вважає, що скаржник звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги як такий, який є позивачем у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (пункт 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»). Однак ніяких доказів того, що стосовно скаржника було вчинене кримінальне правопорушення, адвокат разом із касаційною скаргою не надав. Підтвердженої інформації про відповідне кримінальне провадження, визнання скаржника у ньому потерпілим у матеріалах касаційної скарги теж немає. 4.3. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України). 4.4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»). 4.5. Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону). 4.6. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року становив 2 684 грн. Отже, за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить: 2 684 грн х 0,2 = 536,80 грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 761/319/22).

5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). У касаційній скарзі відсутня інформація про дату отримання скаржником або його адвокатом копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, як і про наявність доказів (якщо вони є у скаржника), що підтверджують таку дату.

6. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

7. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

8. Оскільки скаржник подав касаційну скаргу з порушенням низки вимог статті 392 ЦПК України, є підстави для залишення цієї скарги без руху.

9. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 9.1. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 9.2. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат повинен зареєструвати електронний кабінет, після чого матиме можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

10. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

11. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). 11.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику. Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління Національної поліції України в м. Києві за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_2 - про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима