Ухвала КЦС ВС № 199/54/23

УХВАЛА 08 січня 2024 року м. Київ справа № 199/54/23 провадження № 61-18517ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Ремез Катерина Ігорівна, на рішенняАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ремез К. І. в системі «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішенняАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року в указаній справі. Верховним Судом не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У касаційній скарзі представник заявниці просить відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги. Клопотання мотивовано тим, що спір у даній справі виник внаслідок відсутності належного врядування з боку держави у сфері земельних правовідносин, на що відповідач жодним чином не може вплинути. Частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Наведені представником заявниці обставини не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки до касаційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 на день звернення з касаційною скаргою перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі. Враховуючи зазначене, клопотання про відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. За таких обставин, заявниці необхідно сплатити судовий збір. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру (витребування земельної ділянки). Таким чином, заявниці необхідно надати суду інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами, та сплатити його у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірної земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору. Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Ремез Катерина Ігорівна, на рішенняАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко