Ухвала КЦС ВС № 686/26656/22

УХВАЛА 08 січня 2024 року м. Київ справа № 686/26656/22 провадження № 61-18515ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором позики, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики від 24 листопада 2010 року у розмірі 300 000 дол. США, пені - 300 000 дол. США, штрафу - 60 000 дол. США, процентів річних від простроченої суми - 121 955,54 дол. США та процентів за користування чужими коштами - 121 955,54 дол. США. Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з огляду на те, що рішення у справі може вплинути на розмір стягнень на його користь з ОСОБА_1 відповідно до рішення суду в іншій справі. Вважаючи борг надуманим, представник ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи розписки. 20 лютого 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до суду заяву про затвердження мирової угоди. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про призначення у справі технічної експертизи документів. Затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 20 лютого 2023 року, відповідно до умов якої сторони домовились:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 листопада 2010 року у розмірі 300 000 дол. США, пеню у розмірі 300 000 дол. США за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, штраф у розмірі 60 000 дол. США, 75 106,22 дол. США річних від простроченої суми боргу за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, 75 106,22 дол. США процентів за користування чужими коштами за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, а всього 810 212,44 дол. США. Позивач відмовляється від стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 93 698,64 дол. США, що складається з 46 849,32 дол. США річних від простроченої суми боргу за період з 24 лютого 2022 року по 05 грудня 2022 року та 46 849,32 дол. США процентів за користування чужими коштами за період з 24 лютого 2022 року по 05 грудня 2022 року.

2. Позивач погоджується на одержання від відповідача суми коштів у розмірі 810 212,44 дол. США.

3. Позивач та відповідач домовились, що витрати сторін, понесені на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи № 686/26656/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, один одному не відшкодовують та обов`язок їх сплати покладається виключно на сторону, що їх понесла.

4. Позивач та відповідач визнають, що укладення цієї мирової угоди та її виконання має наслідком відсутність будь-яких претензій щодо виконання умов договору позики від 24 листопада 2010 року.

5. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана позивачем для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, у такий спосіб: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 листопада 2010 року у розмірі 300 000 дол. США, пеню у розмірі 300 000 дол. США за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, штраф у розмірі 60 000 дол. США, 75 106,22 дол. США річних від простроченої суми боргу за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, 75 106,22 дол. США процентів за користування чужими коштами за період з 24 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, а всього 810 212,44 дол. США.

6. Сторони заявляють, що їм зрозуміло, що у разі визнання судом цієї угоди та її затвердження, провадження у цивільній справі закривається і призводить до неможливості повторного звернення до суду з тотожним позовом. Наслідки укладання мирової угоди, зміст статей 207, 208 ЦПК України сторонам роз`яснені і зрозумілі.

7. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких інших осіб.

8. Сторони підтверджують, що викладені вище умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

9. Ця мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження.

10. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом, діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого цією мировою угодою, і є обов`язковою для позивача та відповідача. У разі відмови суду у затвердженні тексту цієї мирової угоди будь-які домовленості, які були досягнуті в переговорах та скріплені підписами під цією угодою, втрачають свою силу.

11. Ця мирова угода підписана у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, перший для позивача, другий для відповідача, третій для суду. 12. 3а цією мировою угодою стягувачем є ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За цією мировою угодою боржником є ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Провадження у справі закрито. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 серпня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 26 грудня 2023 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в указаній вище справі. У відкритті касаційного провадження на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та відмову у призначенні експертизи слід відмовити з таких мотивів. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України). Оскарження ухвали щодо затвердження мирової угоди та призначення експертизи передбачено пунктами 11, 12 частини першої статті 353 ЦПК України. Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та відмови у призначенні експертизи не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки відповідна ухвала місцевого суду переглядалася в апеляційному порядку на підставі пунктів 11, 12 частини першої статті 353 ЦПК України, які відсутні в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. За таких обставин, з урахуванням вказаних норм процесуального права, оскаржене судове рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та відмови у призначенні експертизи не підлягає оскарженню у касаційному порядку. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена постанова Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та відмови у призначенні експертизи не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Разом з тим, постанова Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі за приписами пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Аналіз касаційної скарги свідчить, що вона не містить посилань на неправильність та незаконність судового рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження, а тому скарга в цій частині підлягає поверненню заявнику. Керуючись статтями 389, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди та відмови у призначенні експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором позики - відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором позики повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров