LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС487/2038/23

від 08.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 20…

УХВАЛА 08 січня 2024 року м. Київ справа № 487/2038/23 провадження № 61-18618ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_2 подав до суду вищезазначений позов, в якому просив змінити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до 1/8 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення його сином повноліття. Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року, з урахуванням ухвали суду від 20 вересня 2023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , з 1/4 до 1/6 частини його доходів щомісячно. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у сумі 805,20 грн. Додатковим рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року та додаткове рішення суду від 20 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/6 частину заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 805,20 грн та витрати та професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн. 27 грудня 2023 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у вказаній вище справі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Предметом спору в цій справі є вимоги про зменшення розміру аліментів. Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено. Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»