Ухвала КЦС ВС № 758/10907/22

УХВАЛА 04 січня 2024 року м. Київ справа № 758/10907/22 провадження № 61-18006ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипський Валерій Романович, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання незаконними дій щодо нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, визнання незаконною бездіяльність щодо здійснення перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги та зобов`язання до проведення перерахунку за житлово-комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила: - визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування заборгованості за послуги централізованого опалення (ЦО) постачання теплової енергії (ТЕ) та з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) постачання гарячої води (ГВ) за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 5 697,84 грн; - визнати незаконною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні перерахунку оплати за послуги централізованого опалення (ЦО) постачання теплової енергії (ТЕ) та з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) постачання гарячої води (ГВ) за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 5 697,84 грн; - зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості за послуги централізованого опалення (ЦО) постачання теплової енергії (ТЕ) та з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) постачання гарячої води (ГВ) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 червня 2021 року по дату ухвалення рішення у цій справі. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року залишено без змін. 14 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Скрипський В. Р. подав касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року (повний текст складено 01 листопада 2023 року) у цивільній справі № 758/10907/22. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Разом з касаційною скаргою подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений з поважних причин. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Позивач реалізувала своє право на апеляційний перегляд справи № 758/10907/22. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у розглядуваній справі є визнання незаконними дій щодо здійснення нарахування заборгованості та бездіяльності щодо перерахунку оплати за послуги централізованого опалення постачання теплової енергії та з централізованого постачання гарячої води постачання гарячої води в розмірі 5 697,84 грн, зобов`язання відповідача провести перерахунок заборгованості за вказані послуги. З огляду на характер спірних правовідносин, предмет, ціну та підстави позову, справа № 758/10907/22 є малозначною, як справа незначної складності. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ОСОБА_1 . Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та/або що справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для особи, яка подала скаргу. Позивач мала можливість доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору. Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Верховним Судом досліджено та взято до уваги категорію справи та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; позивач реалізувала своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 758/10907/22. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипський Валерій Романович, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року в справі № 758/10907/22. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников