Постанова 4852 № 160/5212/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5212/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі № 160/5212/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» щодо не включення інформації стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «БАНК СІЧ» за рахунок коштів Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , визначивши суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі суми коштів, що перебували на рахунку, відкритому в АТ «БАНК СІЧ» відповідно до договору банківського рахунку № 26009001205980 від 11.06.2021, станом на кінець дня 09.08.2022. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2022 на поточний рахунок позивача в АТ «БАНК СІЧ» надійшли грошові кошти в загальній сумі 868000,00 грн. і цього ж дня позивач в межах власної господарської діяльності частину отриманих коштів в сумі 560000,00 грн. перерахував іншим суб`єктам господарської діяльності, тому станом на кінець 09.08.2022 та 10.08.2022 (дату запровадження тимчасової адміністрації), з урахуванням наявного залишку в сумі 213,17 грн., на поточному рахунку позивача знаходилися грошові кошти в сумі 308213,17 грн. 08.09.2022 банком без відома та без повідомлення позивача здійснені зворотні проводки у зв`язку із застосуванням наслідків нікчемності за рішенням Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «БАНК СІЧ» від 07.09.2022 № 98-ТА на загальну суму 308213,17 грн. Позивач вважає протиправними таке рішення Уповноваженої особи Фонду та бездіяльність щодо не включення інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач вказує, що за Законом № 4452-VІ уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) саме банком, на предмет виявлення серед них нікчемних, а не правочинів, укладених між фізичними та юридичними особами, а тому відповідачем з перевищенням визначених законом меж повноважень з посиланням на п.9 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VІ визнано як нікчемні правочини операції з перерахування коштів з поточних рахунків контрагентів позивача, відкритих в АТ «БАНК СІЧ», на рахунок позивача в цьому ж банку. Операція переказу коштів не є правочином між банком та позивачем згідно із ст.202 ЦК України, оскільки здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку. У зв`язку з тим, що платіжні операції з переказу коштів на рахунок позивача не належать до правочинів, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та, як наслідок, визнані нікчемними, інформація щодо позивача підлягає включенню до Переліку, а сума, що підлягає відшкодуванню, повинна бути визначена станом на кінець дня 09.08.2022. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції встановив, що зарахування коштів на рахунок позивача 09.08.2022 працівники банку здійснили поза межами операційного часу та після операційного часу банківських операцій, після закінчення робочого дня, тому суд дійшов висновку, що отримання позивачем на свій поточний рахунок коштів в сумі 868000,00 грн. саме 09.08.2022 від своїх контрагентів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на рахунок позивача вони мали бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку наступного робочого дня 10.08.2022, тобто вже після запровадження тимчасової адміністрації в порушення вимог Закону №4452-VI. Оскільки правочин, за наслідками якого позивач отримав кошти, є нікчемним в силу положень ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VІ, то у позивача відсутнє право на отримання коштів відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує його прав. Позивач звертає увагу, що переказ грошових коштів на його рахунок, відкритий в АТ «БАНК СІЧ», здійснено до запровадження тимчасової адміністрації у банку, тобто до 10.08.2022. Позивач також зазначив, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ «БАНК СІЧ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, неподання інформації про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що, відповідно, свідчить про протиправність дій уповноваженої особи Фонду. Таким чином, бездіяльність відповідача є протиправною, та є наявність для зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно позивача, визначивши суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі суми коштів, що перебували на рахунку, відкритому в АТ «БАНК СІЧ» відповідно до договору банківського рахунку № 26009001205980 від 11.06.2021, станом на кінець дня 09.08.2022. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін через необґрунтованість доводів скаржника, зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи. Враховуючи проведення банківських операцій працівниками діючого банку з порушенням вимог чинного законодавства, кошти були перераховані контрагентами на рахунок позивача вже після запровадження тимчасової адміністрації, тому такі операції мають ознаки нікчемності, визначені п.9 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VІ. Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подані письмові пояснення, згідно яким представник Фонду також просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та АТ «БАНК СІЧ» укладений договір банківського рахунку № 26009001205980 від 11.06.2021, відповідно до положень якого Банк на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, поданої Клієнтом за встановленою формою, відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті та/або іноземній валюті, зазначеній в такій заяві, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до Правил, цього Договору, тарифів Банку, зазначених у відповідній заяві про відкриття рахунку, та чинного законодавства України. На виконання умов зазначеного Договору позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті UAH (гривня). 09.08.2022 в межах укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ «Українська Світлотехнічна Компанія» (Покупець) договору постачання № 0307 від 03.07.2017, ТОВ «Українська світлотехнічна компанія» перерахувало ФОП ОСОБА_1 на поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 858 900,00 грн. 09.08.2022 в межах укладеного договору поставки № 09/08-2022 від 09.08.2022 ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) на адресу ТОВ «Торговий дім Юсон» (Покупець) відвантажено зі свого складу товар - запальнички на загальну суму 9 100,00 грн., згідно видаткової накладної №ЧП-00000964 від 09.08.2022. 09.08.2022 ТОВ «Торговий дім Юсон» здійснено передплату сумі 9100,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 позивача. Згідно з випискою по рахунку позивача № НОМЕР_2 за 09.08.2022 вхідний залишок коштів на рахунку позивача станом на 09.08.2022 становив 213,17 грн. 09.08.2022 на рахунок позивача надійшли кошти: від ТОВ «Українська Світлотехнічна Компанія» - 858000,00 грн. оплата за тару по рахунку 240 від 17.04.2022. Операція проведена о 17:28:38; від ТОВ «Торговий дім Юсон» - 9100,0 грн. за запальнички згідно договору № 09/08-2022 від 09.08.2022. Операція проведена о 17:48:00. 09.08.2022 з рахунку позивача перераховані кошти: ФОП ОСОБА_2 - 270000,00 грн. - погашення заборгованості за сувенірну продукцію згідно договору № 09/02-2022 від 09.02.2022. Операція проведена о 17:41:37; ФОП ОСОБА_3 - 290000,00 грн. - за рекламно-сувенірну продукцію згідно договору № 01/8-22 від 01.08.2022. Операція проведена о 17:41:43. Вихідний залишок (кредит) - 308213,17 грн. Рішенням правлінням Національного банку України від 09.08.2022 №405-рш/БТ Акціонерне товариство «БАНК СІЧ» віднесено до категорії неплатоспроможних. Означене рішення оприлюднено та стало відомо загальній аудиторії о 17:29 год. На підставі рішення Правління Національного банку України від 09.08.2022 №405-рш/БТ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2022 № 579 в АТ «БАНК СІЧ» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 10.08.2022 до 09.09.2022, яка продовжена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 654 від 29.08.2022 з 10.09.2022 по 09.10.2022, а також призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «БАНК СІЧ», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Степанець Вікторії Сергіївні. На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 № 495-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК СІЧ»» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 07.10.2022 № 803 розпочато процедуру ліквідації АТ «БАНК СІЧ», яка триватиме три роки - до 09 жовтня 2025 року включно. Уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ «БАНК СІЧ», визначених статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, та звернення з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), зазначеними у частинах п`ятій та десятій статті 52 Закону, призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на три роки з 10 жовтня 2022 року до 09 жовтня 2025 року включно. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «БАНК СІЧ» Вікторією Степанець на адресу позивача направлено запит/повідомлення №1283/1-TA від 23.08.2022, в якому зазначено, що за результатами перевірки виявлено ряд правочинів, що за наявними ознаками можуть підпадати під критерії нікчемності, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в результаті чого прийнято рішення про тимчасове обмеження щодо виплат коштів на рахунках окремих фізичних осіб та витребування від них пояснень щодо джерела походження грошових коштів та документів, які підтверджують законність отримання грошових коштів. Уповноважена особа просила позивача надати пояснення та копії підтверджуючих документів щодо отримання ним 09.08.2022 грошових коштів у сумі 9 100.00 грн. та 898 900,00 грн. Листом № 30.08-2022 від 30.08.2022 позивач надав Уповноваженій особі відповідні пояснення та копії запитуваних документів. Відповідно до виписки по банківському рахунку позивача станом на 08.09.2022 АТ «БАНК СІЧ» здійсненні зворотні проводки у зв`язку з застосуванням наслідків нікчемності на підставі наказу АТ «БАНК СІЧ» від 07.09.2022 №98-TA на загальну суму 308 213,17 грн., а саме: з банківського рахунку позивача повернуто на рахунок ТОВ «Торговий дім Юсон» грошові кошти в сумі 3 231,27 грн., на рахунок ТОВ «Українська світлотехнічна компанія» -грошові кошти в сумі 304 981,90 грн. Листом № 1785/11-1-2 від 19.10.2022 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що на виконання приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду в АТ «БАНК СІЧ» здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників-фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців). За результатами проведеної перевірки правочинів та обставин їх вчинення комісією виявлено правочини, що містять ознаки нікчемності за приписами п. 9 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону, а саме: правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі, якщо банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв`язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Уповноваженою особою Фонду вказано, що проведені за участі ФОП ОСОБА_1 правочини щодо перерахування грошових коштів в сумах: 9 100,00 грн. з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім Юсон» на рахунок ФОП ОСОБА_1 за договором №09/08-2022 від 09.08.2022; 858900,00 грн. з поточного рахунку ТОВ «Українська світлотехнічна компанія» на рахунок ФОП ОСОБА_1 сплата за тару по рах. №240 від 17.04.2022, мають ознаки нікчемності, визначені в п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач вважаючи, що відповідачем порушено його права та охоронювані законом інтереси, звернувся до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначає таке. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI. За визначенням в ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Кошти, залучені банком від видачі (випуску) ощадного сертифіката банку або депозитного сертифіката банку, не є вкладом; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту), крім фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця), яка є власником лише ощадного сертифіката банку Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» №2180-ІХ від 01.04.2022, який набрав чинності 13.04.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Дія цього пункту поширюється на банки, рішення про віднесення яких до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію яких з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийняті після набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Відповідно до ч.1 ст. 11 та ч.3 ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб. Згідно ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами в інших випадках, ніж визначені цією частиною. Відповідно до ч. 2 ст.26 цього ж Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною). Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною). Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №4452-VI у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Згідно з нормами статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України». Відповідно до ч.2 ст.37 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право, в тому числі, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Частиною 2 статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов`язаними особами та/або в інтересах пов`язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Відповідно до частини 3 статті 38 цього Закону в редакції на час виникнення спірних правовідносин правочини банку, у тому числі укладені з пов`язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди. 4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк узяв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов`язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення; 8) банк уклав правочин з пов`язаною з банком особою або в інтересах пов`язаної з банком особи, або на користь пов`язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв`язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, сторона правочину зобов`язана повернути банку майно (кошти), яке (які) вона отримала від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (ч.5 ст.38 Закону). Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на його рахунок. Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів. При цьому перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину. Також слід зазначити, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, за наявності підстав, виключний перелік яких визнаний частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI. Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (клієнтів банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI. В спірному випадку, кошти на рахунку позивача, які не були включені до переліку рахунків вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, надійшли від юридичних осіб ТОВ «Українська Світлотехнічна Компанія» та ТОВ «Торговий дім Юсон» (868000,00 грн.) і на умовах укладеного між позивачем і банком договору банківського рахунку від 11.06.2021 повністю були зараховані на рахунок позивача. При цьому, частина цих коштів (560000,00 грн.) в подальшому у день їх надходження була перерахована на рахунки ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на виконання договірних зобов`язань позивача, внаслідок чого станом на 09.08.2022 залишок коштів на рахунку позивача № НОМЕР_2 становив 308213,17 грн. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що умови укладеного АТ «БАНК СІЧ» з позивачем договору банківського рахунку від 11.06.2021 містять в собі будь-яку з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI. АТ «БАНК СІЧ», виконуючи операції на переказ коштів на користь позивача в межах укладеного договору банківського рахунку, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому АТ «БАНК СІЧ не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань за таким договором банківського рахунку перед позивачем як клієнтом, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача. Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, згідно пункту 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку. АТ «БАНК СІЧ» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України. Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III визначено, що переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Отже, переказ коштів не є правочином і не може бути визнаний нікчемним у порядку статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI. З приводу доводів відповідача, підтриманих судом першої інстанції, що зарахування банком коштів на рахунок позивача 09.08.2022 здійснено поза межами операційного часу та після операційного часу банківських операцій, після закінчення робочого дня, тому отримання позивачем на свій поточний рахунок коштів саме 09.08.2022 від своїх контрагентів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на рахунок позивача вони мали бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку наступного робочого дня 10.08.2022, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. В даному випадку розрахункові документи проведені банком на умовах укладеного позивачем договору про відкриття банківського рахунку та відповідно до 3.1.8 Правил обслуговування суб`єктів господарювання в АТ «БАНК СІЧ», відповідно до якого розрахункові документи, отримані від клієнта по закінченню операційного часу, можуть бути виконані банком у той же день відповідно до діючих тарифів банку згідно з умовами цих Правил. Таким чином, переказ грошових коштів на рахунок позивача, відкритий в АТ «БАНК СІЧ», здійснено до запровадження тимчасової адміністрації у банку, тобто до 10.08.2022. Отже, твердження Уповноваженої особи Фонду в АТ «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни, що операції по зарахуванню на рахунок позивача коштів є нікчемними, оскільки призвели до протиправного збільшення витрат Фонду, необхідних для проведення відшкодувань вкладникам АТ «БАНК СІЧ», є безпідставними. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що у момент укладення договору банківського рахунку та зарахування коштів на рахунок позивача, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку, та не обґрунтовано, у чому така перевага полягала. Як зазначено вище, підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. І положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному рахунку коштів. Встановлені у справі обставини свідчать, що позивач є вкладником банку, який отримав право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, тоді як відповідачем не надано доказів наявності будь-якої з правових підстав, чітко визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, для віднесення до нікчемних правочинів, укладених між позивачем і банком, та/або правочинів із зарахування коштів на його банківський рахунок, а тому суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог. Оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, то відповідно, у Фонду не виникло обов`язку щодо його включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача на відшкодування коштів за договором банківського рахунку є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюковій Ірині Олександрівні подати інформацію щодо позивача. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову. При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2684,00 грн., а за подання апеляційної скарги - 4026,00 грн., які за результатами апеляційного розгляду справи підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у справі № 160/5212/23 скасувати, прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» щодо не включення інформації стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «БАНК СІЧ» за рахунок коштів Фонду. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у AT «БАНК СІЧ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку № 26009001205980 від 11.06.2021 у розмірі суми коштів, що перебували на рахунку, відкритому в АТ «БАНК СІЧ», станом на кінець дня 09.08.2022. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6710,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко