Постанова 4803 № 214/4043/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/238/24 Справа № 214/4043/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 січня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 214/4043/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Саксаганського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2023 року, встановив: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (далі по тексту ТОВ «Житлосервіс-КР»), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 березня 1999 року. З 05 квітня 2021 року в квартирі АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище над його квартирою, та належить на праві власності ОСОБА_2 , проводились ремонтні роботи. Працівники кувалдами били по дерев`яній підлозі та били по бетонному перекриттю. 06 квітня 2021 року працівники продовжили вчинення таких дій, в результаті чого потріскались стеля та стіни, пробито дірку в дитячій кімнаті. У той момент він та його дружина знаходились на роботі, а вдома перебувала їх донька та теща інвалід ІІ групи. Про факт пошкодження його квартири в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила донька. Він одразу зателефонував робітникові ОСОБА_3 , який на це фактично не відреагував. Тому позивач викликав працівників поліції, які прийняли від нього заяву та зафіксували на фото та відео факт правопорушення. 08 квітня 2021 ремонтні роботи в сусідній квартирі поверхом вище знову продовжились, в результаті чого в його квартирі в усіх кімнатах потріскались шпалери, посипалась штукатурка. Для фіксації таких пошкоджень він викликав працівників обслуговуючої компанії ТОВ «Житлосервіс-КР», які в присутності його та слюсарів-сантехніків Сайкер Ю.А. , Ніколаєва В.В. , майстра Аннєнкової П.В. склали відповідний акт. З приводу відшкодування спричинених його житловому приміщенню збитків він звертався до відповідача, у тому числі шляхом направлення листа, що залишився без реагування. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 стан його квартири став непридатним для проживання, що викликало у нього переживання з цього приводу, втрату спокою та рівноваги, дратівливість. Протягом усього часу ОСОБА_2 не запропонувала йому виплату компенсації завданих збитків у добровільному порядку. Враховуючи суттєвість для позивача негативних наслідків, зміну звичного укладу життя його та родини внаслідок пошкодження відповідачем їх житлового приміщення, розмір моральної шкоди він оцінює в 10 000 гривень, а матеріальної - 50 000 гривень. (збільшено до 54 276,48 гривень) Враховуючи неможливість врегулювання питання відшкодування збитків у позасудовому порядку, за захистом своїх прав він вимушений звернутися до суду. У зв`язку з викладеним, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 54 276,48 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження його квартири за адресою: АДРЕСА_1 , 10 000 гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача на його користь 14 188,48 гривень судових витрат (908 гривень та 750 гривень судового збору, 3000 гривень - оплата за проведення експертизи, 5000 гривень - витрати на професійну правничу допомогу, 4 530,48 гривень - витрати на проведення комплексної судової експертизи). Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Саксаганського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не застосував норми матеріального права, які повинні бути застосовані. Посилається, що суд першої інстанції взяв до уваги проект реконструкції приміщення, наданий відповідачем, але не прийняв до уваги, що ремонті роботи можуть проводитися стільки, скільки захоче власник. Наголошує, що проект проведення ремонтних робіт у датований у вересні-листопаді 2021 року не спростовує факт проведення ремонтних робіт навесні, зокрема у квітні 2021 року. Крім того, судом не прийнято до уваги, що згідно відповіді Криворізького районного управління поліції відділення поліції № 4 ГУ НП в Дніпропетровській області від 19 квітня 2021 року було встановлено, що стеля в квартирі АДРЕСА_3 була пошкоджена внаслідок проведення ремонтних робіт ОСОБА_7 , який проживав в той час в квартирі АДРЕСА_4 поверхом вище та є сином ОСОБА_2 . Також судом першої інстанції не надана належна оцінка поясненням свідка ОСОБА_8 , який чітко пояснив, що у позивача був гарний ремонт в квартирі, все було охайно і гарно ( в тому числі і стеля). Свідок зазначив, що в квартирі АДРЕСА_2 провадився ремонт в квітні 2021 року, більш того навіть була діра до під`їзду з цієї квартири (кВ. АДРЕСА_4 ) через цей ремонт саме в цей проміжок часу, та й згодом йому і сусід ОСОБА_1 показав пошкодження в стелі у своїй квартирі, яких до квітня 2021 року не було. Посилається, що у висновку судового експерта Ткаленко О.М. зазначено, що в неї немає можливості встановити причину пошкоджень в квартирі. Отже, висновок експерта не виключає напряму того, що такі пошкодження відбулися від ремонтних робіт, що здійснювалися в квартирі відповідача. Вважає, що факт проведення ремонтних робіт у квартирі відповідача в квітні 2021 року та факт пошкодження стелі саме внаслідок проведення таких ремонтних робіт у кварті відповідача є доведеним. Отже наявність вини та причинно-наслідкового зв`язку винних дій є очевидними. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_9 , в інтересах якої діє адвокат Дербін Д.О., посилаючись на те, що суд першої інстанції повно, об`єктивно та з урахуванням норм матеріального та процесуального права, розглянув дану справу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і яка не входить до переліку справ зазначених у ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в прядку спрощеного позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин, справа розглядається без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. Відповідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно ст. 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду в повній мірі не відповідає. Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира належить йому, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 березня 1999 року як така, що приватизована ними безоплатно в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». (т.І, а.с.11) Відповідно технічного паспорту, квартира розташована на 1 поверсі 5-поверхового будинку, має загальну площу 57 кв.м., житлову - 44,3 кв.м. та складається з 3-х кімнат житловою площею 19,9 кв.м., 13,4 кв.м., 11,0 кв.м. відповідно, кухні - 5,8 кв.м., вбиральні - 2,8 кв.м., вбудованої шафи - 1,3 кв.м., коридору - 2,8 кв.м. (т. 1 а.с.11-зворот-12) ОСОБА_2 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко В.О. Зазначені обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.І, а.с.12-зворот-13) та не оспорюються стороною відповідача. Згідно з технічними характеристиками, квартира розташована на 2 поверсі 5-поверхового будинку, має загальну площу 57,7 кв.м., житлову площу - 44 кв.м. та складається з 3-х кімнат. Спір між сторонами виник з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження житлового приміщення ОСОБА_1 в результаті проведення ремонтних робіт в іншому житловому приміщенні, розташованому над ним поверхом вище, тобто квартирі відповідача ОСОБА_2 . Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що з 05 квітня 2021 року у квартирі АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище над його квартирою, та належить на праві власності ОСОБА_2 , проводились ремонтні роботи. 06 квітня 2021 року під час здійснення працівниками ремонтних робіт в його квартирі потріскались стеля та стіни, пробито дірку в дитячій кімнаті. Зважаючи на відсутність реакції з боку відповідачів на зауваження позивача щодо спричинення пошкодження його квартирі в результаті таких ремонтних робіт, він вимушений був звернутися до поліції. 08 квітня 2021 ремонтні роботи у сусідній квартирі поверхом вище знову продовжились, в результаті чого в його квартирі в усіх кімнатах потріскались шпалери, посипалась штукатурка. Для фіксації таких пошкоджень він викликав працівників обслуговуючої компанії - ТОВ «Житлосервіс-КР», які в присутності його та слюсарів-сантехніків Сайкер Ю.А. , Ніколаєва В.В. , майстра Аннєнкової П.В. склали відповідний акт. 06 квітня 2021 року інспектором Полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Гусаковою І.О. було прийнято від ОСОБА_11 заяву на ім`я начальника Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з проханням притягнути до відповідальності власників квартири АДРЕСА_2 , які 06 квітня 2021 року проводили ремонтні роботи, в результаті чого було пошкоджено стелю в одній з кімнат квартири (т. 1 а.с.14). Цього ж дня інспектором було відібрано у ОСОБА_11 письмові пояснення, в яких вона зазначила, що 06 квітня 2021 року її донька ОСОБА_13 та бабуся знаходились вдома в квартирі АДРЕСА_3 . Приблизно о 10.30 год. в кімнаті над вхідними дверима почав відпадати шматок цементу з фарбою розміром 10-15 см. Це сталося в результаті проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_4 . Сусід ОСОБА_3 відмовлявся йти на компроміс, провокуючи конфлікт. (т. І а.с.15) Звернення ОСОБА_11 до поліції за вказаних вище обставин зареєстровано в ЖЕО за №8488 від 08 квітня 2021 року ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. ( т. 1 а.с.14-зворот) Відповідно акту від 08 квітня 2021 року, при проведенні обстеження квартири АДРЕСА_3 комісією у складі майстра ТОВ «Житлосервіс-КР» Аннєнкової Л.В., слюсарів-сантехніків Сатир Ю.А. , Ніколаєва В.В. , в присутності мешканця квартири ОСОБА_1 було встановлено: у спальні на стелі є наскрізний отвір з другого на перший поверх, також є тріщини штукатурного слою на стелі та стіні, у другій спальні на стелі є тріщини штукатурного слою, у кімнаті на стіні тріщини штукатурного слою, в коридорі на стелі відшарування штукатурного слою. На момент обстеження приміщення причину пошкоджень виявити немає можливості, так як мешканці квартири поверхом вище доступ до приміщення не надали. Зі слів заявника, мешканці квартири АДРЕСА_4 виконують ремонтні роботи, в результаті чого виникли пошкодження. (т. 1 а.с.13-зворот) Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив з того, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Дослідивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що ремонтні роботи було проведено в квартирі відповідача протягом вересня-листопада 2021 року у відповідності до розробленої сертифікованим суб`єктом проекту реконструкції, зі здійсненням технічного та авторського наглядів. Доказів їх невідповідності нормам та правилам і стандартам у сфері проектування, архітектури та будівництва, а також спростування проведення ремонтних робіт саме восени 2021 року, а не весною 2021 року відповідно до позову, позивачем не надано. При цьому суд критично оцінив посилання позивача на висновок, який складено працівниками ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області на звернення ОСОБА_11 від 06 квітня 2021 року з приводу пошкодження квартири. Зазначив, що акт про проведення обстеження квартири АДРЕСА_3 містить лише фіксацію виявлених у квартирі пошкоджень, однак не містить інформації про причину їх виникнення, час, а відтак не доводить причетність ОСОБА_2 до їх виникнення. Наданий позивачем звіт про оцінку майна, складений на його замовлення ФОП ОСОБА_15 не є належним та допустимим доказом спричинення збитків квартирі позивача, оскільки оцінювач ОСОБА_15 не є атестованим експертом, надані ним висновки стосуються будівельно-технічного напрямку проведення експертних досліджень, що виходить за межі його компетенції. Висновком експерта № 28/22 від 22 грудня 2022 року не встановлена давність виникнення пошкоджень у квартирі, не встановлена фактична причина виникнення пошкоджень, визначено вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_3 на момент проведення експертизи 25 423,5 гривень. Зважаючи на обсяг доказів у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що ремонті роботи проводилися у квартирі відповідача у вересні-листопаді 2021 року, що не співпадає з часом виникнення ушкоджень у квартирі позивача, як він вказав у квітні 2021 року, на те, що висновком експертизи визначено про неможливість встановлення причинно-наслідкового зв`язку пошкоджень в зв`язку з діями відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність спричинення позивачеві майнової шкоди відповідачем. Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можливо за наступних підстав. Відповідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач наголошує на помилковості висновків суду першої інстанції щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку винних дій відповідача у пошкодженні його квартири внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі, яка розташована поверхом вищу, оскільки наявність вини доведена ним належними доказами і є очевидною. Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є слушними та заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам у їх сукупності щодо подій, які відбувались у квітні 2021 року. Так, 06 квітня 2021 року від ОСОБА_11 було подано заяву ім`я начальника Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з проханням притягнути до відповідальності власників квартири АДРЕСА_2 , які 06 квітня 2021 року проводили ремонтні роботи, в результаті чого було пошкоджено стелю в одній з кімнат квартири. (т. 1 а.с.14) Згідно письмових пояснень, наданих працівникам поліції ОСОБА_11 пояснила, що, що 06 квітня 2021 року її донька ОСОБА_13 та бабуся знаходились вдома в квартирі АДРЕСА_3 . Приблизно о 10.30 год. в кімнаті над вхідними дверима почав відпадати шматок цементу з фарбою розміром 10-15 см. Це сталося в результаті проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_4 . Сусід ОСОБА_3 відмовлявся йти на компроміс, провокуючи конфлікт. (т. 1 а.с.15) Звернення ОСОБА_11 до поліції за вказаних вище обставин зареєстровано в ЖЕО за №8488 від 08 квітня 2021 року ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. (т. І а.с.14-зворот) Відповідно інформації, яку містить Акт від 08 квітня 2021 року при проведенні обстеження квартири АДРЕСА_3 комісією у складі майстра ТОВ «Житлосервіс-КР» Аннєнкової Л.В., слюсарів-сантехніків Сатир Ю.А. , Ніколаєва В.В. , в присутності мешканця квартири - ОСОБА_11 було встановлено: у спальні на стелі є наскрізний отвір з другого на перший поверх, також є тріщини штукатурного слою на стелі та стіні, у другій спальні на стелі є тріщини штукатурного слою, у кімнаті на стіні тріщини штукатурного слою, в коридорі на стелі відшарування штукатурного слою. На момент обстеження приміщення причину пошкоджень виявити немає можливості, так як мешканці квартири поверхом вище доступ до приміщення не надали. Зі слів заявника, мешканці квартири АДРЕСА_4 виконують ремонтні роботи, в результаті чого виникли пошкодження. (т. І, а.с.13-зворот) Отже, вказаним актом зафіксовано спричинення пошкоджень квартири позивача та зафіксовано їх обсяг. Також, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що 10 травня 2021 року ОСОБА_1 звертався з письмовим зверненням до ОСОБА_2 з приводу пошкодження його квартири внаслідок проведення ремонтних робіт у її квартирі та з пропозицією вирішити питання щодо відшкодування шкоди мирним шляхом. (т. І а.с. 16) Згідно з висновку експерта № 28/22 від 22 грудня 2022 року, при проведенні судової експертизи було здійснено дослідження квартири АДРЕСА_3 (доступ надано ОСОБА_11 , дослідження проведення в присутності останньої). За результатами дослідження на момент його проведення зафіксовано наступні пошкодження : - у житловій кімнаті площею 19,9 кв.м.: на стелі - волосяні тріщини на гіпсокартонній частині, тріщини на стиках стельового плінтусу, плями жовто-коричневого кольору по середині стелі. На гіпсокартонній частині, біля примикання стояка труби опалення, в частині коридору на стелі наявні відшарування від гіпсокартону та лущення шару шпаклювання з фарбою; стіни - в наявності волосяні тріщини та здуття штукатурного шару; підлога - в районі труби опалення біля вікна в наявності здуття основи під ковроліном, видимі пошкодження відсутні; - у житловій кімнаті площею 13,4 кв.м.: на стелі - волосяні тріщини, плями жовто-коричневого кольору біля примикання стояка труби опалення, дірка в плиті міжповерхового перекриття; стіни - волосяна тріщина на стіні з дверима; підлога - видимі пошкодження відсутні; - у житловій кімнаті площею 11,0 кв.м.: на стелі - в наявності волосяна тріщина на шарі шпаклювання біля люстри, тріщини на стиках стельового плінтусу, а також плями жовто-коричневого кольору по середині стелі та біля примикання стояка труби опалення; стіни - в наявності розсихання (розходження) швів; підлога - видимі пошкодження відсутні. Встановити давність виникнення пошкоджень у квартирі, період виникнення експертові не представилось можливим. Що стосується причин виникнення пошкоджень, то експертом зазначено, що встановити фактичну причину пошкоджень стелі та внаслідок чого це могло виникнути, не виявилось можливим. При цьому експертом вказано, що такі пошкодження могли виникнути від дії рідини, силового впливу або температурних деформацій. Вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_3 на момент проведення експертизи складає 25 423 грн. 50 коп. (т. ІІ, а.с.2-28) Отже, висновком судового експерта Ткаленко О.М. не виключено, що пошкодження в квартирі позивача відбулися внаслідок проведення ремонтних робіт в квартирі відповідача, про що обґрунтовано зазначив позивач в апеляційній скарзі та з чим погоджується апеляційний суд. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Заперечуючи проти пред`явлених вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що ремонтні роботи в її квартирі не проводилися в квітні 2021 року. При цьому, суд першої інстанції, прийнявши до уваги, що 24 червня 2021 року між ОСОБА_2 як «замовником» та ТОВ «Кривбасбудсервіс» як «виконавцем» було укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 076/2021 (а.с. 60-62 т. І), 15 липня 2021 року ТОВ «Кривбасбудсервіс» складено експертний висновок про технічний стан будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_2 , 07 вересня 2021 року між ОСОБА_2 як «Замовником» та ТОВ «Кривбасбудсервіс» як «виконавцем» було підписано акт здавання-приймання виконаних робіт обумовленого договором робочого проекту (а.с. 64 т. 1), що за умовами розробленого проекту реконструкції приміщення квартири відповідача виконання робіт з реконструкції приміщення не мало наслідком зміни конструктивної схеми будівлі, при виконанні будівельно-монтажних робіт проектна організація здійснювала авторський нагляд за відповідністю виробництва реконструкції вказівкам проекту, дійшов до висновку, що ремонтні роботи було проведено в квартирі відповідача протягом вересень-листопада 2021 року, що спростовує проведення робіт весною 2021 року. При цьому суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки у сукупності тому, що укладення вищенаведених договорів відповідачем на виконання проектно-вишукуваних робіт, підписання робочого проекту, здійснення авторського та технічного нагляду за проведенням реконструкції квартири відповідача з червня 2021 року по листопада 2021 року ніяким чином не спростовує факту проведення ремонтних робіт в квартирі відповідача у квітні 2021 року. А наданими позивачем доказами в повній мірі доведено факт спричинення пошкоджень в його квартирі, отже і спричинення матеріальної шкоди. Висновком експерта № 28/22 від 22 грудня 2022 року визначено вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_3 , яка на момент проведення експертизи складає 25 423,50 гривень и вказана сума відповідачем не спростована. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясовування обставин, що мають значення для справи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в межах суми, яка визначена висновком будівельно-технічної експертизи. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування матеріальної шкоди 25 423,50 гривень. При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що, як зазначалося раніше, в даних правовідносинах цивільне законодавство передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки моральної шкоди в сумі 10 000 гривень апеляційний суд зазначає наступне. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Згідно з частиною 3 цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд, який розглядає справу, повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості. Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до абз. 2 п.5 зазначеної вище Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Пункт 9 цієї Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач посилався на те, що внаслідок протиправних дій відповідачки та пошкодження його квартири в результаті проведення ремонтних робіт у квартирі відповідачки кардинально змінився його спосіб життя. Він не може проживати у власній квартирі, що негативно відображається на його нервовій системі, став дратівливим, втратив спокій та рівновагу, стосунки з оточуючими погіршилися. Відповідач жодного разу не запропонувала ніякої допомоги у відшкодуванні спричиненої з її вини шкоди. Враховуючи суттєвість негативних наслідків для позивача, моральну шкоду оцінив в сумі 10 000 гривень. На підставі обставин встановлених під час розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку, що внаслідок пошкодження належної йому квартири внаслідок протиправних дій відповідачки під час проведення ремонтних робіт у належній їй квартирі позивачу безумовно була заподіяна моральна шкода. Однак, враховуючи ступінь моральних страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів апеляційного суду визначає, що у відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню моральна шкода, яка в грошовому еквіваленті складає 1 000 гривень. Відповідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В заяві про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідачки на його користь понесені судові витрати у загальному розмірі 14 188,48 гривень, які складаються з: 908 гривень та 750 гривень - судовий збір, 5000 гривень - витрати на професійну правничу допомогу, 3000 гривень - витрати на проведення експертизи ФОП ОСОБА_15 , 4 530,48 гривень - витрати на проведення будівельно-технічної експертизи. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує, що позивачем надано копію Договору про надання правничої допомоги від 21 квітня 2021 року, який укладено між ОСОБА_1 (замовник) та Калініним О.Л. (виконавець), відповідно п. 1.1., 1,2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу обсяг якої включає в себе: надання усних консультацій, підготовка письмових заяв, клопотань, складання відзиву та запитів, підготовка позовної заяви, представництво в суді. Пунктом 4.1 Договору визначено, що за надану правничу допомогу замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 5000 гривень. (т. І, а.с. 221) Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009. Компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням. Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України). Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 та у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/2018 року. Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду, приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог. Крім того, на підтвердження понесених судових витрат в суді першої інстанції позивачем надано квитанцію від 19 травня 2021 року про сплату 908 грн. (т. І, а.с. 1), квитанцію про сплату судового збору в сумі 750 гривень (т. І, а.с. 2), квитанцію № 775591 від 11 жовтня 2021 року про сплату 3000 гривень ФОП ОСОБА_15 (т. І, а.с. 220), рахунок № 28/22/2 від 21 жовтня 2022 року про сплату вартості проведення будівельно-технічної експертизи № 28/22 в сумі 4 530,48 гривень (т. І, а.с. 40), які також підлягають стягненню з відповідачки, пропорційно задоволених позовних вимог. Отже з відповідачки на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати в загальній сумі 5 464,45 гривень. Також, відповідно підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 610,40 гривень. (т. ІІ, а.с. 102) З урахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги відповідача з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню 786,52 гривень. Керуючись ст. 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2023 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 25 423,50 гривень, у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, а всього 26 423,50 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат, понесених в суді першої інстанції, в сумі 5 464,45 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 786,62 гривень. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 04 січня 2024 року. Головуючий О.І. Корчиста