Постанова 4857 № 461/4261/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/4261/23 пров. № А/857/13810/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Ніколіна В.В., суддів - Мікули О.І., Качмара В.Я., за участі секретаря судового засідання - Гриньків І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року (суддя - Радченко В.Є., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у травні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив скасувати постанову в.о. заступника начальника - начальника Управління БК та ПМП Львівської митниці Кравченко Т.В. винесену у справі про порушення митних правил №0301/20900/23. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а викладені в ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до частини 1 статті 374 Митного кодексу України (далі - МК України), не був зобов`язаний декларувати товари, які не перевищують ту суму та об`єм, які власне і передбачені у цій статті. Стосовно експертизи зазначає, що така була проведена СЛЕД Держмитслужби та не може вважатися об`єктивною, оскільки здійснена заінтересованою особою. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27.03.2023 року, близько 02.25 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Краковець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, в напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «червоний коридор», в`їхав автомобіль марки «Mercedes» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням позивача. Позивачем для проходження митного конролю було подано митну декларацію в якій він зазначив про те, що ним переміщуються товари: вживані речі вагою 150 кг., інвалідний візок 1 шт. та ліки 2 упаковки. Після завірення митної декларації позивачем від 27.03.2023 штампом під митним контролем № 446, під час проведення митного огляду транспортного засобу, в вантажному відділенні транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незаявлені за встановленою формою товари, а саме: - Сорочка чоловіча ТМ «GUCCI» зеленого кольору, країна виробник Італія в кількості 1 шт.; - Шорти трикотажні синього кольору ТМ «GUCCI» країна виробник Італія в кількості 1 шт.; - Черевики жіночі ТМ «BALENCIAGA» бежевого кольору, країна виробник Франція, 1 пара, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 4 800 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 22 361,76 гривню); - Кросівки ТМ «Louis Vuitton» синього кольору, країна виробник Франція, 1 пара, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 7 500 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 34 940,25 гривень); - Туфлі жіночі коричневого кольору ТМ «Loro Piana» країна виробник Італія в кількості 1 пара; - Тапочки ТМ «GUCCI», зеленого кольору, країна виробник Італія, 1 пара, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 590 Євро (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 23 462,23 гривні); - Кросівки коричневого кольору ТМ «GUCCI» країна виробник Італія - 1 пара; - Сумка ТМ «GUCCI», сірого кольору, країна виробник Італія, 2 штуки, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 25 600 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 119 262,72 гривні); - Сумочка жіноча ТМ «HERMES», коричневого кольору, країна виробник Франція, 1 штука, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 86 000 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 400 648,2 гривень); - Кросівки ТМ «Louis Vuitton», білого кольору, країна виробник Франція, 1 пара, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 7 500 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 34 940,25 гривень) - Футболка білого кольору ТМ «BRUNELLO CUCINELLI» країна виробник - Італія, 1 штука; - Шорти ТМ «Louis Vuitton» чорного кольору, країна виробник Франція, 1 штука; - Гаманець з пояском ТМ «HERMES», коричневого кольору, країна виробник Франція, 1 штука, вартістю згідно наданої гр. ОСОБА_1 , фактури 6 800 доларів Гонконгу (за курсом НБУ, станом на 27.03.2023 становить 31 679,2 гривень); - Куртка бежевого кольору ТМ «Louis Vuitton», країна виробник Франція - 1 шт. Товари, які позивач переміщував через митний кордон України і які було заявлено у поданій ним 27.03.2023 до митного контролю митній декларації, були пропущені на митну територію України. Про наявність виявлених під час митного огляду товарів позивач у процесі усного опитування не заявив, у поданій ним до митного контролю митній декларації від 27.03.2023 не вказав. Достовірність відомостей, вказаних у цій декларації, позивач засвідчив своїм підписом. Вбачаючи в діях позивача наявність ознак порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 471 МК України, стосовно нього 27.03.2023 р. було складено протокол про порушення митних правил № 0301/20900/23. 16.05.2023 в.о. заступником начальника - начальника Управління БК та ПМП Львівської митниці Кравченко Т.В., винесено Постанову в справі про порушення митних правил №0301/20900/23. Як вбачається з даної Постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 471 МК України. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів на суму 291 649, 79 грн. Товар тимчасово вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0301/20900/23 від 27.08.2023 повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати на зберігання товару на складі митниці в сумі 437,47 грн. Вважаючи таку Постанову незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова Львівської митниці від 16.05.2023 р. у справі про порушення митних правил № 0301/20900/23, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за санкцією ч.2 ст.471 МК України, є законною, ухваленою повноважною особою в межах санкції даної статті. Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України. Згідно ст. 366 МК України: «двоканальна система» це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Відповідно до ч. 4 ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Нормами ч. 1 ст. 374 МК України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/ або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст. 197 МК України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Частиною 8 ст. 374 МК України передбачено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Частиною 6 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи визначені цим Кодексом. Частиною 8 ст. 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до норм частин 1, 2, 4 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Частиною 1 ст. 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого вищевказані незадекларовані товари, були тимчасово вилучені протоколом про порушення митних правил та передані на склад Львівської митниці. Згідно з матеріалами справи, позивачем для проходження митного конролю було подано митну декларацію в якій він зазначив про те, що ним переміщуються товари: вживані речі вагою 150 кг., інвалідний візок 1 шт. та ліки 2 упаковки. Після завірення митної декларації позивачем від 27.03.2023 штампом під митним контролем № 446, під час проведення митного огляду транспортного засобу, в вантажному відділенні транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незаявлені за встановленою формою товари. Товари, які позивач переміщував через митний кордон України і які було заявлено у поданій ним 27.03.2023 до митного контролю митній декларації, були пропущені на митну територію України. Про наявність виявлених під час митного огляду товарів позивач у процесі усного опитування не заявив, у поданій ним до митного контролю митній декларації від 27.03.2023 не вказав. Достовірність відомостей, вказаних у цій декларації, позивач засвідчив своїм підписом. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України. Такі дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 2 статті 471 МК України. Апеляційний суд вважає хибними покликання апелянта на норми частини 1 статті 374 МК України, оскільки ОСОБА_1 подав для проходження митного контролю митну декларацію в якій ним було зазначено про те, що ним переміщуються товари: вживані речі вагою 150 кг., інвалідний візок 1 шт. та ліки 2 упаковки. Отже, сукупно позивачем переміщувалося товарів значно більшої ваги, ніж та, яку визначає норма частини 1 статті 374 МК України. Посилання апелянта на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, усі товари, задекларовані позивачем у поданій ним до митного контролю митній були пропущені на митну територію України; не задекларовані в митній декларації товари було тимчасово вилучено протоколом про порушення митних правил № 0301/20900/23; у пред`явленій позивачем до митного контролю митній декларації відсутня інформація щодо товарів, тимчасово вилучених протоколом про порушення митних правил № 0301/20900/23; інших документів, які стосуються кількості і вартості тимчасово вилучених товарів, до митного контролю позивачем не подавалися. Доводи апелянта зводяться до того, що експертиза проведена СЛЕД Держмитслужби не може вважатися об`єктивною, оскільки здійснена заінтересованою особою. В основу визначення розміру штрафних санкцій відповідачем покладено висновок № 142000-3301-0220 від 13.04.2023 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, відповідно до якого загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил № 0201/20900/23, на які не було надано інформації щодо їх вартості, становить 304 871,40 грн. Нормами статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта. Відповідно до частин 2, 3 статті 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Згідно з частинами 1, 2 ст. 515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Частиною 2 статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Згідно норм статті 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. Оскільки в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на переміщуваний товар, в порядку статті 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах статті 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення. Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства. З огляду на це, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ. Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості, визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства Фінансів України від 02.12.2016 №1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України вія 26.12.2016 за №1693/29823. Згідно п. 4 розділу III «Формування документації для проведення досліджень (аналізів, експертиз)» Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 02.12.2016 №105, посадовою особою митниці було призначено експертизу та в постанові зазначені завдання для дослідження (аналізу, експертизи) які відповідали меті призначення експертизи та не виходили за межі компетенції та спеціальних знань експерта, оскільки передбачали лише визначення вартості предметів правопорушення. Окрім вищезазначених нормативно-правових актів, розпорядчими документами СЛЕД Держмитслужби визначено більш детальні вимоги щодо оформлення змісту експертних висновків, в тому числі щодо наведення відомостей щодо використаних джерел з ресурсів мережі Інтернет. Відтак, висновок № 142000-3301-0220 від 13.04.2023 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил. Стосовно покликання апелянта на те що згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз, колегія суддів зазначає наступне. Основним призначенням КВЕД є визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, який не створює прав чи обов`язків для підприємства і організації, не спричиняє жодних правових наслідків для них, а сам код КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації, тому зазначений код КВЕД 84.11 не відображає повноважень СЛЕД Держмитслужби. Експерти СЛЕД Держмитслужби здійснюють товарознавчу експертизу із визначенням вартості товарів, оформлення експертних висновків відповідно до вимог, визначених Митним Кодексом України, підзаконними нормативно-правовими актами, з урахуванням особливостей щодо методичного регулювання оцінки майна, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, Національним стандартом № 1, затвердженим постановою КМ України від 10.03.2009 № 1440, методиками та методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством юстиції України тощо. Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби від 13.04.2023 № 142000-3301-0220, такий складений експертом Кучинською В.В., яка володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі. Апеляційний суд резюмує, що в межах провадження у справі про порушення митних правил з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи, може бути призначена експертиза, яка проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, яким є СЛЕД Держмитслужби. Відтак, висновок СЛЕД Держмитслужби від 13.04.2023 № 142000-3301-0220проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом. Відтак, апеляційний суд резюмує, що постанова Львівської митниці від 16.05.2023 р. у справі про порушення митних правил № 0301/20900/23, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за санкцією ч.2 ст.471 МК України, є законною, ухваленою повноважною особою в межах санкції даної статті, а відтак не підлягає скасуванню. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року у справі №461/4261/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. І. Мікула В. Я. Качмар У зв`язку з перебуванням головуючого судді Ніколіна В.В. у відпустці 12.12.2023 (відповідно до наказу голови суду від 07.12.2023 №746/к/тм) та тимчасовою непрацездатністю з 13.12.2023 по 29.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Мікули О.І. у відпустці 01.01.2024 (відповідно до наказу голови суду від 14.12.2023 №783/к/тм) повний текст судового рішення складено та підписано 02.01.2024.