Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/4485/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4485/23 пров. № А/857/18075/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Матковської З.М. суддів- Кузьмича С.М., Улицького В.З.. при секретарі судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року про закриття провадження у справі №300/4485/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення (головуючий суддя першої інстанції Гомельчук С.В., час ухвалення 10:32, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту 13.09.2023),- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» ( далі ТЗОВ «Дена Метал Україна» ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ( далі ГУДПС ) в якому просить. - визнати протиправними дії ГУДПС внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУДПС від 04.07.2023 №006663/0703. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 22.05.2023 року по 02.06.2023 року відповідно до пункту пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, працівниками ГУДПС проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено акт від 09.06.2023 №6563/09-19-07-03/32882217, де зазначені порушення п.14.1.36, п. 14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28 01 2016 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого ТЗОВ «Дена Метал Україна» завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 535495 грн, в тому числі по періодах: березень 2023 року 535495 грн. Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення до акту перевірки з відповідними доказами, які відповідачем залишено без змін. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2023 року №006663/0703 на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 535495 грн та штрафних санкцій в розмірі 267748 грн. Представник позивача вважає, що дії контролюючого органу щодо проведення перевірки та винесене спірного податкове повідомлення-рішення протиправними. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 закрито провадження у частині позовних вимог. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Судом першої інстанції у даній справі не враховано, що питання дотримання відповідачами процедури призначення та проведення перевірки є істотним для правильного вирішення цієї справи, а обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягали першочерговому дослідженню у спірному випадку. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимоги частини 1 ст. 239 КАС України, в якій зазначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Проте зазначеного оскаржувана ухвала також не містить. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції закрив провадження в частині позовних вимог з тих підстав, що такі позовні вимоги не належить розглядати в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом. Проте, апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки такі не відповідають нормам процесуального права і фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Відповідно до ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком субєкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішеннями суду яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Як вбачається із оскаржуваної ухвали від 13.09.2023 суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, та роз`яснив позивачу, що такі позовні вимоги не належить розглядати в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом. Колегія суддів апеляційного суду проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про закриття провадження у даній справі, так як підстава наведена в зазначеній ухвалі не значиться серед визначених статтею 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі. Судом першої інстанції не враховано, що перевірка є способом реалізації' владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо процедури проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 наголосила на тому, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, що мало місце у спірному випадку. У ще одній палатній справі (постанова від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18) Верховний Суд зазначив, що, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Таким чином, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. З урахуванням викладеного, виходячи з предмета спірних правовідносин, зважаючи на наявність у відповідача у спірних правовідносинах визначальних ознак суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з цим позовом), слід констатувати, про наявність у переданому на вирішення адміністративного суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 13.09.2023 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року про закриття провадження у справі №300/4485/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 28.12.2023