Постанова 4875 № 922/3289/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/3289/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А., секретар судового засідання: Соляник Н.В. за участю представників сторін: від позивача: Харченко К.С. ордер серія АХ №1129745 від 09.05.2023 від відповідача: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", смт Старий Мерчик, Валківський район, Харківьска область (вх. 1776 Х/2), на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 (повний текст складено 03.08.2023) у справі №922/3289/21 (суддя Присяжнюк О.О.), та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 (повний текст складено 03.08.2023), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", смт Старий Мерчик, Валківський район, Харківська область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг", с.Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область, про стягнення 16 257 000,00грн, ВСТАНОВИВ: ТОВ "Агрохолдинг Восток" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Агроінвест Холдинг", в якому (з урахуванням заяв про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог) просило суд стягнути з відповідача 16257000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна сума коштів безпідставно набута відповідачем, а тому має бути повернута на користь позивача згідно зі ст. 1212 ЦК України. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/3289/21 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 16250000 грн та 243750грн судових витрат. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 заяву ТОВ "Агрохолдинг Восток" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 32000грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 ухвалені Господарським судом Харківської області рішення від 22.11.2021 та додаткове рішення від 13.12.2021 у цій справі залишено без змін. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 скасовано; справу №922/3289/21 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. За результатом нового розгляду справи Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 02.08.2023, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, та додаткове рішення від 02.08.2023, яким стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір: - за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/3289/21 в частині задоволення позовних вимог у розмірі 365782,50грн; - за подання касаційної на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у розмірі 487500,00грн. Не погодившись із вищевказаним рішенням та додатковим рішенням, ТОВ "Агрохолдинг Восток" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також позивач просить скасувати додаткове рішення від 02.08.2023 у цій справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне: - при відсутності документального підтвердження факту наявності будь-яких домовленостей щодо умов, змісту договорів фінансової допомоги між позивачем та відповідачем, суд поклав обов`язок довести негативний факт саме на позивача, констатувавши, що позивачем не представлено доказів того, що виведення коштів з рахунків ТОВ "Агрохолдинг Восток" було безпідставним; - суд не надав оцінки поведінці відповідача, який у липні 2021 року вказував на наявність у нього примірників договорів фінансової допомоги, а вже під час судового розгляду даної справи заперечував наявність у нього примірників договорів, що в свою чергу зумовлює невиконання вимог ухвали суду від 09.09.2021. Зазначені дії відповідача свідчать про порушення принципу доброчесності, на якому ґрунтується доктрина venire contra factum proprium; - вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для прийняття рішення про задоволення позовних вимог та стягнення на його користь 16257000 грн. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В. Апеляційна скарга залишалась судом без руху та після усунення апелянтом виявлених судом недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрохолдинг Восток" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21; встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/3289/21 на 23.10.2023 об 11:30 год. 02.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агроінвест Холдинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. 23.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агроінвест Холдинг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтовано неможливістю представника відповідача прибути у судове засідання 23.10.2023 об 11:30 год. у зв`язку із зайнятістю у невідкладених слідчих діях. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3289/21 до 08.11.2023 об 12:30 год. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., яка входить до складу колегії суддів, судове засідання з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Агрохолдинг Восток" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21, призначене на 08.11.2023 на 12:30 год не відбулось. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 відбудеться "06" грудня 2023 р. о 11:00 год. Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.12.2023 об 09:30 год. 18.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" надійшли письмові пояснення, якими відповідач, зокрема повідомив про те, що за результатами 2020 року, сума грошових коштів за договорами фінансової допомоги була списана в дохід Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" як безповоротна фінансова допомога на рахунок бухгалтерського обліку 71 «Інший операційний дохід». Позивач в судовому засіданні 19.12.2023 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню Відповідач в судове засідання 19.12.2023 не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання, яким просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв`язку із неможливістю явки його представника у судове засідання через хворобу. Також відповідач повідомив, що документ на підтвердження поважності причин неявки буде наданий суду після одужання. Розглянувши вищевказане клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, зважаючи на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, відсутність документального підтвердження, викладених у клопотанні обставин, можливість направлення в судове засідання іншого представника та встановлений принцип недопустимості затягування судового процесу. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи, позивач стверджує, що у 2020 році ним було проведено аудит за підсумками якого встановлена заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 16 257 000,00 грн. При цьому, підставою проведення переказу грошових коштів слугували договори фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, примірники яких були за позицією позивача відсутні у його бухгалтерській документації. На підтвердження проведення господарських операцій по списанню грошових коштів позивач долучав до позовної заяви оборотно-сальдові відомості з бухгалтерської програми 1С:Предприятие 8.3., банківські виписки та платіжні доручення. 09.06.2021 року позивачем сформовано на адресу відповідача претензію за вих.№09/06-21 за змістом якої позивач просив надати оригінали або належним чином засвідчені копії договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. Крім того, ТОВ Агрохолдинг Восток зазначно, що у разі відсутності цих документів останній просить ТОВ Агроінвест Холдинг повернути безпідставно перераховані кошти на суму 21 409 032,32 грн. отримані на підставі вищевказаних договорів у 7-денний строк. У відповіді за вих. № 0607-1 від 06.07.2021 року на претензію позивача відповідач зазначив про те, що за даними бухгалтерського обліку заборгованості ТОВ Агроінвест Холдинг перед ТОВ Агрохолдинг Восток за вказаними у претензії договорами не існує; усі запитувані договори є в наявності у ТОВ Агроінвест Холдинг; у разі, якщо примірники вказаних у претензії договорів відсутні у ТОВ Агрохолдинг Восток, відповідач рекомендував повідомити про їх втрату у передбаченому законодавством порядку та розпочати процес відновлення втрачених документів. Під час судового розгляду даного позову, сторонами не були надані копії та/або оригінали договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. При цьому, відповідач 27.09.2021 року надав до суду повідомлення про неможливість надання витребуваних доказів, в якому повідомив про неможливість надання оригіналів договорів до суду у зв`язку із їх фактичною відсутністю на підприємстві, що була встановлена після проведення обшуку в офісних приміщеннях відповідача. Відповідачем вказувалося, що 23.07.2020 року в офісних приміщеннях ТОВ Агроінвест Холдинг за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 21, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2020 року №761/20308/20 та в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42020000000000352 від 27.02.2020 року, слідчими в ОВС відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України було проведено обшук. Після проведення обшуку ТОВ Агроінвест Холдинг було виявлено відсутність певних бухгалтерських документів, в тому числі папки-швидкозшивача з договорами фінансової допомоги, укладеними з ТОВ Агрохолдинг Восток. З метою відшукування договорів фінансової допомоги ТОВ Агроінвест Холдинг було направлено запит до Головного слідчого управління Служби безпеки України про надання інформації щодо наявності серед вилучених бухгалтерських документів ТОВ Агроінвест Холдинг (зокрема папки-швидкозшивача із назвою Договори фінансової допомоги ТОВ АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК) із проханням повернути оригінали таких документів товариству або надати можливість зробити з них копії. У відповідь на такий запит, листом від 01.10.2021 року Головне слідче управління Служби безпеки України повідомило, що 24.07.2020 року предмети та документи, вилучені 23.07.2020 в ході проведення обшуку за адресою м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 21, визнані речовими доказами та 04.08.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва на зазначене майно накладено арешт. В подальшому, відповідач повідомив, що 23.06.2023 року ТОВ Агроінвест Холдинг було направлено запит до Харківського районного суду Харківської області щодо стадії кримінального провадження № 42020000000000352 від 27.02.2020 року та щодо можливості ТОВ Агроінвест Холдинг отримати відомості про наявність серед вилучених 23.07.2020 року в ході обшуку документів бухгалтерських документів ТОВ Агроінвест Холдинг (зокрема папок-швидкозшивачів із назвою Договори фінансової допомоги ТОВ Агрохолдинг Восток) та повернення оригіналів таких документів товариству або надання можливості зробити з них копії. У відповідь на вказаний запит, листом від 04.07.2023 року Харківським районним судом Харківської області було надано інформацію про те, що наразі справа №635/2957/21 направлена до Полтавського районного суду Полтавської області для реєстрації, здійснення автоматизованого розподілу між суддями судових справ та забезпечення подальшого належного судового розгляду. Також ТОВ Агроінвест Холдинг повідомило, що ним було направлено запит до Служби безпеки України про надання актуальної на даний час інформації щодо стадії кримінального провадження №42020000000000352 від 27.02.2020 року та щодо можливості ТОВ Агроінвест Холдинг отримати відомості про наявність серед вилучених 23.07.2020 року в ході обшуку документів бухгалтерських документів ТОВ Агроінвест Холдинг, однак відповідь на такий запит не була надана. Не погодившись із вищевказаними обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг про визнання недійсними: кредитного договору AL2018-00827 від 12 березня 2020 року, договору фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, а також про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом повернення грошових коштів у загальному розмірі 21 409 032,32 грн. В подальшому, 18.10.2021 року від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій він просив замість заявлених у позові вимог вважати остаточною таку позовну вимогу: стягнути на користь ТОВ Агрохолдинг Восток з ТОВ Агроінвест Холдинг безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 21 409 032,32 грн. 21.10.2021 року від позивача надійшла заява, в якій він зазначав, що подана 18.10.2021 року заява про зміну підстав позову, якою було доповнено позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, не є зміною підстав позову. В змісті позовної заяви вказано посилання на ст. 1212 ЦК України, що було більш детально обґрунтовано в заяві від 18.10.2021. Таким чином, заява від 18.10.2021 є зміною предмету позову, замість зазначеного в заяві - підстав позову. 05.11.2021 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до розміру 16 257 000,00 грн., яка була прийнята ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 до розгляду та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в рамках ціни майнової вимоги позову в розмірі 16257000,00 грн. Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема обставини того, що перерахування грошових коштів на користь відповідача здійснювалося не позивачем та його посадовими особами, а іншими особами. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що перерахування грошових коштів у розмірі 16 257 000,00 грн на користь відповідача здійснювалося за волею позивача, за відсутності помилки, обману, випадковості та за наявності для цього правових підстав, у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати, що вищевказані грошові кошти є безпідставно набутим майном. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг безпідставно збережених коштів в розмірі 16257000,00 грн. Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного. Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Як вбачається із матеріалів справи, з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" було перераховано грошові кошти в сумі 19 114 000 грн. У платіжних дорученнях, які були підставою для перерахування вищевказаних грошових коштів, в якості призначенням платежу визначені договори фінансової допомоги №12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, №05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, №09/12-фп від 09 грудня 2019 року, №17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. У наданих до справи банківських виписках та платіжних дорученнях містяться відомості про те, що у спірному періоді з вказівкою на спірні договори фінансової допомоги здійснювався рух коштів з рахунків як позивача, так і відповідача. Тобто, мало місце як перерахування коштів позивачем, так і повернення отриманих коштів відповідачем. Рух грошових коштів коштів здійснювався наступним чином А) За договором фінансової допомоги №05/12/1-фп від 05.12.2018, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1. за платіжним дорученням №218 від 05.12.2018 на суму 2925000,00 грн. За вказаним договором фінансової допомоги №05/12/1-фп від 05.12.2018, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агроінвест Холдинг на рахунок ТОВ Агрохолдинг Восток із призначенням платежу повернення фін.допомоги на зворотній основі зг.дог.№05/12/1-фп від 05.12.2018. Без ПДВ: 1. за платіжним дорученням №72 від 22.05.2019 на суму 490000 грн; 2. за платіжним дорученням №96 від 27.05.2019 на суму 190000 грн; 3. за платіжним дорученням №97 від 28.05.2019 на суму 210000 грн; 4. за платіжним дорученням №108 від 31.05.2019 на суму 100000 грн; 5. за платіжним дорученням №114 від 07.06.2019 на суму 50000 грн; 6. за платіжним дорученням №155 від 21.06.2019 на суму 50000 грн; 7. за платіжним дорученням №251 від 30.07.2019 на суму 165000 грн; 8. за платіжним дорученням №395 від 28.08.2019 на суму 10000 грн; 9. за платіжним дорученням №387 від 28.08.2019 на суму 60000 грн; 10.за платіжним дорученням №416 від 29.08.2019 на суму 20000 грн; 11.за платіжним дорученням №432 від 29.08.2019 на суму 20000 грн; 12.за платіжним дорученням №424 від 29.08.2019 на суму 80000 грн; 13.за платіжним дорученням №428 від 29.08.2019 на суму 80000 грн; 14.за платіжним дорученням №455 від 30.08.2019 на суму 10000 грн; 15.за платіжним дорученням №470 від 06.09.2019 на суму 40000 грн; 16.за платіжним дорученням №2049 від 14.02.2020 на суму 10000 грн; 17.за платіжним дорученням №2061 від 18.02.2020 на суму 10000 грн; 18.за платіжним дорученням №2331 від 09.04.2020 на суму 790000 грн; 19.за платіжним дорученням №2342 від 13.04.2020 на суму 100000 грн; 20.за платіжним дорученням №2515 від 02.07.2020 на суму 50000 грн; 21.за платіжним дорученням №2598 від 20.07.2020 на суму 200000 грн; 22.за платіжним дорученням №2603 від 21.07.2020 на суму 25000 грн; 23.за платіжним дорученням №1 від 31.07.2020 на суму 1000 грн; 24.за платіжним дорученням №3 від 31.07.2020 на суму 1000 грн; 25.за платіжним дорученням №21 від 06.08.2020 на суму 10000 грн; 26.за платіжним дорученням №6 від 06.08.2020 на суму 85000 грн; 27.за платіжним дорученням №383 від 30.09.2020 на суму 7000 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №05/12/1-фп від 05.12.2018 становить 2 925 000,00 грн, загальна сума перерахувань (повернень) грошових коштів з рахунку ТОВ Агроінвест Холдинг на рахунок ТОВ Агрохолдинг Восток за вказаним договором: 2 864 000,00 грн, різниця становить 61 000,00 грн. Б) За договором фінансової допомоги №22/10-фп від 22.10.2019 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №497 від 22.10.2019 на суму 3000000,00 грн. В) За договором фінансової допомоги №05/12-фп від 05.12.2019 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №273 від 06.12.2019 на суму 2710000,00 грн; 2.за платіжним дорученням №588 від 09.12.2019 на суму 290000,00 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №05/12-фп від 05.12.2019 року становить 3000000,00 грн. Г) За договором фінансової допомоги №09/12-фп від 09.12.2019 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №589 від 09.12.2019 на суму 1710000,00 грн; 2.за платіжним дорученням №592 від 17.12.2019 на суму 3290000,00 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №09/12-фп від 09.12.2019 року становить 5000000,00 грн. Д) За договором фінансової допомоги №17/12-фп від 17.12.2019 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №603 від 17.12.2019 на суму 710000,00 грн; 2.за платіжним дорученням №604 від 17.12.2019 на суму 690000,00 грн; 3.за платіжним дорученням №616 від 20.12.2019 на суму 200000,00 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №17/12-фп від 17.12.2019 року становить 1600000,00 грн. Е) За договором фінансової допомоги №0503-ФП від 05.03.2020 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №694 від 05.03.2020 на суму 100000,00 грн; 2.за платіжним дорученням №695 від 06.03.2020 на суму 300000,00 грн; 3.за платіжним дорученням №711 від 12.03.2020 на суму 300000,00 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №0503-ФП від 05.03.2020 року становить 700000,00 грн. Є) За договором фінансової допомоги №12/08-ФП від 12.08.2020 року, вказаним у призначеннях платежів, були здійснені наступні перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг: 1.за платіжним дорученням №3 від 12.08.2020 на суму 2089000,00 грн; 2.за платіжним дорученням №9 від 20.08.2020 на суму 200000,00 грн; 3.за платіжним дорученням №10 від 21.08.2020 на суму 50000,00 грн; 4.за платіжним дорученням №22 від 27.08.2020 на суму 100000,00 грн; 5.за платіжним дорученням №23 від 27.08.2020 на суму 100000,00 грн; 6.за платіжним дорученням №26 від 28.08.2020 на суму 100000,00 грн; 7.за платіжним дорученням №28 від 31.08.2020 на суму 150000,00 грн; 8.за платіжним дорученням №27 від 31.08.2020 на суму 100000,00 грн. Загальна сума перерахувань грошових коштів з рахунку ТОВ Агрохолдинг Восток на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг за договором фінансової допомоги №12/08-ФП від 12.08.2020 року становить 2889000,00 грн. Загальна сума перерахованих ТОВ Агрохолдинг Восток на користь ТОВ Агроінвест Холдинг грошових коштів складає 19 114 000,00 грн. Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено місцевим господарським судом, позивачем не представлено доказів того, що виведення вищевказаних коштів з рахунків ТОВ Агрохолдинг Восток було безпідставним та пов`язане з шахрайськими діями, вчиненими за злочинною домовленістю попереднього бухгалтера товариства ОСОБА_1 та одного з учасників товариства ОСОБА_2 . Так, позивачем не надано вироку суду щодо вчинення вказаними особами будь-яких шахрайських дій, доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення вказаними особами кримінальних правопорушень, доказів проведення досудового розслідування за фактом такого кримінального правопорушення тощо. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3). Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2). Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2). Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 4). Частинами 2, 3 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні договори фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, №05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, які були б укладені між сторонами в письмовій формі. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку між сторонами, які би свідчили про погодження між сторонами всіх істотних умов договору. Разом з тим, норми чинного законодавства не передбачають заборони надавати фінансову допомогу (позику) без укладання договору у формі єдиного письмового документу. Договір може бути укладений шляхом вчинення реальних (активних) дій, як то здійснення перерахування грошових коштів (фінансової допомоги) з боку позивача на користь відповідача, прийняття зазначених грошових коштів відповідачем та їх подальше повернення відповідачем на користь позивача. Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наявні в матеріалах справи вищевказані платіжні доручення та банківські виписки свідчать про те, що у період з грудня 2018 року по вересень 2020 року ТОВ Агрохолдинг Восток перерахувало на рахунок ТОВ Агроінвест Холдинг 19 114 000 грн. В призначенях платежу Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток було зазначено фінансова допомога на зворотній основі згідно договорів № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, №05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. Факт зворотності фінансової допомоги також підтверджується фактичними діями Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг, які свідчать про повернення відповідачем 2 864 000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток із зазначенням призначення платежу повернення фінансової допомоги на зворотній основі згідно відповідного номеру та дати договору. Жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що надана Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток фінансова допомога є безповоротною, матеріали справи не містять. Пунктом 3.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ 21.01.2004 №22 (в редакції на момент проведення сторонами вищевказаних платежів) встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Отже, зміст реквізиту «призначення платежу» у вищевказаних платіжних дорученнях та банківських виписках свідчить про те, що як Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток, так і Товариство з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг здійснювали перерахування грошових коштів на підставі договорів поворотної фінансової допомоги №12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, №05/12-фп від 05 грудня 2019 року, №05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, №09/12-фп від 09 грудня 2019 року, №17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. За таких обставин, колегія суддів зауважує, що перерахування грошових коштів позивачем (із призначенням платежу - фінансова допомога на зворотній основі із зазначенням відповідного номеру та дати договору), їх отримання відповідачем та подальше повернення частини грошових коштів відповідачем на користь позивача (із призначенням платежу повернення фінансової допомоги на зворотній основі із зазначенням відповідного номеру та дати договору) свідчить про факт укладання між сторонами договорів фінансової допомоги №12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, №05/12-фп від 05 грудня 2019 року, №05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, №09/12-фп від 09 грудня 2019 року, №17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. Факт визнання Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг існування вищевказаних договорів фінансової поворотної допомоги, а також факт їх укладання, також підтверджується змістом відповіді відповідача на претензію №0607-1 від 06.07.2021 року в якій останній зазначив, що усі запитувані Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток в претензії №09/06-21 від 09.06.2021, є в наявності у відповідача. Наведені вище обставини свідчать не лише про вірогідність існування між сторонами договірних правовідносин, які виникли з договору фінансової поворотної допомоги, що регулюються главою 71 Цивільного кодексу України та іншими нормами цивільного законодавства, а і про доведеність такого факту. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що сторони не узгодили строк виконання зобов`язання з повернення відповідачем суми фінансової допомоги. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Положеннями ст.530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 910/10958/19). Приймаючи до уваги вищевикладене, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг із претензією №09/06-21 від 09.06.2021 та даним позовом до суду, є вимогою в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України. Вимога з повернення грошових коштів в даному випадку є беззаперечною та існує в будь якому випадку, незалежно від підстав позову, визначених Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток. Проте, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг не в повному обсязі повернуло суму отриманої фінансової поворотної допомоги. Так, залишок неповернутої Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг фінансової допомоги складає 16 250 000 грн (19 114 000 - 2 864 000,00 = 16 250 000). Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що грошові кошти в сумі 16 250 000 грн є заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг перед Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток за вищевказаними договорами фінансової поворотної допомоги. Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг не обґрунтовано жодним чином на якій правовій підставі останнє дотепер використовує отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток грошові кошти в сумі 16 250 000 грн. та не повертає їх позивачу. Відповідач не підтвердив наявність у нього права користування вищевказаними грошовими коштами після отримання вимоги позивача про їх повернення.. Також колегія суддів зауважує, що відповідачем у відповіді на претензію повідомлено позивача про наявність у нього договорів фінансової допомоги. Втім, в подальшому відповідач повідомив про їх відсутність на підприємстві. Добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зроблено висновок, що "доктрина venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них". Поведінка відповідача, свідчить про порушення принципу доброчесності, на якому ґрунтується доктрина venire contra factum proprium. При цьому, колегія суддів вважає недоречними посилання відповідача на ті обставини, що він не мав обов`язку надавати такі договори на запит контрагенту по таким договорам або перевіряти фактичну наявність таких договорів на підприємстві, адже в подальшому оригінали договорів були витребувані ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 року, яка не була виконана Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг. Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг на проведений 23.07.2020 у нього в приміщенні обшук, після якого встановлено відсутність певних документів, не можна визнати обґрунтованими, з огляду на те, що обшук був проведений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/20308/20, в якій суд окреслив речі, які підлягають знаходженню в межах обшуку. Також, вказаний суд не визначав метою проведення обшуку встановлення даних по бухгалтерській діяльності підприємства-відповідача. Крім того, у відповідача повинні були залишитись копії відповідних правочинів. При цьому, обшук було проведено 23.07.2020, а відповідь на претензію, в якій відповідачем повідомлялось про наявність договорів датовано липнем 2021 року. Отже, станом на липень 2021 року у відповідача, за його твердженнями, були наявні договори фінансової допомоги, що свідчить про суперечливість поведінки відповідача. Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги існування у Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг зобов`язання з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток фінансової допомоги в сумі 16 250 000 грн, пред`явлення позивачем вимоги в порядку, передбаченому ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд зазначає про наявність правових підстав для повернення відповідачем на користь позивача вищевказаної суми фінансової допомоги. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України. За таких обставин, наявність укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток договорів фінансової поворотної допомоги унеможливлює застосування до вказаних правовідносин положень частини першої статті 1212 ЦК України. Разом з тим, судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у численних справах, основною складовою права на судовий захист, є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. При цьому, в силу положень ст.55 Конституції України звернення до суду з позовом, незалежно від його обґрунтованості, є суб`єктивним правом особи, що є проявом конституційного принципу забезпечення доступу до правосуддя. Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як вже зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг про визнання недійсними: кредитного договору AL2018-00827 від 12 березня 2020 року, договору фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, а також про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом повернення грошових коштів у загальному розмірі 21 409 032,32 грн. В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток заявою про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 16 257 000,00 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України. Отже, основною метою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток під час звернення до суду, як із первісною редакцією позовних вимог (визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів шляхом повернення грошових коштів), так і з зміненими позовними вимогами (стягнення безпідставно збережених коштів) є повернення грошових коштів, які були перераховані відповідачу на підставі договорів фінансової допомоги. Мета поданого Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток позову залишалась незмінною, не змінювалась в подальшому та полягала у поверненні грошових коштів на користь позивача. Вимога позивача про повернення грошових коштів існує в будь-якому випадку. Відповідач не підтвердив наявність у нього будь-якого права користування цими коштами у будь-який визначений період. Отже, відповідач не доводить наявність у нього будь-якого права користування, утримання, притримання цих грошових коштів на певний строк на будь-яких правомірних підставах. Тобто, грошові кошти підлягають поверненню на користь позивача. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. При цьому, суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово акцентувала увагу на тому, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Приймаючи до уваги звернення позивача до суду з метою захисту свого порушеного права повернення грошових коштів, наявність укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток договорів поворотної фінансової допомоги, пред`явлення позивачем вимоги в порядку, передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України, відсутність у відповідача жодних правових підстав для користування отриманими від позивача грошовими коштами, колегія суддів зазначає про доцільність відновлення порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток та стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг 16 250 000 грн. Судова колегія зауважує, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток 16 250 000 грн. забезпечить ефективний захист порушеного права позивача, та, як наслідок, забезпечить реалізацію завдань та основних засад господарського судочинства, передбачених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг, викладені в ході розгляду даної справи, не спростовують вищевикладеного. За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову на суму 16 250 000 грн. В решті позовних вимог про стягнення 7000 грн. слід відмовити, з огляду на повернення відповідачем на користь позивача вказаної суми на підставі платіжного доручення №383 від 30.09.2020. Стосовно апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21, колегія суддів зазначає наступне. За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21, то додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у вказаній справі також підлягає скасуванню. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдинг Восток до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (63254, Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вулиця Вишнева, будинок 95, ЄДРПОУ 39365736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (63011, Харківська область, Валківський район, селище міського типу Старий Мерчик, вулиця Театральна, будинок 8-б, ЄДРПОУ 40155319) грошові кошти у сумі 16250000,00 грн. В решті позовних вимог відмовити. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 скасувати. Судові витрати покласти на відповідача згідно норм ГПК України. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (63254, Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вулиця Вишнева, будинок 95, ЄДРПОУ 39365736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (63011, Харківська область, Валківський район, селище міського типу Старий Мерчик, вулиця Театральна, будинок 8-б, ЄДРПОУ 40155319) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243 750, 00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 365 625,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя О.В. Плахов Суддя І.А. Шутенко Повний текст постанови складено 29.12.2023 року