Постанова 4852 № 214/5330/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 214/5330/21 Головуючий суддя І інстанції Попов В.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 07.06.2023 року в адміністративній справі №214/5330/21 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-ї роти 2-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Шумак Михайла Олександровича, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1-ї роти 2-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Шумак Михайла Олександровича, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4298418 від 03.06.2021 року. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 07.06.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Змінено постанову серії ЕАН №4298418 від 03.06.2021 року в частині обраного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, звільнивши його на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення і обмежившись усним зауваженням. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята обґрунтовано, оскільки позивач керував автомобілем, що йому належить, з номерним знаком, який був неосвітленим в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 Правил Дорожнього руху України. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, 03.06.2021 року інспектором 1-ї роти 2-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Шумак Михайлом Олександровичем була прийнята постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4298418. Відповідно до вказаної постанови, позивач керував транспортним засобом Volkswagen LT 55», н/з НОМЕР_1 , у якого у темну пору доби не освітлювався державний номерний знак. На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850.00 грн. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав. Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, проте, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність шкідливих наслідків, особу порушника, суд вважав можливим звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП та закрити провадження по справі обмежившись усним зауваженням. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного. Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до п.п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України), водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Приписами ч. 6 ст. 121 КУпАП (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України (в редакції на час виникнення спірних првовідносин) визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Як слідує з матеріалів справи, відповідачем, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, було надано до суду відеозапис з бодікамер та відеореєстратора. Факт відеофіксації також відображено у спірній постанові. Відповідно до наведених відеозаписів, 03.06.2021 року позивач дійсно керував належним йому транспортним засобом з неосвітленими номерними знаками. Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що є підтвердженим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, як наслідок, правомірності прийняття спірної постанови. Поряд з вказаним, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості застосування до спірних правовідносин приписів ст. 22 КУпАП та змінив постанову серії ЕАН №4298418 від 03.06.2021 року в частині обраного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення і обмежився усним зауваженням. Так, згідно статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною шостою статті 121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, колегія суддів зауважує, що уповноваженим суб`єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, у даних спірних правовідносинах, є виключно органи Національної поліції, як органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Отже, приймаючи рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції тим самим втрутившись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.05.2020 року по справі № 520/2098/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Також, колегія судів апеляційного суду звертає увагу суду першої інстанції про не можливість застосування в даному випадку приписів п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України, тому як усне зауваження, в розумінні ст. 24 КУпАП, не є заходом стягнення та останнє не передбачене, як таке за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції -задовольнити. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 07.06.2023 року в адміністративній справі №214/5330/21 - скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя С.В. Сафронова суддя В.Є. Чередниченко