Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 200/11017/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 р.Справа № 200/11017/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Яковини В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, суддя С.С. Бойко, повний текст складено 04.02.22 по справі № 200/11017/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення грошової допомоги, ВСТАНОВИВ: 27 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради та Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн; визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі 34750,00 грн. У зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід через відсутність доступу до державної таємниці, справу передано до Полтавського окружного адміністративного суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що відповідач не надав та не міг надати належного доказу того, що кошти у розмірі 7354 грн були сплачені, тому що спірної виплати не було як ні на час постановлення рішення, так і до сьогоднішнього дня. У листі, який наданий відповідачем вказано, що сплачено 1491 гривню, а іншу тільки нараховано. Незважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази перерахування йому коштів, судом безпідставно відмовлено у задоволенні позову. Вважає, що суд при постановлені рішення використав неналежні та недостатні докази для обгрунтування виплати відповідачем коштів у розмірі 7354 грн, що є порушенням ст.ст. 72-79 КАС України. Не надання відповідачем доказів (будь-яких банківських документів про переказ коштів тощо) про сплату йому грошової виплати до 5 травня підтверджує той факт, що його право було порушене. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Головним управлінням Національної поліції України 17 листопада 2016 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій. 16 липня 2021 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради з заявою про виплату йому щорічної разової грошової допомоги у період з 2016 2021 роки, у розмірі передбаченому частиною п`ятою статті дванадцять Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком». Листом від 28.07.2021 № С-5854-11-1.1.2 повідомлено позивача, що Постановами Кабінету міністрів України від 14.03.2018 №170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», від 20.03.2019 №237 « Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 №112 « Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що до 23 (25) березня відповідного року органи Пенсійного фонду України та військові формування, установи, організації повинні надати до органів соціального захисту населення переліки осіб, які мають право на отримання грошової допомоги. Разова грошова допомога до 5 травня перераховується на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії. Особи, які не отримали грошову, мали право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня відповідного року. Оскільки, ОСОБА_1 не було включено вищезазначеними установами до переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня та особисті заяви від нього до Департаменту не надходили, виплата грошової допомоги ОСОБА_1 у 2018-2020 Департаментом не здійснювалась. Виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 проведено у розмірі 1491,00 грн та на підставі його заяви Департаментом здійснено донарахування як учаснику бойових дій, суми грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн. Інформація про виплати разової грошової допомоги за 2016 -2017 роки - відсутня. Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідачів із заявами щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 2020 роки до 30 вересня відповідного року. Крім того, відмовляючи в задоволенні вимог про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що 03.08.2021 Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради нараховано та виплачено ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн на його картковий рахунок АТ КБ "Приватбанк", що виключає можливість задоволення його вимог. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формування в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (надалі по тексту - Закон №3551-ХІІ). Відповідно до вимог частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно зі частиною 1, 2 статті 17 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально- виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби. Приписами частини 4 статті 17 Закону №3551-XII передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова 325) виплата спірної допомоги у 2021 році проводиться управлінням на підставі списків осіб, що мають право на отримання такої допомоги, наданих Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах. Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області (місце проходження служби позивача) не було включено ОСОБА_1 до переліку одержувачів разової грошової допомоги у 2016 2020 роках та відповідно списки до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області не надходили, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачами. Отже, через бездіяльність органу, в якому працював позивач, яка виражена у не включенні позивача до списку осіб, які мають право на отримання щорічної грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ОСОБА_2 не отримав відповідну щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2016- 2020 роки. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що приписами статті 17-1 Закону № 3551 передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. На думку суд першої інстанції, оскільки позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідачів із заявами щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 2020 роки до 30 вересня відповідного року, позивач не має право на отримання такої допомоги за відповідні роки. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що причиною невключення позивача до списків слугувала обставина того, що позивач проходив службу у підрозділі Національної поліції України, в якому вся інформація стосовно особового складу є інформацією з обмеженим доступом, персональні відомості працівників заборонено передавати до інших відомств та організацій, вносити до переліку загальнодоступних відомостей на підставі п. 4 р. 3 Положення про управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.01.2017 № 13дск. Після звільнення з лав поліції в 2021 році відомості про позивача в частині включення до списку осіб, що мають права на отримання допомоги до 5 травня, Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області були передані до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області, але тільки за 2021 рік. Відомості за попередні роки передані не були, в чому колегія суддів убачає порушення прав позивача, оскільки враховуючи положення п. 4 р. 3 Положення про управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.01.2017 № 13дск, позивач не мав права розголошувати інформацію з обмеженим доступом та самостійно звертатися з заявами щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 2020 роки до 30 вересня відповідного року. В той же час факт не отримання допомоги за 2016-2020 роки, в якій відсутні як вина позивача, так і протиправні дії відповідача, внаслідок проходження служби позивачем у підрозділі Національної поліції України, в якому вся інформація стосовно особового складу є інформацією з обмеженим доступом, не може нівелювати право позивача на отримання допомоги, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону № 3551-XII. В даному випадку, враховуючи те, що позивач об`єктивно не міг звернутися із заявами щодо отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 2020 роки до 30 вересня відповідного року, так і відповідач правомірно не міг передати інформацію про включення позивача до списку осіб, які мають право на отримання допомоги до 5 травня за цей період, колегія суддів вважає, що така інформація в порядку виключення, враховуючи об`єктивні причини не отримання раніше такої допомоги та не включення до відповідних списків, з метою дотримання прав позивача на отримання допомоги як учасника бойових дій, мала бути передана до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області після звільнення позивача не тільки за 2021 рік, але й за ті роки, коли позивач мав право на отримання допомоги, але не отримував через специфіку проходження служби. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправними дій Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на його користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі 34750,00 грн. Колегія суддів уважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, звернувшись до суду із вимогою щодо виплати грошової допомоги за 2016 2020 роки Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області, оскільки на Головне управління Національної поліції в Донецькій області покладений лише обов`язок складення подання щодо переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому з метою повного захисту порушених прав позивача, колегія суддів уважає за необхідне вийти за межі позову, зобов`язавши Головне управління Національної поліції в Донецькій області включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають права на отримання грошової допомоги, за 2016 - 2019 роки та передати відомості щодо ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Маріупольської міської ради для організації виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Щодо висновку суду про відмову в задоволенні вимог позову про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн, колегія суддів зазначає таке. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що 03.08.2021 Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради нараховано та виплачено ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн на його картковий рахунок АТ КБ «Приватбанк» / а.с.52/. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу виплачено недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн на його картковий рахунок. В листі відповідача, на який посилається суд першої інстанції, як на підставу виплати грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн, вказано про те, що таку допомогу нараховано у вказаній сумі, але виплачено лише 1491 грн. Отже, незважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази перерахування позивачу коштів в сумі 7354 грн, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відмову в задоволенні позову. Обставини того, що позивачу перераховано грошові кошти в сумі 1491 грн в 2021 році, також підтверджує Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у своєму відзиві на адміністративний позов (а.с. 91). Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що відповідачем виплачено спірну суму грошової допомоги в повному обсязі та зазначає, що правовідносини у сфері соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, регулюються зокрема Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII. У спорі з аналогічних підстав, з приводу відносин, що регулюються тотожними нормами права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду 29.09.2020 ухвалив рішення у зразковій справі №440/2722/20. Дане рішення набрало законної сили 13.01.2021.Таким чином, справа щодо оспорювання відмови уповноваженого законом органу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20. У зразковій справі з приводу невиплати інваліду війни разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд зазначив наступне. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4, згідно з якою: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком". Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, Кабінету Міністрів України делегувалися повноваження встановлювати, зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня. На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19.02.2020, якою доручалося районним органам соціального захисту населення, центрам по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховувати кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у конкретно визначених розмірах, однак менших за розміри, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998. Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. За таких обставин, на час виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році одночасно фактично діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і постанова Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020. Однак, виходячи із визначених у частині 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру такої разової грошової допомоги у 2020 році, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу. При цьому суд вважав, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання заявника та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в області. Отже, суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком". Наведені вище правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20 підлягають врахуванню під час ухвалення рішення в даній справі, оскільки мають однакове значення для застосування положень статті 12 цього Закону. Як вже встановлено судом апеляційної інстанції, позивач є учасником бойових дій. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4, згідно з якою: "щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком". З 01.01.2015 правовідносини щодо нарахування, розмірів і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно якого, зокрема, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто вказаними змінами Кабінету Міністрів України делеговані повноваження, зокрема, щодо встановлення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. На реалізацію приписів цієї норми закону, 08.04.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"", якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, відповідно до якого учасникам бойових дій виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у 2021 році в розмірі 1491 гривні. Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, з 27 лютого 2020 року відновлено дію статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Враховуючи висновок Верховного Суду в зразковій справі №440/2722/20 про пріоритетність законів над підзаконними актами, а саме Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у даному випадку над постановою КМУ № 325 під час визначення розміру разової грошової допомоги позивачу до 5 травня в 2021 році, слід керуватися частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998. Стосовно ж розміру спірної суми заборгованості колегія суддів зазначає, що вихідним критерієм її обрахунку є мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 цього Закону. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік " від 15.12.2020 №1082-ІХ визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 грн. (стаття 7). Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, в 2021 році, позивачу як учаснику бойових дій, разова грошова допомога до 5 травня підлягала виплаті в розмірі 8845 грн (1769 грн х 5), а не у розмірі 1491,00 грн, як помилково це здійснив відповідач. Враховуючи наведене, судова колегія уважає, що розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2021 роки проведений відповідачем не у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 Закону №3551-ХІІ, та з урахуванням виплаченої відповідачем суми до виплати підлягає сума у розмірі 7354, 00 грн, яка нарахована, але протиправно не виплачена. Отже, належним способом захисту позивача є покладання на відповідача обов`язку з перерахунку визначеної суми допомоги та виплати утвореної заборгованості, з урахуванням раніше виплачених коштів. Одночасно колегія суддів акцентує увагу, що в цій справі не має необхідності досліджувати докази, які становлять державну таємницю, позаяк питання проходження служби позивачем у підрозділі Національної поліції України, в якому вся інформація стосовно особового складу є інформацією з обмеженим доступом, не заперечуються учасниками справи. Більш того, судом першої інстанції під час розгляду справи взагалі не досліджувалися докази, які містять інформацію з обмеженим доступом. Не має такої потреби і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки в межах розгляду справи вирішується питання права позивача на отримання допомоги до 5 травня за спірні періоди як учасника бойових дій в загальному порядку та немає потреби в дослідженні відомостей стосовно особи позивача, яка становить державну таємницю. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи Закону №3551-ХІІ, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової про часткове задоволення вимог позову. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 по справі № 200/11017/21 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають права на отримання грошової допомоги, за 2016 - 2019 роки та передати відомості щодо ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Маріупольської міської ради для організації виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки як учаснику бойових дій відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 29.12.2023.