Постанова Одеський апеляційний суд № 523/3804/23

Номер провадження: 33/813/950/23 Номер справи місцевого суду: 523/3804/23 Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання Гасановій Л.Я.кизи, за участю: захисника - адвоката Шиєнкова Я.Є., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Шиєнкова Я.Є., діючого в інтересах захисту ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2023 року, установив Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до постанови суду, 08.02.2023 року о 12:17 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Воробйова 9 в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя), - від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відповідний носій інформації. В апеляційній скарзі адвокат Шиєнков Я.Є.зазначив, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: -в судове засідання суду першої інстанції не викликався, суд розглянув матеріали справи відносно нього без його участі; -у протоколі про адміністративне правопорушення одразу зазначено дві об`єктивні сторони правопорушення, а тому суть обвинувачення є незрозумілою; -з відеозапису не вбачається безпосередньо зупинка автотранспортного засобу, відсутні підстави такої зупинки, а поліцейським не було повідомлено ОСОБА_1 законних підстав для зупинки автотранспортного засобу, яким він керував; -з відеозапису бодікамер не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження ним у медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, апеляційна скарга адвоката Шиєнкова Я.Є. містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивує тим, що ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції не викликався, в судовому засіданні участі не приймав, про наявність оскаржуваної постанови суду дізнався від працівників поліції 07.05.2023 року, копію оскаржуваної постанови захисник отримав лише 11.05.2023 року, а тому просить поновити йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, натомість участь в апеляційному розгляді приймає його захисник - адвокат Шиєнков Я.Є., який вимоги клопотання та доводи апеляційної скарги підтримав. Апеляційний суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за участі його захисника, на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи видно, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника та копія постанови суду отримана стороною захисту 11.05.2023 року. Отже, зазначені причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги можуть бути визнані поважними, тому клопотання підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню. Щодо оцінки доводів апеляційної скарги захисника, апеляційним судом встановлено наступне. Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог КУпАП розглянув справу без участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без його належного сповіщення про місце та час судового розгляду. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Частиною першою статті 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Натомість, згідно матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №360734 від 08.02.2023 року, в ньому вказана дата розгляду справи судом 07.03.2023 року (а.с. 2). Згідно акту помічника судді від 07.03.2023 року ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив (а.с. 6). При цьому, в мотивувальній частині постанови суду 1-ої інстанції зазначено, що: «в суді ОСОБА_1 свою провину не визнав, при цьому пояснив, що при наведених в протоколі про адміністративне правопорушення, 08.02.2023 року, керував автомобілем марки «ВАЗ» у тверезому стані та того дня не «курив». Однак, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився». Крім того зазначає, що приймав участь у судовому засіданні його захисник - адвокат Каплун О.Б. , тоді як матеріали справи не містять документів, що підтверджують його повноваження. При цьому, ОСОБА_1 заперечував щодо наявності у нього захисника Каплун О.Б. Оскільки журнал судового засідання не вівся, встановити, чи дійсно ОСОБА_1 був присутнім при судовому розгляді, не надається можливим. Однак, в тексті апеляційної скарги адвокат Шиєнков Я.Є. зазначив, що ОСОБА_1 судом 1-ої інстанції не повідомлявся про місце та час судового засідання та при розгляді справи не був присутнім. Разом з тим, апеляційний суд приходить до висновку, що в порушення норм, визначених у ч.1 ст.268 КУпАП, суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду та без його участі, що є грубим порушення порядку розгляду справи та є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Про формальний підхід до розгляду справи свідчить те, що після надходження справи до суду 01.03.2023 року та розподілення матеріалів в провадження судді Шурупова В.В. відсутні будь-які дані про повідомлення ОСОБА_1 про день та час судового розгляду, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограми, які б підтверджували факт інформування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання, яке відбулось в приміщені Суворовського районного суду м. Одеси 07.03.2023 року, а зазначення в тексті постанови про його участь в судовому засіданні є помилковою. Відповідно до положень ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. При цьому апеляційний суд наголошує про те, що на суд, в провадженні якого перебуває справа, покладається обов`язок щодо належного повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод як джерело права (далі Конвенція). Конвенція та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції. Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 р.; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 р.); дрібні правопорушення пов`язані з нанесенням шкоди (Рішення ЄСПЛ в справі «Лауко та Кадубеч проти Словаччини», від 2 вересня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI). ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»). Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст.6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Апеляційним судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та без належного його сповіщення про час та місце розгляду справи, чим були істотно порушені права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КУпАП. Таким чином, судом першої інстанції не було виконано обов`язок щодо забезпечення кожному учаснику справи реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що як наслідок тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції. Наведене, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Апеляційний суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Норми КУпАП не регулюють порядку вирішення питання щодо направлення справ про адміністративні правопорушення на новий судовий розгляд, у зв`язку з чим необхідно застосувати аналогію права та при вирішенні даного питання керуватися нормами КПК України, зокрема, положення п.3 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України, якими передбачено скасування судового рішення на направлення справи на новий судовий розгляд в суді першої інстанції якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого. Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, викладених вище, із направленням справи на новий судовий розгляд. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Клопотання адвоката Шиєнкова Я.Є. задовольнити. Поновити процесуальний строк на оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Шиєнкова Я.Є., діючого в інтересах захисту ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та направити справу на новий судовий розгляд іншим суддею. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець