Ухвала КЦС ВС № 752/22755/21

Ухвала 25 грудня 2023 року м. Київ справа № 752/22755/21 провадження № 61-17322ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок прориву труби, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 148 740,97 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 28 червня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 145 220,0 грн, моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн, витрати за проведення автотоварознавчої експертизи та повідомлення зацікавлених осіб у розмірі 3 520,95 грн, судовий збір у розмірі 1 557,37 грн. В решті позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишив без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року - без змін. 05 грудня 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову в цій справі становить 178 740,97 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн). Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами «а», «б» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Необхідність розгляду справи в касаційному порядку Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» посилається на те, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі відсутні висновки Верховного Суду стосовно покладення обов`язку з відшкодування шкоди на особу, яка діяла в межах покладених на неї обов`язків, тобто покладення відповідальності за правомірну поведінку. Крім цього, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням при розгляді інших справ, а саме № 757/57806/21, № 757/39507/21. Також справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для нього, оскільки висновок у цій справі стосується покладення відповідальності за наслідками правомірних дій. Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав вважати, що наведені заявником підстави є такими, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної правозастосовчої практики, та зводяться до його незгоди з оцінкою зібраних судами у справі доказів і встановлених обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Крім того, у чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано. Посилання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на те, що воно позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді інших справ, є безпідставним, оскільки касаційна скарга не містить будь-якого обґрунтування про те, які саме обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, він позбавлений можливості спростувати у зазначених справах, з огляду на те, що ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі, не є учасником вказаних заявником справ. Тому формальне посилання заявника на відсутність такої можливості, не дає підстав для висновку про подання касаційної скарги на підставі підпункту «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Також, наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки доводи заявника полягають у його незгоді з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та вказують на його особистий інтерес у цій справі, яка ознак особливого значення для суспільства не містить. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Заявник не навів обставин, які свідчили б про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділив особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін справи. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для заявника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Аргументи заявника про наявність інших подібних справ, з огляду на специфіку діяльності заявника, яке є комунальним підприємством, жодним чином не обґрунтовують виняткове значення цієї справи для нього. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року. Разом із цим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок прориву труби. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов