Постанова 4805 № 289/1495/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1495/23 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В. Категорія 96 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Борисюка Р.М., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №289/1495/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Свято-Миколаївська парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області, Настоятель Архієрейський намісник в Свято-Миколаївському храмі м.Радомишль Архимандрит ОСОБА_5 ОСОБА_4 , Радомишльська міська рада Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 липня 2023 року, яка постановлена під головуванням судді Мельника О.В. у м.Радомишлі, в с т а н о в и в: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просить встановити факт добросовісного, відкритого, безперервного і тривалого володіння та правомірного користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви в м.Радомишлі Житомирської області після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України, починаючи з 17 жовтня 1991 року - релігійною громадою Свято-Миколаївської парафії Житомирської єпархії Української православної церкви, а з 01 липня 2013 року - Свято-Миколаївською парафією (релігійною громадою) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області, настоятелем, Архієрейським намісником в Свято-Миколаївському храмі м.Радомишль, якої є Архимандрит ОСОБА_5 , а заявник служить Дияконом, які разом із пошаною і обережністю використовують будівлю і все наявне в ній майно тільки за їх цільовим призначенням, своїми силами і за свій рахунок утримують його в належному стані, доглядають, прибирають, ремонтують, поліпшують, охороняють тощо по теперішний час. Заява обґрунтована тим, що 22 березня 2003 року ОСОБА_4 направлений на виконання обов`язків архієрейського намісника в Свято-Миколаївському храмі м.Радомишль із правом побудови невеликого храму в одному із населених районів міста, відповідно до Благословення Митрополита Овруцького і Коростенського від Овруцької єпархії Української православної церкви Архимандриту Іоанну від 22 березня 2003 року за вих. №9. Він, ОСОБА_1 , виконує обов`язки Диякона у Свято-Миколаївській парафії (релігійній громаді) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області. Виконавчим комітетом Житомирської обласної Ради народних депутатів 17 жовтня 1991 року прийнято рішення №303 «Про реєстрацію статутів релігійних об`єднань і Городницького чоловічого монастиря та передачу їм культових споруд», відповідно до якого були зареєстровані статути діючих релігійних об`єднань Української Православної Церкви в м.Радомишль та вирішено передати їм у власність культові споруди, якими вони користуються, а ті, що споруджуються - після завершення їх будівництва. Радомишльська міська рада Житомирської області передала у постійне користування Свято-Миколаївській парафії Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області земельну ділянку площею 0,2655 га. Наразі він та релігійна громада продовжують безперервно використовувати культову споруду Свято-Миколаївської церкви м. Радомишль, а в подальшому і земельну ділянку площею 0,2655 га, на якій вона розташована, лише за цільовим призначенням. Своїми силами і за свій рахунок утримують їх у належному стані, з пошаною і обережністю доглядають, прибирають, ремонтують, поліпшують, охороняють. На даний час Свято-Миколаївська церква м.Радомишль визнана безхазяйним майном, оскільки не зареєстрована відповідно до законодавства України. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 липня 2023 року на підставі частини четвертої ст.315 ЦПК України у відкритті провадження у справі відмовлено. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити його заяву окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення. Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що неправильне застосування судом норм процесуального права та порушення з боку суду права сторони на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, як передбачено ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, виявилося у відмові у відкритті провадження за його заявою. Свято-Миколаївська парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області 27 квітня 2023 року зверталася до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовом про встановлення факту добросовісності, відкритості, безперервності, тривалості володіння та правомірного користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви м.Радомишль з 17 жовтня 1991 року по цей час та визнання за позивачем першочергового права на неї (за набувальною давністю), але ухвалою суду від 01 травня 2023 року у відкритті провадження відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що з огляду на правовий статус сторін розгляд справи повинен відбуватися в порядку господарського судочинства. Враховуючи вищевикладене, він вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.147,151). Свято-Миколаївська парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області та Настоятель Архієрейський намісник в Свято-Миколаївському храмі м.Радомишль Архимандрит ОСОБА_5 ОСОБА_4 викликалися в судове засідання додатково також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки неодноразово судові повістки поверталися поштою з відміткою про відсутність адресата за адресою (а.с.137-138). Радомишльська міська рада Житомирської області спрямувала до суду лист, в якому просить розглянути справу за відсутності представника на підставі наявних доказів у справі. За загальним правилом явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. За змістом частини першої ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України. Згідно з частиною першою ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Тлумачення частини першої ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Частинами першою та другою ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі №632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом приписів частини четвертої ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. За таких обставин, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою, в якій просив встановити факт добросовісного, відкритого, безперервного і тривалого володіння та правомірного користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви в м.Радомишлі Житомирської області після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України, починаючи з 17 жовтня 1991 року, релігійною громадою Свято-Миколаївської парафії Житомирської єпархії Української православної церкви, а з 01 липня 2013 року Свято-Миколаївською парафією (релігійною громадою) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області, настоятелем, Архієрейським намісником в Свято-Миколаївському храмі м.Радомишлі, якої є Архимадрит ОСОБА_5 , а заявник служить Дияконом, які разом із пошаною і обережністю використовують будівлю і все наявне в ній майно, лише за його цільовим призначенням, своїми силами і за свій рахунок утримують його у належному стані, доглядають, прибирають, ремонтують, поліпшують, охороняють тощо по теперішній час. Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 12 травня 2010 року серії ЯЯ №070532 Свято-Миколаївській церкві на підставі рішення Радомишльської міської ради від 24 червня 2009 року №80 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2655 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21). Згідно з технічним паспортом від 14 липня 2022 року, інвентаризаційна справа №5074 на земельній ділянці, кадастровий номер 1825010100:06:002:0330, площею 0,2655 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано громадський будинок (будівля церкви) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 467 м? (а.с.36-43). Виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирської області листом від 27 червня 2022 року №01-22/1029 запропоновав Свято-Миколаївській церкві для врегулювання земельних відносин підтвердити факт права власності чи права користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви м.Радомишлі, надавши копію відповідного документу (а.с.34). Із довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна від 11 липня 2022 року №301, виданої Релігійній громаді Свято-Миколаївського храму Української Православної Церкви Овруцько - Коростенської єпархії, вбачається, що право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю церкви літ. «А», загальною площею 467кв.м, господарська будівля літ. «Б», загальною площею 47,20 кв.м, що відображено в технічному паспорті виготовленому КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 14 липня 2022 року, не зареєстровано (а.с.35). 31 жовтня 2022 року Свято-Миколаївська парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м. Радомишль Житомирської області звернулася до виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області з проханням передати у постійне користування релігійної громади Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м. Радомишль Житомирської області будівлю Свято-Миколаївської церкви (храму), яка розташована на земельній ділянці площею 0,2655 га з кадастровим номером 1825010100:06:002:0330, з цільовим призначенням - для громадських та релігійних організацій, межі якої зазначені в державному акті на право постійного користування земельною ділянкою від 12 травня 2010 року серії ЯЯ №070532 (а.с.46). Листом виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 16 листопада 2022 року №01-22/2090 повідомлено настоятеля Свято-Миколаївської парафії про те, що будівля Свято-Миколаївської церкви визнана безхазяйним майном, оскільки не зареєстрована (на неї не набуто право власності) відповідно до законодавства України. Також, зазначено, що питання передачі в постійне користування будівлі Свято-Миколаївської церкви буде вирішено після набуття права комунальної власності на вказаний об`єкт (а.с.49). Оскільки заявник просить встановити факт того, що Свято-Миколаївська парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м.Радомишль Житомирської області добросовісно, відкрито, безперервно і тривало володіє та правомірно користується культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви в м. Радомишль Житомирської області для отримання документів на підтвердження права власності чи права постійного користування зазначеною вище спорудою, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку факт володіння та користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви в м. Радомишль Житомирської області є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог під час розгляду спору про право та не може самостійно розглядатися в порядку окремого провадження. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цьому випадку вбачається спір про право щодо володіння та користування культовою спорудою Свято-Миколаївської церкви в м.Радомишль Житомирської області, яка відповідно до листа виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 16 листопада 2022 року №01-22/2090 визнана безхазяйним майном, оскільки не зареєстрована (на неї не набуто право власності) відповідно до законодавства України. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в листі виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 16 листопада 2022 року №01-22/2090 вказано про те, що питання передачі в постійне користування Свято-Миколаївській парафії (релігійній громаді) Української Православної Церкви Овруцько-Коростенської єпархії м. Радомишль Житомирської області будівлі Свято-Миколаївської церкви буде вирішено після набуття права комунальної власності на вказаний об`єкт. Суд першої інстанції, встановивши, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: