Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/12598/21

Справа № 308/12598/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 26.12.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І.В., за участю представника Закарпатської митниці ДМС України Зубенка І.І., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Шаранич С. С. в інтересах ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 (адреса, зазначена в АСМО Інспектор: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Чайковського, 5), гр. України, закордонний паспорт НОМЕР_1 від 09.22.2015 (орган, що видав 4611), визнана винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. Згідно з постановою, 06 вересня 2021 року о 00 год 55 хв у зону митного контролю на ділянку «В`їзд» (ЗМК пасажирська) митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «Mersedes-Benz», моделі «VITO», державний реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , в якому пасажиром слідувала громадянка України ОСОБА_1 , яка прямувала з Угорщини в Україну в приватних справах. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, у ході проведення яких встановлено, що 22.09.2016 через пункт пропуску «Вилок Тисабеч» Закарпатської митниці ДФС громадянкою України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України в митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , який станом на 06.09.2021 за межі митної території України вивезеним не значиться. У поясненні громадянка України ОСОБА_1 не підтвердила факт ввезення транспортного засобу на митну територію України. Згідно з даними мережі Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 1399 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 06.09.2021 становить 44 723,79 грн (сорок чотири тисячі сімсот двадцять три гривні 79 копійок). Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб, чим вчинила порушення митних правил, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 6 ст. 470 МК України. В апеляційній скарзі адвокат Шаранич С. С. вказує на те, що постанова суду винесена без участі ОСОБА_1 та її захисника, з текстом постанови сторона захисту ознайомилась 04.01.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень і цього ж дня було отримано копію оскаржуваної постанови, що в свою чергу свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Разом із тим, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що судом безпідставно не взято до уваги подані 05.10.2022 ОСОБА_1 письмові пояснення, а також долучену до матеріалів справи 20.10.2022 відповідь головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-38007/0/15/21 від 30.09.2021, до якої додано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання ОСОБА_1 державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями, а також тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 30.09.2016 по 06.09.2021. Стверджує, що гр. ОСОБА_1 не перетинала державний кордон у зазначений у протоколі про порушення митних правил час 22.09.2016, що підтверджується вищезгаданим витягом, у якому зазначено, що у період з 2015 року до 06 вересня 2021 року гр. ОСОБА_1 здійснювала перетин державного кордону України лише 27.07.2021. Тому, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина як обов`язкова ознака будь-якого адміністративного правопорушення, а відповідно і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України. Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці ДМС України Зубенка І. І., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що пропущений на апеляційне оскарження судового рішення строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника, адвоката Шаранича С. С., які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, при цьому, 26.12.2023, від адвоката Шаранича С. С. надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та адвоката Шаранича С. С. Тому, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи. На переконання апеляційного суду, строк на апеляційне оскарження судового рішення слід поновити, беручи до уваги такі обставини. Так, апеляційним судом встановлено, що справа про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 розглянута місцевим судом 09.11.2022 за її відсутності. У матеріалах справи містяться відомості про те, що сторону захисту належним чином повідомлено про дату, місце і час судового розгляду. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують те, що ОСОБА_1 копія оскаржуваної постанови від 09 листопада 2022 року була надіслана у встановлені законом строки. Отже, доводи апелянта про те, що зі змістом оскаржуваної постанови сторона захисту ознайомилась поза межами строку, - апеляційний суд вважає слушними, такими, що можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційний суд визнає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 та її представник, адвокат Шаранич С. С. ознайомились з оскаржуваною постановою раніше, ніж про це вказано в апеляційній скарзі. Відтак, апеляційний суд вважає, що підстав для сумніву щодо достовірності тверджень адвоката Шаранича С. С. про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не має. Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами. Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, що судове рішення є законним та обґрунтованим. Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил № 1326/30500/21 від 06.09.2021 (а. с. 1-5), даними обліку транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення за період з 22.09.2016 по 22.10.2016 (а. с. 8), відомостями за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а. с. 9), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких ОСОБА_1 заперечила факт ввезення на територію транспортного засобу (а. с. 10), витягом з мережі Інтернет, сайту «mobile.de», де вказана вартість аналогічного/подібного - 1399 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 06.09.2021 становить 44 723,79 грн (сорок чотири тисячі сімсот двадцять три гривні 79 копійок) (а. с. 13). У матеріалах справи наявна відповідь Держприкордонслужби України №91-38007/0/15/21- Вих. від 30.09.2021 на адвокатський запит, у якій містяться відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 30.09.2016 по 06.09.2021 ОСОБА_1 (а. с. 24). Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушила митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 6 ст. 470 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги і те, що стороною захисту на підтвердження доводів про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не надано жодного доказу, який міг би ставити під сумніви правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції. На переконання апеляційного суду, вищенаведеним доказам суд першої інстанції надав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 470 МК України. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що державний інспектор Палига О. В., яка склала протокол про порушення митних правил, була упереджена при проведенні перевірки та складанні протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , що у неї були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про її зацікавленість у результатах розгляду справи на такі дані не вказується і в апеляційній скарзі, у зв`язку із чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяла у межах наданих їй повноважень. Частина 6 ст. 470 МК України (в редакції від 22.08.2019 року) передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Апеляційний суд передовсім бере до уваги те, що обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 470 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час розгляду апеляційної скарги не встановлено, як не встановлено і дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу особистого користування. Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд розглянув справу за відсутності сторони захисту, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції, які є правильними та обґрунтованими. Водночас, ця обставина взята до уваги апеляційним судом як підстава у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційний суд визнає такими, що спростовуються матеріалами справи доводи апелянта про те, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги подані 05.10.2022 ОСОБА_1 письмові пояснення, оскільки з оскаржуваної постанови убачається, що місцевий суд прийняв судове рішення на підставі досліджених та перевірених судом першої інстанції доказів, у тому числі з урахуванням змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , на підтвердження вказаного у поясненнях факту не ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , ОСОБА_1 та її представник, адвокат Шаранич С. С. не надали жодного належного та переконливого доказу. Твердження апелянта про те, що місцевий суд не врахував долучену до матеріалів справи відповідь головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-38007/0/15/21 від 30.09.2021, до якої додано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання ОСОБА_1 державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями, а також тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 30.09.2016 по 06.09.2021, апеляційним судом не визнаються слушними. При оцінці відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-38007/0/15/21 від 30.09.2021, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що викладені у відповіді дані охоплюють період перетинання ОСОБА_1 державного кордону України починаючи з 30 вересня 2016 року, однак відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил та згідно з іншими письмовими доказами, ОСОБА_1 через пункт пропуску «Вилок Тисабеч» Закарпатської митниці ДФС, ввезено на митну територію України в митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , - 22.09.2016, тобто до часу вказаного у вищевказаній відповіді. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не беруться. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що за весь період перебування на території України транспортного засобу марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , ОСОБА_1 хоча б одного разу зверталась до митного органу із відповідною заявою про продовження терміну перебування автомобіля на митній території України, документів, підтверджуючих ДТП за участю цього транспортного засобу, обставини непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, сторона захисту не надала. Тому, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що недотримання ОСОБА_1 вимог митного законодавства України унеможливило вивезення транспортного засобу у встановлений законом строк. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, які можуть свідчити про те, що вищевказані документи, надані митним органом, містять ознаки підробки або фальшування. На підтвердження цього, стороною захисту не надано жодного переконливого доказу. При цьому, ні ОСОБА_1 , ні її представник, адвокат Шаранич С. С., не звертались до правоохоронних органів із заявою щодо неправомірності дій посадових осіб митного органу або перевірки наявних у справі документів щодо переміщення транспортного засобу марки «VW», моделі «Passat», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_5 , яке мало місце 22.09.2016 та встановлення особи, яка здійснила переміщення вказаного автомобіля. Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів апеляційний суд дійшов висновку про те, що сумнівів у тому, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила порушення митних правил, передбачене ч.6 ст. 470 МК України, а саме перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, більше ніж на тридцять діб, не має. Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Шаранича С. С., спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення нею митних правил України. Також апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) грн, - є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушниці, справедливим та відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення. Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) грн, апеляційний суд констатує, що місцевий суд обґрунтовано врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, позицію сторони захисту, те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнає, про що свідчить, у тому числі зміст апеляційної скарги, й застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення, який передбачено санкцією ч. 6 ст. 470 МК України, належним чином умотивувавши судове рішення. Тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення нею митних правил буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушниці у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством та попередження вчинення нею нових правопорушень. На інші доводи, які можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення. Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не має права самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Шараничу С. С. строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Шаранич С. С. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН