Постанова 4813 № 522/13936/22

Номер провадження: 22-ц/813/6563/23 Справа № 522/13936/22 Головуючий у першій інстанції Павлик І.А. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М., за участю секретаря Триколіч І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову. 20 жовтня 2022 року ухвалою суду заяву представника позивачів адвоката Головатової М.М. про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено державним реєстраторам (у тому числі нотаріусам) вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (до рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко К.А. від 04.08.2020 № 53444818 кв. № 50) та паркувального місця АДРЕСА_2 . В решті вимог заяви відмовлено. 29 грудня 2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, у якому вона просить суд скасувати заходи забезпечення позову у справі № 522/13636/22 вжиті ухвалою від 20.10.2022. Клопотання обґрунтовано тим, що вжитті судом заходи забезпечення позову порушують принцип змагальності, процесуального рівноправ`я сторін у справі та вирішують певним чином справу по суті, фактично позбавивши відповідача права розпоряджатися своїм майном, що є неприпустимим. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року у задоволені клопотання представника відповідача адвоката Хаджи І.Д. про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки, що незастосування заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову не обмежив ОСОБА_1 у можливості володіти та користуватись спірним нерухомим майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (до рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко К.А. від 04.08.2020 № 53444818 кв. № 50) та паркувальним місцем № 82, розташованим по АДРЕСА_3 , обмеживши його лише у розпорядженні цим майном до вирішення даного спору. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із співмірності вжитих судом заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та не вбачав встановлених законом підстав для зустрічного забезпечення, тому посилання представника відповідача на неврахування судом зазначених обставин, не відповідають дійсності. В цілому доводи, викладені у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зводяться до заперечень проти позовних вимог, оцінка яким буде надана судом під час розгляду справи по суті. З огляду на викладене та враховуючи, що розгляд даної справи ще не закінчений, судове рішення по суті не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, суд першої інстанції вмотивовано не вбачав правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 20.10.2022 у даній справі, у зв`язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Питання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2023 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: С.М. Сегеда М.М. Драгомерецький