Постанова Дніпровський апеляційний суд № 227/1280/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8842/23 Справа № 227/1280/22 Суддя у 1-й інстанції - Любчик В.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 227/1280/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідачка - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 серпня 2023 року, яка постановлена суддею Любчик В.М. у місті Добропіллі Донецької області та повне судове рішення складено 24 серпня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно. Просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року та визнати сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 все набуте ними до ухвалення судом рішення у цій справі спільне майно, в тому числі автомобіль марки NISSAN QASHQAI, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , визначивши частку ОСОБА_1 у власності автомобіля у розмірі 1/2 та визнати право власності на вказану частку автомобіля. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30 квітня 2011 року по 27 лютого 2022 року. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 автомобіль Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобілю Nissan Qashqai, 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2917 гривень 40 копійок. 18 серпня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Є.В., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, а саме стягнення 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 , яка мотивована тим, що рішення ухвалено про часткове задоволення позову, відповідачка була вимушена скористатись професійною правничою допомогою. Необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю стала наслідком не врегулювання цього питання з боку самої позивачки, відповідачка не мала до цього жодного відношення і залучена відповідачем виключно з причин бажання позивачки не в рамках спадкової справи, а в інший спосіб ділити автомобіль, який є спадковим майном. Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 серпня 2023 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Є.В., просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у ромірі 15 000,00 грн., які підтверджено належними та допустимими доказами. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю стала наслідком не врегулювання цього питання з боку самої позивачки, відповідачка не мала до цього жодного відношення, а тому незалежно від того, що позов задоволено частково, відповідачка має право на компенсацію понесених судових витрат. Відзив на апеляційну скаргу на подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Жура Н.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 адвоката Базюкевича Є.В., про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що фактично предметом вимог позивачки ОСОБА_1 є встановлення факту проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю автомобіля та його поділ, й ці позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Відмова судом визнати сумісною власністю все набуте ними до ухвалення судом рішення у цій справі спільне майно, не є підставою для пропорційного розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в розумінні ст. 141 ЦПК України, які б підлягали стягненню з позивачки в користь відповідачки. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року задоволено апеляційну відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Є.В. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно. Отже, відповідачка ОСОБА_2 має право на компенсацію судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, за рахунок позивачки ОСОБА_1 , що відповідає принципу пропорційності розподілу судових витрат. Згідно Договору про надання професійної правової/правничої допомоги №67-2/ЦП-2022 від 27 грудня 2022 року, та Додаткової угоди до нього від 27 грудня 2022 року, правову допомогу відповідачці ОСОБА_2 у суді першої інстанції надавав адвокат Базюкевич Є.В. та сторонами узгоджено фіксовану вартість послуг у суді першої інстанції 15 000,00 грн., із оплатою цих послуг протягом тридцяти днів з моменту отримання компенсації судових витрат після їх стягнення судом (т. 2 а.с. 100-103). Актом передання-приймання послуг з професійної правничої допомоги від 16 серпня 2023 року до Договору про надання професійної правової/правничої допомоги №67-2/ЦП-2022 від 27 грудня 2022 року, сторони підтвердили обсяг послуг, наданих адвокатом Базюкевичем Є.В.: аналіз позвної заяви, направцюваня і визначення правової позиції по справі, аналіз судової практики, підготовка і подання відзиву на позов, клопотання про витребування доказів про транспортні засоби, про залучення представника, доступ до електронної справи, про виправлення описки, витребування доказів про доходи, участь у судових засіданнях, підготовка до судових дебатів та аналіз судового рішення у справі (т. 1 а.с. 104). З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. відповідають критеріям розумності, співмірності та справедливості, а тому відсутні підстави для зменшення цього розміру. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 000,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Базюкевич Євген Вікторович, - задовольнити. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 000 (п?ятнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 27 грудня 2023 року Головуючий: Судді: