Постанова Одеський апеляційний суд № 523/5412/23

Номер провадження: 33/813/1605/23 Номер справи місцевого суду: 523/5412/23 Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.12.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., при секретарі: Узун Н.Д., за участю: ОСОБА_1 та його адвоката Олексіна В.В., переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Олексіна Віктора Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №428094 від 16.03.2023, ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 23.38 год в м. Одеса, по вул. Чорноморського козацтва, 90, передав керування транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» яким виявлено наявність алкоголю у видихаємому повітрі з легень водія ОСОБА_2 0,52 проміле, та в медичному закладі. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9 «г» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в дохід держави в сумі 536,80 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, адвокат Олексін В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2023 року є незаконною і необґрунтованою, тому просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Олексіна В.В. які підтримали доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 2.9 г ПДР України водієві забороняється, передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані. Невиконання пункту 2.9 г ПДР України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушенням ним пункту 2.9 г ПДР України підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №428094 від 16.03.2023, який підписаний ОСОБА_1 , та який в протоколі надав пояснення по суті порушення, а саме вказав, що не згідний з тим, що дружина була в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1); 2)висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2023, згідно якого водій ОСОБА_2 16 березня о 00.05 год перебувала в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 8). 3)відеозаписом з портативних відеореєстраторів працівників поліції, якими зафіксований факт зупинки транспортного засобу «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та який знаходився на пасажирському місці автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_2 , також зафіксована процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, з результатами якого водій не погодилась, у зв`язку із чим такий огляд був праведний в найближчому закладі охорони здоров`я, за результатами якого було встановлено, що водій ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп`яніння (диски а.с. 5). Апеляційним судом також були оглянуті матеріали справи №523/5413/23 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та встановлено, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 липня 2023 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що вона 15 березня 2023 року о 23.38 год. керував транспортним засобом «Mercedes» н.з. НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 167, в стані алкогольного сп`яніння, що було підтверджено висновком приладу «Драгер» показники, якого склали 0,52 проміле та висновком медичного огляду на стан сп`яніння. Постанова набрала законної сили. Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 23.38 год в м. Одеса, по вул. Чорноморського козацтва, 90, передав керування транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо, що його дружина ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, не звільняє власника транспортного засобу від обов`язку пересвідчитись та впевнитись у тому, що водій, якому передається керування транспортним засобом, не перебуває у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 не переконався належним чином в тому, що водій, якому він надав право керування своїм транспортним засобом є тверезим, внаслідок чого, порушив п. 2.9 г Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП). Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати). ОСОБА_1 реалізував своє право володіти автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.9 г Правил дорожнього руху України. Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Олексіна Віктора Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький