Постанова 4801 № 130/1608/23

Справа № 130/1608/23 Провадження № 22-з/801/189/23 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2023 рокуСправа № 130/1608/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, встановив: У провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала вказана справа. Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Борусевича С. Й. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 жотвня 2023 року скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 жовтня 2023 року скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 166,5 грн понесених нею судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 236,58 грн за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій. 21 грудня 2023 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана 19 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку, про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 700 грн, понесених нею в суді апеляційної інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши подану заяву та матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Відповідно до статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18). Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки під час розгляду справи у Вінницькому апеляційному суді представляв адвокат Борусевич С. Й. на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 106 від 16 вересня 2022 року та ордеру (а. с. 156-157, 184). Про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвокат Борусевич С. Й. в інтересах ОСОБА_1 заявляв у апеляційній скарзі, отже, строк на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу стороною позивачки не пропущений. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 700 грн позивачка надала Акт № 2 про надану правничу допомогу у період з 06 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року по договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 106 від 16 вересня 2022 року, відповідно до якого у вказаний період позивачці була надана така правнича допомога: -06 листопада 2023 року - правовий аналіз оскаржуваного рішення, підготовка та подання до суду апеляційної скарги тривалістю 3 год. 30 хв. та вартістю 3 500 грн із розрахунку 1 000 грн/ 1год.; -06 грудня 2023 року - підготовка та подання до Вінницького апеляційного суду письмових пояснень (клопотання/заява) - тривалістю 0 год 15 хв. та вартістю 200 грн із розрахунку 1 000 грн/ 1год. Також до заяви про стягнення судових витрат долучено докази надсилання цієї заяви відповідачу ОСОБА_2 . За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Однак відповідач ОСОБА_4 своїм правом на заперечення проти заявленого ОСОБА_1 розміру судових витрат на правничу допомогу не скористався. Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 були задоволені на 83,33 %. Із урахуванням викладеного, виходячи з обсягу наданої правової допомоги, предмету спору, критеріїв реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також розумності їх розміру, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 083,21 грн понесених нею судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції пропорційно задоволеним вимогам. Керуючись ч. ч. 3, 8 ст. 141, ч. ч. 1, 3 ст. 246, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 1 ст. 368 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд, постановив: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 083, 21 грн (три тисячі вісімдесят три грн 21 коп.) понесених нею судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач В. В. Оніщук Судді С. Г. Копаничук С. К. Медвецький