Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/1222/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 28 грудня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/1222/23 Головуючий у першій інстанції Рубаненко Н. Ю. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1439/23 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шитченко Н.В., суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І., позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2023 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії. У С Т А Н О В И В: У березні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача переплату пенсії у розмірі 27 233 грн. Заявлені вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та з 08 жовтня 2019 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Інвалідність відповідачу встановлено з 08 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2020 року. Позивач зазначає, що з 01 листопада 2020 року, враховуючи п. 14-6 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 продовжено виплату пенсії по інвалідності на період дії карантину без результатів повторного огляду МСЕК. Відповідач, порушуючи вимоги п. 3 ч. 2 ст. 16 наведеного Закону, не повідомив в десятиденний термін про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, зокрема, про те, що інвалідність йому не встановлено. Лише 02 лютого 2022 року управлінням отримано заяву відповідача щодо припинення нарахування йому пенсії по інвалідності, у зв`язку з чим у період з 01 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року виникла переплата пенсії в сумі 27 233 грн, яку у добровільному порядку відповідачем не повернуто. Заочним рішенням Куликівського районного суду від 26 вересня 2023 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги є аналогічними за змістом з доводами позову. Позивач наголошує на тому, що пенсія ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року виплачена безпідставно внаслідок недобросовісності з боку набувача і тому, в силу вимог ст. 1212, 1215 ЦК України підлягає поверненню. Зазначає про помилковість висновку районного суду щодо добросовісності відповідача та відсутність зловживань з його боку з посиланням на відсутність доказів ознайомлення ОСОБА_1 під особистий підпис з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до зазначеної норми, яка має юридичну силу і підлягає застосуванню, застрахована особа зобов`язана повідомляти про зміну даних протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Як і на решту законів, на ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поширюється презумпція знання законодавства, і незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Указує, що доводи позивача про те, що при проходженні повторного огляду МСЕК відповідача не визнано особою з інвалідністю і ОСОБА_1 своєчасно не повідомив територіальний орган пенсійного фонду, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, і не заперечувались відповідачем. Правова позиція щодо презумпції вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо не доведе відсутність своєї вини, викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15, від 08 травня 2018 року у справі № 922/2026/17 та від 21 вересня 2018 року у справі № 910/19960/15, тобто відповідач мав довести факт належного виконання зобов`язання. Відповідачем відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову ГУ ПФУ в Чернігівській області, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та не надано доказів того, що переплату пенсії відповідачу у період з 01 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року здійснено внаслідок зловживань, допущенням недобросовісної поведінки з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, які призвели або могли призвести до виникнення переплати пенсії. Районний суд зазначив, що здійснення надмірної виплати пенсії у зв`язку з інвалідністю не було наслідком рахункової помилки з боку позивача як платника пенсії чи результатом зловживань відповідача, який після непідтвердження інвалідності, ще до закінчення карантину, надіслав заяву щодо припинення нарахувань. Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. У справі встановлено, що 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 за результатами огляду, проведеного МСЕК, встановлено 2 групу інвалідності через загальне захворювання терміном до листопада 2020 року, з визначенням дати чергового переогляду 08 жовтня 2020 року (а.с. 16). 13 листопада 2019 року відповідач звернувся до Чернігівського об`єднаного управління ПФУ з приводу нарахування пенсії по інвалідності, йому відкрито особовий рахунок та призначено пенсію по інвалідності з 08 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2020 року. Наведене підтверджується протоколом призначення пенсії від 27 грудня 2019 року (а.с. 6). 02 квітня 2020 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено п. 14-6 наступного змісту: «У разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю». У зв`язку із запровадженням на території України карантину відповідач 08 жовтня 2020 року чергового огляду МСЕК не пройшов, тому на підставі наведених вище норм законодавства йому продовжено виплату пенсії по інвалідності після жовтня 2020 року, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії (а.с. 7-15). Виплата ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з інвалідністю тривала до 01 лютого 2022 року включно, і за період з 01 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року загальна сума виплаченої пенсії склала 27 233 грн, про що свідчить розрахунок переплати (а.с. 17). 04 травня 2022 року на адресу відповідача відділом з питань відрахувань з пенсій направлено повідомлення про зобов`язання добровільно повернути суму переплати пенсії із зазначенням відповідних банківських реквізитів ГУ ПФУ в Чернігівській області (а.с. 18). Звернувшись з вимогою про стягнення переплати пенсії, ГУ ПФУ в Чернігівській області зазначало, що ОСОБА_1 , отримуючи з 08 жовтня 2019 року пенсію по інвалідності, після непідтвердження інвалідності не повідомив відповідно до чинного законодавству про зміну даних, внаслідок чого відбулася переплата пенсії у розмірі 27 233 грн, яку у добровільному порядку відповідач повернути не погоджується. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відносини, що виникають у процесі призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, якими визначений порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру. Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством (ч. 1 ст. 31 Закону). За змістом ст. 34 Закону пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність. Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління ПФУ від 21 березня 2003 року (у редакції постанови правління ПФУ від 25 листопада 2014 року). Згідно з п. 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган ПФУ, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії У пункті 4 Порядку міститься роз`яснення, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу ПФУ, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Відповідно до ЗУ від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, розділ XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено п. 14-6, яким передбачено, що у випадку пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим КМУ, виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю. За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ГУ ПФУ в Чернігівській області про стягнення переплати пенсії. За матеріалами справи встановлено, що 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з терміном до 31 жовтня 2020 року, датою чергового переогляду визначено 08 жовтня 2020 року. 13 листопада 2019 року відповідач звернувся до Чернігівського об`єднаного управління ПФУ з приводу нарахування пенсії по інвалідності, і йому призначено пенсія по інвалідності з 08 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2020 року. ГУ ПФУ в Чернігівській області, заявляючи вимогу про стягнення переплати пенсії у період з 01 листопада 2020 року по 31 січня 2022 року, посилалося на те, що враховуючи п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, відповідач, пропустивши в період дії карантину, спричиненого виникненням та поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строк чергового огляду МСЕК (08 жовтня 2020 року), повинен був у подальшому повідомити територіальний орган пенсійного фонду про результати медичного переогляду, тобто, підтвердження або непідтвердження у нього інвалідності. Лише у лютому 2022 року відповідач скерував заяву про припинення нарахування йому пенсії по інвалідності через її непідтвердження. Карантин через COVID-19, введений в Україні з 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався і скасований на всій території України з 01 липня 2023 року. Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що за матеріалами даної справи не доведено належними доказами зловживань з боку ОСОБА_1 чи подання ним недостовірних даних, у зв`язку з чим підстави для стягнення зайво сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, тому доводи апеляційної скарги про можливість застосування до спірних відносин положень ст. 1212, 1215 ЦК України є безпідставними. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали цієї справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» про обов`язок повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до персональної картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Твердження позивача про те, що ОСОБА_1 в силу закону мав бути обізнаний з указаною нормою, спростовуються Додатком 7 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за змістом якого Пам`ятку пенсіонеру, яка містить, в тому числі, вимоги п. 3 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», доводиться особі, яка отримує пенсію, під особистий розпис із зазначенням дати ознайомлення з правами та обов`язками пенсіонера. Як встановлено у справі, до закінчення дії карантину відповідач звернувся з заявою про припинення нарахувань з огляду на невстановлення інвалідності. Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір та проаналізувавши обставини справи у сукупності, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для висновку про недобросовісність ОСОБА_1 або наявність зловживань з його боку. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади. Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки. Ураховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2023 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча: Н.В. Шитченко Судді: О.Є. Мамонова О.І. Онищенко